Рокамболь — це рослина, що поєднує властивості цибулі та часнику, відома також як слонячий або гігантський часник. Вона справді виділяється своїми розмірами серед усіх видів часнику. При цьому її смак трохи ніжніший за звичний нам часник, проте не менш цінний як харчова культура.
Ця рослина користується популярністю та широко застосовується в промислових масштабах у Європі та азійських країнах. На території України рокамболь є досить рідкісним, але останніми роками його дедалі частіше можна побачити на дачних ділянках і городах. Щоб отримати справді вражаючі врожаї рокамболю, не потрібно докладати надмірних зусиль. А саме: забезпечити йому родючі ґрунти, внести трохи добрив під час висаджування, а також приділити трохи уваги та турботи під час догляду — і рокамболь порадує вас великими, здоровими головками. Чи справді це так, наша редакція дізнавалася у Володимира Мережка, людини, яка привезла цю рослину в Україну та заснувала «Клуб виробників рокамболю».
Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, про себе…
— Після завершення школи я вступив до Київського національного торговельно-економічного університету, який тоді називався Торгово-економічним інститутом. Моя спеціальність не була пов’язана з сільським господарством, тому до того, як прийти в цю сферу, я змінив чимало професій. З агровиробництвом я добре знайомий, оскільки мав досвід управління агрохолдингами. Я вирощував усі основні культури, тому чудово розумію їхній потенціал. Мене завжди хвилювало питання: чому в успішному агрохолдингу з одного гектара можна отримати 500 доларів, тоді як фермер, який має невелику ділянку землі та обмежені ресурси порівняно з великими господарствами, не може досягти такого прибутку, хоча й працює дуже наполегливо? І я вам поясню причину. Під час роботи в агрохолдингу мені доводилося спілкуватися з пайовиками, які здавали нам землю в оренду. Я завжди запитував їх, скільки вони заробляють на власному городі. Ніхто не міг дати мені чіткої відповіді. Це тому, що наші люди, які працюють на землі, зовсім не вміють отримувати прибуток від її обробітку. Їх цьому ніхто не навчав, а самі вони з різних причин не мали можливості навчитися. Ще під час роботи в агрохолдингу я мав на меті навчити таких людей працювати на землі так, щоб добре заробляти. Але це залишилося лише на рівні ідеї… Сьогодні я з упевненістю можу стверджувати: я можу навчити дрібних фермерів і звичайних селян отримувати значні прибутки завдяки екзотичній рослині — рокамболю.
Де ви познайомилися з цією рослиною?
— Рокамболем я займаюся вже п’ять років поспіль на власній ділянці площею 10 соток. І мені цього цілком достатньо! Першу головку рокамболю я привіз із Флориди, США, де купив її за 7 доларів, а потім розмножив. Так з’явився «Клуб виробників рокамболю». На сьогодні в Україні небагато людей знають, що це за овоч. Люди дивляться на нього із цікавістю. Це важливо. Поки все тільки починається, воно має свою цінність. На даний момент в Україні є, можливо, близько 40 зацікавлених осіб — і це покупці мого екзотичного овоча. Вони розуміють, як вирощувати цю культуру, яку вона має вартість і як на ній заробити.
Ми є аграрною країною, і практично кожен мешканець нашої держави має 5–10 соток землі. Цю культуру я рекомендую висаджувати на невеликих площах, оскільки вирощувати рокамболь у великих агрохолдингах буде досить складно, адже великі обсяги вимагають значних інвестицій. Вартість рокамболю, звісно, «кусається». Головка цієї рослини коштує 350 грн, а зубчик — близько 30–35 грн. Тому я пропоную вирощувати його на площі 10 соток, і цього буде достатньо для селянина. Навіть на початковому етапі вистачить однієї сотки.
Для висаджування рокамболю на 1 м² потрібно 20 зубчиків (в одному рядку — п’ять, таких рядків — чотири). З цього обсягу ми отримаємо 20 головок рокамболю. Якщо кожна буде важити 100 г, ми отримаємо 2 кг. А з однієї сотки — мінімум 200 кг. Тож порахуйте: якщо його навіть продати за ціною звичайного часнику (36 грн), хоча він коштує значно дорожче — від 300 грн і вище, то скільки ми отримаємо в результаті… Тому, на мою думку, будь-який дрібний фермер або просто селянин на своєму городі може отримати непогані прибутки завдяки вирощуванню рокамболю. ?
Чи є ринок збуту рокамболю в Україні?
— Ринок рокамболю в Україні наразі ще не сформований, тому я реалізую його разом зі своїми партнерами на різноманітних аграрних виставках, ярмарках, через власний вебсайт та платформу OLX.
Розкажіть детальніше про технологію вирощування рокамболю.
— Спочатку — декілька слів про розмноження рокамболю. Це багаторічна трав’яниста рослина, яка належить до роду цибулевих. Його надземна частина більше нагадує цибулю-порей, ніж звичний нам часник, оскільки він має велике листя (ширше як 5–10 мм) і товсті стебла, які досягають висоти до 80 см. Квітконос не утворює насіння через відсутність пилку.
Рокамболь розмножується «дітками», бульбочками та зубчиками. З бульбочок виростає однозубка, а з неї — цибулина, що складається із зубчиків. У великій цибулині міститься від чотирьох до восьми зубчиків, залежно від їхнього розміру, тобто чим більші зубчики, то менше їх у головці. А сама цибулина може досягати 250–350 г (звичайна озима цибулина часнику може вирости до 200 г).
Метод розмноження рокамболю відрізняється від вирощування звичайної культури часнику тим, що він утворює прикореневі «дітки». Вони розташовуються на підземних стеблах — столонах, або ж біля самої головки. Під кожною головкою утворюється щонайменше 3–5 «діток». Але інколи ті з них, що знаходяться на підземних стеблах і зазвичай є короткими, виростають довгими, залишаються в ґрунті після збору врожаю та проростають наступного року, засмічуючи посіви. Зазвичай, я починаю висаджувати рокамболь з 25 вересня по 1 листопада (у Київській області). Звісно, Україна велика, тому в різних регіонах терміни висаджування цієї культури можуть відрізнятися.
Підготовка ґрунту
Перед висаджуванням рокамболю я обробляю ґрунт за системою Овсінського. Що це за система? Основна ідея цієї технології — поверхневий обробіток ґрунту на глибину максимум 5 см. Завдяки такому обробітку ми отримуємо відмінно структурований ґрунт із капілярною структурою, що утворюється кореневими системами попередньо висаджених культур. П’ятисантиметровий шар ґрунту, який перемішується з рослинними рештками, слугує мульчею. Це створює сприятливі умови для розвитку як кореневої системи, так і надземної частини рослин, висіяних на ній. Сукупність цих чинників має велике значення, оскільки така система забезпечує постійне проникнення повітря в ґрунт та конденсацію вологи з повітря (завдяки різниці температур повітря та ґрунту). А шар мульчі на поверхні поля запобігає пересиханню ґрунту, що посилює фізичні та хімічні процеси в ньому.
Мене часто запитують, який ґрунт потрібен для успішного вирощування цієї культури. Я одразу наводжу приклад ґрунту, на якому висаджую його сам. На своїй ділянці я маю піщаний ґрунт, а це, як ви розумієте, не чорнозем… Тому потрібно цей ґрунт зробити більш родючим. Отже, перед тим, як висаджувати рокамболь, я готую суміш із гною, сапропелю, торфу та попелу. За роки, що я займаюся висаджуванням рокамболю, я спробував безліч різних сумішей. Проте саме така суміш створює ідеальні умови для розвитку цієї культури.
Після обробітку ґрунту та підготовки суміші я одразу роблю борозну. Після цього вручну викладаю в неї підготовлену суміш, у яку висаджую рокамболь на глибину не більше ніж 4 см — для «діток» та 5 см — для зубчиків. Тому я вважаю, що не має значення, яким буде ґрунт. Головне — підживити його та створити належні умови для рослин.
Після висаджування рокамболю я одразу вкриваю посадку соломою. Не для того, щоб уберегти від приморозків, а для стабілізації вологості ґрунту. Мульчування проводжу лише в міжряддях, оскільки в рядку розташована крапельна стрічка. Полив є обов’язковим, бо без нього неможливо отримати добрі результати. Однак поливати щодня не потрібно, зрошення проводжу за високої температури повітря або за відсутності дощів.
Засоби захисту рослин
Я зовсім не використовую хімічні засоби на своїх посівах. Лише перед висаджуванням я обробляю насіннєвий матеріал від хвороб і шкідників препаратом Максим XL 035 FS. І цього достатньо. Завдяки цій захисній обробці рослини рокамболю демонструють чудову вегетацію.
Тому я не розумію, навіщо, за відсутності проблем у рослин, застосовувати хімікати. Мої посадки рокамболю завжди залишаються чистими від хвороб. Якщо навіть з’являються якісь симптоми захворювання, я спочатку ретельно вивчаю причину, а потім вже вирішую, чим і як її усунути.
Бур’яни в посіві також присутні, хоча завдяки мульчі їх не так багато. Тож коли сходи бур’янів проростають, я видаляю їх вручну. Це нормально, коли бур’яни ростуть на землі — це свідчить про її життєздатність. Якщо їх немає, от тоді варто хвилюватися…
Щодо шкідників. Їх у ґрунті багато, але якщо вони не шкодять рослині, то, знову ж таки, навіщо застосовувати хімію? Адже в ґрунті мешкають не лише шкідники, а й багато корисних комах (ентомофагів), які ними харчуються. Якщо все ж таки шкідники починають завдавати шкоди рослинам, ми намагаємося проводити захист лише в тому місці, де вони з’являються.
На мою думку, якщо насіннєвий матеріал якісний і добре підготовлений до висаджування, то про які хвороби та шкідники можна говорити? Тому першочергово потрібно приділяти увагу насінню, яке ви висаджуєте в ґрунт.
Збирання
Рокамболь, висаджений восени, можна збирати наприкінці червня, а той, що висадили під зиму, — наприкінці липня. Зрозуміти, що вже час викопувати рокамболь, досить легко. Якщо листки у верхній частині рослини почали жовтіти, а нижні стали сухими, — це сигнал до збору. Відкладати цей процес не варто, адже цибулина продовжує висихати, зубчики звільняються від лушпиння і поступово заглиблюються в ґрунт. Те саме відбувається і з «дітками»-цибулинками. А далі не змусять себе чекати і процеси гниття, які можуть вражати донце цибулини.
Очищати рокамболь потрібно вручну, знімаючи землю, що налипла на овоч. Видаляти корінці та обрізати бадилля слід вже після повного висихання самої цибулини.
Зберігання
Після очищення рокамболь слід просушити. Для цього можна зв’язати по кілька головок у пучки або заплести їх у косу і розвісити в добре провітрюваному місці. Потім можна також залишити цибулини на відкритому просторі на сонячній стороні, щоб подовжити термін їхньої придатності.
Після повного висихання потрібно перебрати цибулечасник, щоб відібрати для зберігання лише здорові плоди. Зберігати цей овоч можна в приміщенні з температурою 10–12°С, розмістивши його в ящиках.
Рокамболь, на відміну від зимових сортів часнику, чудово зберігається — практично всю зиму, аж до квітня. Ця культура характеризується високою врожайністю, яка приблизно втричі-вчетверо перевищує врожайність традиційних сортів часнику. ?
Розкажіть коротко про застосування рокамболю, особливості вживання в їжу.
— На смак рокамболь нагадує одночасно і цибулю, і часник. Гострота дещо пом’якшена, завдяки чому досягається приємне поєднання смакових якостей. Запах м’який, ненав’язливий. При цьому всі кулінарні властивості овоча збережені, і рокамболь чудово доповнює всі страви, куди зазвичай додають цибулю та часник.
Вживати його можна як у свіжому, так і в маринованому вигляді. В їжу придатна як сама цибулина, так і її листя. Рокамболь слугуватиме чудовою приправою для м’ясних страв, салатів. Його також використовують у консервуванні. Він підходить для всіх видів термічної обробки.
Щодо користі, то рокамболь має весь спектр лікувальних властивостей звичайного часнику, крім того, цей овоч містить велику кількість вітамінів, ефірні олії, аскорбінову кислоту та багато інших корисних елементів.
Цікавтеся, пробуйте, експериментуйте — і заробляйте!
І. Катеринчук, канд. с.-г. наук
журнал «Пропозиція», №9, 2020 р.