
Наскільки складним і трудомістким є процес висадки та піклування про лісові горіхи — з досвіду закладання горіхового саду в ТОВ «Волинь Сад».
Підприємство «Волинь Сад» спеціалізується на культивуванні горіхоплідних рослин у зоні Волинського Полісся. За підприємством закріплено 58,7042 га земельних угідь. Ділянка, призначена для створення посадок фундука для ТОВ «Волинь Сад», розташована в селі Журавичі Ківерцівського району Волинської області, в межах лісостепової природно-кліматичної зони, що відноситься до Луцько-Рівненського агроґрунтового району та Луцько-Дубнівського ґрунтового підрайону.
Про умови вирощування фундука
На території України зимовий період відзначається значними перепадами температур. Часто потужні морози змінюються періодами відлиги, які можуть настати раптово. Фундук, будучи субтропічною культурою, що запилюється вітром, має короткий період природного спокою, особливо це стосується його чоловічих суцвіть. Зимові умови призводять до передчасного виходу рослин фундука зі стану спокою, що істотно знижує їхню морозостійкість. У глибокому стані спокою рослини фундука можуть витримувати температури до -30…-35 °C, однак у стані вимушеного спокою вони зазнають значних пошкоджень вже при температурах -15…-20 °C.
Природно-кліматичні умови господарства загалом є сприятливими для вирощування ліщини, але в окремі роки спостерігаються несприятливі природні чинники, такі як: приморозки під час цвітіння; сильні вітри зі швидкістю понад 15 м/с; зимові відлиги; нестача вологи.
Вищезазначені фактори були враховані при виборі видів, сортів, а також агротехнологій для горіхоплідних культур. Проєктом були передбачені такі заходи: для запобігання пошкодженню надземної частини та кореневої системи рослин низькими температурами взимку, у літній період створюються умови для своєчасного завершення росту та дозрівання насаджень ліщини.
З метою задоволення власних потреб та отримання прибутку, сад фундука було закладено на площі 58,70 га.
Для саду було обрано три сорти фундука: Барселонський, Галле та Косфорд. Посадку дерев здійснювали 2-річними саджанцями. При доборі сортів враховували їхню стійкість до низьких температур, а також до захворювань, що дозволило мінімізувати застосування засобів захисту.
Сорти фундука, які культивуються в господарстві, належать до сильнорослих і формують крону у вигляді чаші, тому потребують достатнього простору для розвитку.

Саджанці сорту Барселонський

Фундук сорту Барселонський
Для створення оптимальних умов росту дерев, зручного механізованого обробітку ґрунту та догляду за насадженнями, а також для забезпечення належного освітлення та повітрообміну, фундук висаджували за схемою 5,0 × 4,0 м. Така дистанція між деревами сприяє стабільній та високій продуктивності саду.
Підготовка та основний період вирощування насаджень
Вирощування фундука здійснювалося протягом 2017-2024 років і складалося з двох етапів: підготовчого та основного. На підготовчому етапі, у жовтні 2017 року, було проведено організацію території та підготовку ґрунту перед садінням. Основний етап робіт включав висадку саду в листопаді 2017 року та подальший догляд за ґрунтом і насадженнями з квітня 2018 року по жовтень 2024 року.
З огляду на рельєф, кліматичні умови, конфігурацію ділянки та можливість зрошення, територію саду під фундук було поділено на 11 кварталів. Ряди розташовані із південного заходу на північний схід, а сорти висаджені сортовими смугами. Ліс, що оточує ділянку з північного, південного та східного боків, слугує природним захистом насаджень від сильних вітрів.
Передсадивна підготовка ґрунту та внесення добрив
Підготовка ґрунту для посадки починається з видалення багаторічних бур’янів. Оскільки сад фундука закладається на тривалий термін, важливо приділити особливу увагу боротьбі як з багаторічними, так і з однорічними бур’янами. Це особливо актуально для ділянок, які довго не оброблялися. Роботи найкраще починати навесні, коли бур’яни активно розвиваються і чутливі до гербіцидів.
