Лавандова ніша: які вкладення потрібні для започаткування справи

Вирощування лаванди в Україні вважається вузькоспеціалізованою діяльністю, адже поля цієї культури переважно належать малим та середнім сільськогосподарським підприємствам.

Найбільші лавандові угіддя зосереджені у Вінницькій, Івано-Франківській, Львівській та Дніпропетровській областях. До 2014 року, перш ніж почалася російська агресія, однією з провідних зон для культивації був також Крим, як повідомляє Vector.

Деякі аграрії вказують, що початкові інвестиції для створення лавандового поля становлять від $10 тис. за гектар. Значні кошти витрачаються на придбання саджанців та підготовку ґрунту. Надалі потрібні вкладення в системи крапельного зрошення, догляд за рослинами та оновлення техніки.

Спеціалісти класифікують витрати на вирощування лаванди наступним чином:

  • система зрошення — 40%;
  • добрива — 31%;
  • оплата праці — 14%;
  • паливо — 6%;
  • послуги сільськогосподарської техніки — 4%;
  • інші витрати — 5%.

Якщо врахувати обладнання для переробки, це додасть ще $30-50 тис. до загальної суми. Стабільний комерційний урожай з плантацій зазвичай отримують на другому-третьому році після висадки. Рентабельність на третій рік сягає близько 36%, але на п’ятий рік вона може зрости до 200%. Подальше виробництво можливе до 25 років, після чого врожайність починає спадати: рослини старіють, ґрунт виснажується, а ризик розвитку захворювань збільшується.

Анна Збінська, співзасновниця бренду LavandAnna, зазначила, що для започаткування її крафтового бізнесу на 20 сотках землі було витрачено приблизно 400 тис. грн.

«Ми з чоловіком розпочали цю справу у 2016 році. Первинні інвестиції в саму висадку лаванди були мінімальними, оскільки земля та саджанці вже належали нам. На той час було складно знайти якісні саджанці, тому ми вирощували їх самостійно з насіння. Наступні витрати на догляд за полем (секатори, кущорізи, газонокосарка) склали близько 60 тис. грн», — пояснила фермерка.

Вона також додала, що переробка потребувала окремих інвестицій: перший дистилятор об’ємом 10 л коштував 12 тис. грн, а другий, потужністю 100 л, — 60 тис. грн.

«Для виробництва також значні кошти йдуть на численні дрібні, але важливі елементи: пакувальні матеріали, розробку дизайну, додаткові компоненти для продукції (наприклад, для свічок ми використовуємо сертифікований соєвий віск, вартістю 350 грн/кг, що вдвічі перевищує ціну парафіну). Окрім цього, ми збудували технічне приміщення площею 25 м² для потреб переробки», — ділиться Анна.

Источник: www.agroportal.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *