Українське законодавство адаптується до норм Європейського Союзу; усі відповідні директиви інтегровані в єдиний документ, який був схвалений шляхом голосування та набуде чинності в серпні 2026 року. Йдеться про закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції».
Цю інформацію надав Мирослав Парій, співзасновник та директор компанії «Всеукраїнський науковий інститут селекції», під час Соєвого Дискусійного Клубу. Закон щодо не-ГМ: які виклики постануть перед агровиробниками?
«Планується, що після приєднання до ЄС Україна відмовиться від власного реєстру ГМО та запровадить правила ЄС. Процедура реєстрації ГМО буде такою: заявник подає до Державної комісії пакет документів щодо ГМО і звертається із запитом на реєстрацію. Комісія, у свою чергу, оцінює потенційні ризики та надає рекомендації міністерству щодо дозвілу на реєстрацію цього ГМО. Після внесення ГМО до державного реєстру буде видано дозвіл на його використання. Крім того, закон регламентує механізми відстеження ГМ-продукції, допустимий вміст ГМО в продуктах, а також норми щодо ГМ-домішок», — деталізував Мирослав Парій.
Для нових сортів передбачається запровадження додаткової секції в актуальному реєстрі сортів, де буде зазначено інформацію про зареєстровані ГМО. Після культивування таких сортів Україна отримуватиме товарну продукцію, яка під час перебування на ринку повинна відстежуватися. Це означає, що постачальник насіння зобов’язаний вказувати про наявність певного ГМО в насіннєвому матеріалі, а виробник, реалізуючи продукцію або виводячи її на ринок, має надати декларацію щодо типу ГМО, що міститься в ній. Надалі кожен етап повинен супроводжуватися відповідною документацією. Таким чином, при експорті та імпорті необхідно забезпечувати відстежуваність продукції від насіння до кінцевого споживача.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
Источник: www.agroportal.ua