Комплексна боротьба з насінням однорічних бур’янів полягає у фрезеруванні ґрунту, що стимулює проростання максимальної кількості насіння однорічних бур’янів з подальшим їх знищенням. Фрезерування слід проводити в міру проростання бур’янів, що залежить від температури повітря та кількості опадів. Протягом літа необхідно здійснити 5-6 фрезерувань.
Важливий аспект — підтримання постійної глибини обробітку або її поступове зменшення на 1-2 см при кожному наступному фрезеруванні. Якщо глибина буде збільшуватися, це підніме новий шар насіння з ґрунту, і процес доведеться починати спочатку.
Крім того, важливим етапом є збагачення ґрунту органічною речовиною. Висів гірчиці або гречки з подальшим загортанням у ґрунт не тільки наситить ґрунт органікою, але й допоможе у боротьбі з ґрунтовими шкідниками.
Перед висадкою фундука рекомендується провести базовий аналіз ґрунту. На основі отриманих результатів слід вносити лише ті мінеральні речовини, яких бракує. Більшість добрив стає доступною для рослин тільки після розкладання мікроорганізмами та ґрунтовою фауною. Тому важливо восени вносити органічні добрива, створюючи поживні запаси для ґрунтових організмів. Найбільш безпечним є гранульований курячий або перепелиний послід, що пройшов термічну обробку. Він не містить збудників хвороб чи насіння бур’янів, на відміну від свіжого перегною.
У господарстві для поліпшення ґрунту, збагачення його основними елементами живлення та накопичення гумусу, було проведено висів сидеральної культури — білої гірчиці, яка дає 25 т/га органічної маси. Також було внесено мінеральні добрива у кількості 9,91 т амофосу та 16,32 т сульфату калію. Мінеральні добрива вносилися шляхом розкидання по поверхні ґрунту з подальшим загортанням у ґрунт.
Норми передсадівного внесення мінеральних добрив ТОВ «Волинь Сад»
|
№ |
Найменування |
Фосфор |
Калій |
|
В мг на 1 кг ґрунту |
|||
|
1 |
Оптимальний рівень забезпеченості ґрунту |
16 |
120
|
|
2 |
Вміст елементів живлення в шарі ґрунту 0-40 см |
64.8 |
34.1 |
|
3 |
Рівень забезпечення поживними елементами |
середній |
дуже низький |
|
4 |
Норми передсадивного внесення мінеральних добрив, кг/га д.р. |
90 |
140 |
Після завершення дії гербіцидів слід провести фрезерування або дискування поля. Важливо також виконати обробіток майбутніх рядів чизелем, який руйнує ущільнений шар ґрунту на глибині 50–60 см. Це покращує умови для укорінення саджанців та сприяє розвитку їхньої кореневої системи, підвищуючи стійкість рослин до посухи. Після цього поле можна переорати на глибину 25-30 см з оборотом пласта, при цьому подрібнені залишки рослинності будуть включені в ґрунт.
У господарстві попередником для висадки фундука були зернові культури. За результатами ґрунтового обстеження та аналітичних даних було виявлено, що на значній частині ділянки (42 га) ґрунт характеризується середньою та слабкою кислотністю. Оптимальним для вирощування фундука є нейтральний або слаболужний ґрунт — pH 6,5-7,1. Якщо ґрунт має кислу реакцію (pH 4,5–5,0), а для фундука потрібно підвищити pH до 7,0, застосовують вапнування. Для цього використовують вапнякове борошно, яке містить кальцій і магній. Якщо ж ґрунт має карбонатну реакцію (pH 8,0–8,5), для її зниження вносять колоїдну сірку. Після внесення вапна або сірки їх потрібно ретельно перемішати з ґрунтом на глибину 20–25 см.
Посадку рослин після вапнування рекомендується проводити через 90–120 днів. Після внесення сірки процес розкладу триває довше, оскільки ґрунтові бактерії, переробляючи сірку, виділяють сірчану кислоту, яка підкислює ґрунт. У такому випадку висадку рослин слід відкласти щонайменше на пів року.
