Аграрний сектор України поступово впроваджує стандарти Європейського Союзу. Як цей перехід до європейських правил вплине на аграріїв, у чому полягають відмінності між українськими максимально допустимими рівнями (МДР) та європейськими максимальними залишковими рівнями (MRL), і як це може трансформувати підходи до захисту сільськогосподарських культур, пояснює Вікторія Полосенко, менеджерка з координації реєстрації аграрного підрозділу компанії «Байєр».
Ще у 2004 році Україна розпочала процес гармонізації свого законодавства з нормами ЄС. З того часу країна продовжує розвивати двосторонній діалог, як економічний, так і політичний, з Європейським Союзом, а також виконує зобов’язання, передбачені угодою. Наразі адаптовані ключові нормативно-правові акти: Закон України «Про пестициди і агрохімікати», постанова Кабінету Міністрів №290, що регулює процедуру реєстрації та перереєстрації засобів захисту рослин, а також відповідні державні санітарні норми.
«Наразі в Україні ще відсутній основний закон, який би гармонізував сферу засобів захисту рослин з європейським законодавством, — зазначає Вікторія Полосенко. — Наприкінці минулого року розпочалася активна робота над новим законопроєктом. Планується, що протягом 2026 та 2027 років цей законопроєкт буде розроблено та затверджено. Це є критично важливим кроком для адаптації до вимог ЄС».
За словами експертки, існують два потенційні сценарії розвитку подій, які можуть реалізуватися найближчим часом.
Вікторія Полосенко, менеджерка з координації реєстрації аграрного підрозділу компанії «Байєр»
Перший варіант — це прискорений перехід, що передбачає повну гармонізацію законодавства з Європейським Союзом до 2028 року. Цей сценарій не передбачає жодних перехідних періодів для діючих речовин та готових препаратів. Альтернативний сценарій — поступовий і більш гнучкий. Перехідний період триватиме до кінця 2035 року. Протягом цього періоду українські МДР будуть відповідати європейським MRL для діючих речовин, схвалених в ЄС. Якщо діючі речовини не схвалені в Європейському Союзі, рівень їхніх залишків має бути мінімальним, фактично нульовим. Це також означатиме поступове виведення з обігу всіх препаратів, що містять не схвалені в ЄС діючі речовини, до 1935 року. Отже, другий сценарій передбачає плавний і поступовий процес.
Як Україна може обрати цей сприятливий сценарій? Для цього необхідно досягти домовленості з Європейським Союзом про поетапне впровадження нових європейських регуляторних норм, щоб уникнути негативних наслідків для вітчизняних агровиробників.
Минулого року бізнес-спільнота, науковці та незалежна німецька консалтингова компанія об’єднали зусилля для аналізу та оцінки ключових ризиків, пов’язаних із переходом на європейське регулювання. Зокрема, досліджувалися потенційні наслідки відмови від окремих діючих речовин або обмеження їх застосування. У рамках дослідження було опитано сотні фермерських господарств — великих, середніх і малих — та проаналізовано значний обсяг даних. Результати вказують на те, що надто швидкий перехід може мати негативні наслідки не лише для України, але й для глобальних аграрних ринків. За словами Вікторії Полосенко, саме висновки цього дослідження стали вагомим аргументом на користь поступового та плавного перехідного періоду.
Статус діючої речовини та його значення
Регулювання засобів захисту рослин у Європейському Союзі базується на чіткій системі. Європейське агентство з безпеки харчової продукції (EFSA) схвалює діючі речовини, а кожна країна-член ЄС здійснює реєстрацію відповідних засобів захисту рослин на своїй території. Статус «Схвалено для діючої речовини» означає, що для цієї речовини встановлено максимально допустимий рівень залишків (MRL), визначено термін схвалення та період реєстрації. Серед таких речовин можуть виявлятися кандидати на заміну — речовини зі специфічними характеристиками, які, згідно з Регламентом 1107/2009, можуть бути замінені на безпечніші або ефективніші аналоги під час перегляду.
Статус «Не схвалені діючі речовини» означає, що для таких речовин встановлено рівні залишків і термін схвалення, або він вже минув. Водночас слід враховувати, що передбачено перехідний період щонайменше два роки. Серед них також трапляються речовини, що можуть бути замінені.
Статус «Очікуємо рішення щодо діючих речовин» стосується нових речовин, які перебувають на стадії оцінки та подані на схвалення.
Цікавим інструментом у Європейському Союзі є дозвіл на ввезення, який застосовується до препаратів, що містять діючі речовини, які ще не отримали схвалення. Цей механізм є досить поширеним: наприклад, Франція є лідером за кількістю ввезених препаратів з не схваленими діючими речовинами. Водночас саме Франція часто виступає ініціатором заборон діючих речовин, — ділиться Вікторія.
Чи під забороною?
Відома стратегія «від ферми до виделки» передбачала скорочення використання пестицидів на 50 % та збільшення обсягів органічного виробництва. Однак ця стратегія була скасована у 2024 році. 16 грудня 2025 року Європейська комісія представила пакет заходів під назвою «Спрощення безпеки харчових кормів». Одним із ключових елементів цього пакету є прискорення реєстрації біопестицидів. Раніше ця процедура в ЄС була досить складною та тривалою, але тепер вона значно спрощена. Крім того, пакет уточнює порядок затвердження MRL, що забезпечує більшу чіткість і передбачуваність для виробників. Ще однією важливою інновацією є можливість видачі необмеженої кількості дозволів на ввезення деяких діючих речовин.
Використовуючи засоби захисту рослин, важливо пам’ятати та дотримуватися затверджених нормативів і регламентів. Це гарантуватиме, що залишки діючих речовин у сільгосппродукції залишатимуться в межах допустимих норм.
«Кілька слів про заборону діючих речовин у Європейському Союзі. На сьогодні всі зареєстровані препарати компанії «Байєр» в Україні дозволені до використання, за умови дотримання встановлених нормативів та регламентів. Водночас, протягом 2026 та 2027 років, заборони на діючі речовини в Україні не передбачаються», — зазначає Вікторія Полосенко.
Варто зазначити, що деякі українські МДР перевищують європейські MRL. Це означає, що для препаратів, які містять ці діючі речовини, може знадобитися коригування термінів внесення, норм та кратності застосування.
«Слід зазначити, що деякі європейські MRL значно вищі за українські МДР, і це питання постає досить гостро. Як нам діяти в таких випадках? Чи можлива їх гармонізація, і якщо так — чи варто підвищувати наші нормативи? Це питання є актуальним не лише для нас, а й для експертів та токсикологів. Останніми тижнями наші експерти-токсикологи брали участь у тренінгах у Європейському Союзі, присвячених саме цій темі. Сподіваємося, що найближчим часом ми отримаємо відповіді та обов’язково поділимося ними з вами», — каже експертка.
Також, за словами Вікторії, траплялися випадки, коли рівні європейських MRL знижувалися до рівня українських.
Отже, українських аграріїв очікує поетапний перехід до європейського законодавства, який відбудеться не раніше ніж через п’ять років. Використовуючи засоби захисту рослин, важливо пам’ятати та дотримуватися встановлених нормативів і регламентів. Це стане запорукою того, що залишки діючих речовин у сільськогосподарській продукції перебуватимуть у межах допустимих норм.
Юлія Наружна, [email protected]