У ситуації, з якою зіткнулося ТОВ «Волинь сад», для нейтралізації надмірної кислотності та покращення фізичних і біологічних властивостей цього ґрунту, було прийнято рішення його вапнувати. Весною для розкислення ґрунту, відповідно до розрахунків, враховуючи площу та характеристики ґрунту, необхідно було внести 5 т/га вапнякових відходів (75% СаСО3) з подальшим їх загортанням дисковою бороною БДСТ-2,5 в агрегаті з трактором МТЗ-82. Після цього культивовано ділянку в два сліди культиватором КПС-4 в агрегаті з трактором МТЗ-82. Перед посівом сидеральної культури поверхнево внесено мінеральне добриво — аміачну селітру в нормі 0,2 т/га. Добриво загортали в ґрунт культивацією з одночасним боронуванням культиватором КПС-4 і боронами БЗТС-1. Сівалкою СЗ-3,6 було висіяно сидеральну культуру — білу гірчицю нормою 0,025 т/га. Перед цвітінням сидерату було проведено скошування з одночасним подрібненням та загортанням сидеральної культури на глибину до 50 см плантажним плугом ППН-50 в агрегаті з трактором Т-150, після чого землю було продисковано.
При досягненні бур’янами висоти 10–15 см на всій площі було внесено гербіцид Раундап у дозі 4 л/га. У вересні шляхом розкидання по поверхні ґрунту внесено мінеральні добрива з подальшим загортанням їх культиватором. Ділянку розділили на ряди та місця для садіння дерев і за допомогою ямокопача КЯУ-60 було викопано садивні ями розміром 0,6 x 0,6 x 0,6 м.
Восени, перед садінням дерев, поверхню ґрунту було вирівняно культиватором КПС–4 в агрегаті з трактором МТЗ-82. Культивація ділянки проводилась на глибину 10–15 см. Садіння насаджень виконувалось вручну дворічними саджанцями першого ґатунку.
Після огляду саджанців їх коріння занурювали у гель «MaxiMarin» з розрахунку 1 л гелю на 30 дерев з додаванням інсектициду Актара WG. При садінні землю в ями насипали конусом і злегка ущільнювали. На конус землі ставили саджанець, розправляли коріння, присипали землею, злегка трусили і добре ущільнювали ґрунт навколо нього. Після садіння виготовляли лунки для поливу дерев.
Відразу після садіння було проведено полив саджанців з розрахунку 30 л води на 1 дерево. Саджанці при садінні, після поливу та осідання ґрунту, були висаджені на 5-10 см глибше, ніж вони росли в розсаднику. Пристовбурні лунки замульчували гноєм. У перший місяць після садіння дерев, залежно від погодних умов, дерева поливали 2-3 рази. Поповнення саду планувалося провести восени першого року вегетації.
Формування крони
При закладанні фундукового саду важливо правильно підходити до формування саджанців. Якщо ви вирішили сформувати саджанець у вигляді куща з трьома стовбурами і він має добре розвинену кореневу систему, не варто одразу проводити обрізку. Перші два сезони також можна утриматися від обрізування. Формування крони дерев вимагає особливого підходу. Не рекомендується одразу формувати дерева саме тими саджанцями, що були посаджені в сад.

При закладці фундукового саду важливо правильно підійти до формування саджанців. Якщо ви вирішили сформувати саджанець кущем з трьома стовбурами і він має добре розвинену кореневу систему, не варто одразу проводити обрізку.
Слід зосередитися на розвитку кореневої системи. Протягом першого-другого року з’являться потужні однорічні прирости, які стануть чудовим матеріалом для формування дерев із бажаною висотою штамба, формою крони та кількістю гілок. Досягти цього можна за допомогою зеленої обрізки та літньої прищипки.
Принциповим моментом є збереження максимальної кількості пагонів на кущах чи деревах. Кожен новий листок та пагін сприяє утворенню додаткових коренів. Набагато важливіше створити сприятливі умови для розвитку кореневої системи – контролювати температуру, повітряний режим та вологозабезпечення.
Слід бути обережним з обрізкою, адже вона може призвести до тимчасового «заціпеніння» кореневої системи. Внаслідок обрізки коріння позбавляється живлення, і значна його частина може перейти у стан анабіозу. Повне відновлення кореневої системи до попереднього стану може тривати 2-3 роки після висадки.
Правильне обрізування саджанців фундука мало велике значення для отримання високих врожаїв горіхів. Для ТОВ «Волинь Сад» зручною в догляді та доступною для збору врожаю виявилася чашоподібна форма крони. Переваги цієї системи формування крони полягали в тому, що скелетні і напівскелетні гілки були розміщені поодиноко на стовбурі й рівномірно навколо нього, зберігаючи великі кути відходження гілок від стовбура і між сусідніми гілками. В результаті у сформованого дерева між основами гілок залишилися вільні смуги в кроні, які забезпечили надійний зв’язок кожної скелетної гілки зі стовбуром і кореневою системою. Цей тип крони забезпечив вільний розвиток скелетних гілок, розлогість крони та її освітлення.
У перший рік формування дворічні саджанці фундука мали три, рідше чотири, скелетні гілки першого порядку та центральний провідник. Під час формування крони в саду бічні пагони укоротили на одну третину довжини. Центральний провідник укоротили на висоті близько 50 см над найвищою бічною гілочкою. У наступні роки в кроні залишили 4-5 бічних гілок. Поступово видаляючи зайві гілки, сформували крону чашоподібної форми. Формування крони тривало три роки. Скелетні, добре освітлені гілки, мали багато розгалужень. У наступні роки обрізка зводилася до проріджування крони; дуже високі вертикальні гілки були укорочені до бічного розгалуження до потрібної висоти. Основна обрізка проводилася навесні, переважно після цвітіння. Поросль, яка виростала щороку, обрізали якомога нижче, біля самої землі.

Правильне обрізування саджанців фундука мало велике значення для одержання високих урожаїв горіхів

Правильне обрізування саджанців фундука мало велике значення для одержання високих урожаїв горіхів
У процесі формування крони фундука особлива увага приділялася регулюванню росту скелетних гілок першого, другого, третього та наступних порядків. Після формування останньої гілки центральний провідник, якщо він не відхилявся, зрізали на гілку, спрямовану вбік, відкриваючи вільний доступ світла вглиб крони.
Захист від хвороб та шкідників
У фундукових садах існує чимало шкідників, які становлять серйозну загрозу для дерев та їхніх плодів. До них належать горіхова і яблунева плодожерки, горіхова міль, різні види кліщів, попелиці, ліщиновий довгоносик, а для молодих дерев особливу небезпеку становлять личинки травневого хруща.
Серед усіх шкідників найнебезпечнішим вважається горіховий довгоносик. Щоб уникнути руйнівних наслідків його життєдіяльності, необхідно знищити дорослих жуків у період їхнього живлення листям до моменту відкладання яєць. Зазвичай оптимальний час для обприскування для сорту Каталонський збігається з термінами обробки яблуневих садів від плодожерки. Ключовим індикатором необхідності обприскування є поява перших горішків у зав’язі. Через тривалий період живлення жуків часто виникає потреба у повторній обробці приблизно через два тижні. Для боротьби з ними використовують хімічні препарати: Моспілан, Каліпсо, Owadofos EC 540 (фенітротіон, КЕ (540 г/л)).
Особливо сприятливі умови для розмноження павутинного кліща та цикадок складаються в теплу та суху погоду квітня-травня. Саме тому фермерам рекомендується постійно моніторити стан плантації. Критичним вважається поріг чисельності — 1,5-2 дорослі особини на листок, який визначається шляхом аналізу 50 листків з різних дерев.
Комплексна система заходів боротьби зі шкідниками та хворобами в насадженнях фундука
|
Строки обробки |
Шкідники та хвороби |
Заходи і засоби захисту |
Особливості заходів |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1-й рік вегетації |
|||
|
В період вегетації |
Горіховий довгоносик, горіховий вусач, попелиці. Бура, біла, бактеріальна плямистості, моніліоз |
Пірінекс 48, КЕ – 2,2 л/га Топсін М, ЗП – 2 кг/га |
При встановленні порогової чисельності кліщів, попелиць та появі перших ознак хвороб |
|
В період вегетації |
Горіховий довгоносик, горіховий вусач, попелиці. Бура, біла, бактеріальна плямистості, моніліоз |
Актара 25WG, ВГ — 0,14 кг/га Акробат МЦ — 2 кг/га |
При наявності перших ознак пошкоджень шкідниками та хворобами |
|
2-6 рік вегетації |
|||
|
Розпускання бруньок |
Бура, біла, бактеріальна плямистості. Горіховий довгоносик, горіховий вусач |
Бі-58 новий, КЕ — 0,8 л/га Акробат МЦ — 2 кг/га |
Обприскування за настання постійних температур не нижче 5 ℃ |
|
В період вегетації |
Горіховий довгоносик, горіховий вусач, попелиці. Бура, біла, бактеріальна плямистості, моніліоз |
Пірінекс 48, КЕ — 2,2 л/га Топсін М, ЗП – 2 кг/га |
При встановленні порогової чисельності кліщів, попелиць та появі перших ознак хвороб |
|
В період вегетації |
Горіховий довгоносик, горіховий вусач, попелиці. Бура, біла, бактеріальна плямистості, моніліоз |
Актара 25WG, ВГ — 0,14 кг/га Акробат МЦ – 2 кг/га |
За наявності перших ознак пошкоджень шкідниками та хворобами |
В останні роки посилилася загроза з боку акацієвої несправжньої щитівки. Боротьба з нею передбачає обприскування дерев навесні препаратами на основі олій. У період між фазами “зелений” і “білий пуп’янок” сливи, коли личинки найбільш активні, фундукові насадження рекомендується обробляти препаратами Моспілан, Каліпсо, Owadofos EC 540. Для моніторингу популяції цикадок використовують спеціальні пастки з жовтого паперу з клейкою поверхнею.
Фундук уражується низкою небезпечних хвороб, зокрема плямистостями (чорною та бурою), грибковими ураженнями та раком штамба, що призводить до всихання гілок. Значну загрозу становлять гнилі деревини (біла, жовта, червоно-бура), а також бактеріальні хвороби плодів і кореневий рак дерев.
Тому профілактика та своєчасне реагування на перші прояви хвороб забезпечать здоров’я саду та його прибутковість у майбутньому.
Економічна ефективність горіхового саду
Зважаючи на середню врожайність 27,60 ц/га, рівень рентабельності виробництва фундука становить 72,0 %. Термін окупності капіталовкладень — 9 років від моменту закладання насаджень. Коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень становить 0,30.
Наразі ТОВ «Волинь-сад» перебуває на етапі дослідження та відбору власних ефективних методик вирощування фундука на території Волинської області. Особливості вирощування фундука на Волині, такі як відсутність помірного клімату з пізніми заморозками, значна вологість ґрунту, відсутність торф’яного шару ґрунту та наявність ділянок землі з крейдяними покладами, призводять до певних втрат, пов’язаних із непередбачуваними, на перший погляд, обставинами. Під час закладання та розвитку садів у ТОВ «Волинь сад» виникали окремі ситуації, зумовлені рівнем ґрунтових вод, які потребували коригування підходів до вирощування. На території ТОВ «Волинь сад» було викопано заглиблення в землі, які подекуди досягають 2–3 м глибиною, з метою концентрації та контролю підземних вод.
ТОВ «Волинь-сад» щорічно здійснює досадку матеріалу, якщо рослина зазнає негативного впливу різних природних чинників.
Назар Шваліковський, Волинський національний університет ім. Л. Українки
