Цьогоріч в Україні — одна з найбільш суворих зим в останні десятиліття. Тож, відповідно, є підстави вважати, що частина озимини може постраждати. Чи можуть біостимулятори допомогти посівам відновитися? Чи справді біостимулятори — це «чудо засоби»? Про це та про інші аспекти застосування біостимуляторів та інших біологічних продуктів розповідає Богдан Вокальчук, категорійний маркетинг-менеджер Corteva Agriscience в Україні.
Цьогорічна зима в України відчутно впливатиме на стан озимих культур, частина посівів перебуватиме в ослабленому стані. Що може допомогти рослинам вийти із «зимового» стресу?
— Дійсно, цього року ми спостерігаємо справжню зиму з достатньою кількістю снігу, завдяки якому температура на глибині залягання вузла кущіння озимих зернових перебуває в межах оптимальних значень. Проте ми також спостерігаємо в деяких регіонах різкі коливання від сильних морозів до відлиг, які можуть призвести як до ослаблення, так і до загибелі озимих через низькі температури за відсутності снігового покриву та утворення льодяних кірок. Втім, наразі робити висновки ще зарано. Повна картина стане зрозуміла, коли ми побачимо, як швидко відновиться весняна вегетація, як культури пережили зимовий спокій. Ми можемо очікувати більш пізнє відновлення, хоча природа інколи підкидає сюрпризи.
Але ми неодноразово спостерігали, як культури реагували на різкі коливання температур: раннє відновлення, потім – різкі заморозки, потім знову підвищення температур до оптимального рівня. Такі стреси пригнічують озимі культури і значно знижують закладений потенціал врожайності, і саме тут біостимулятори демонструють свою ефективність, допомагають рослинам легше пережити погодні «гойдалки» чи відновитися після них. Їхній основний ефект — це активний старт після відновлення весняної вегетації та стимулювання розвитку кореневої системи, адже потужні корені для озимих культур означають ефективніше використання вологи та поживних речовин, накопичених у ґрунті, особливо азоту, фосфору та калію.
Богдан Вокальчук, категорійний маркетинг-менеджер Corteva Agriscience в Україні
Наші дослідження та польові спостереження свідчать, що застосування таких препаратів суттєво підвищує стійкість рослин до стресів і покращує їхній стартовий розвиток. Тож біостимулятори можуть відіграти важливу роль у відновленні ослабленої після зими озимини, а також розкрити потенціал культур в умовах, де посіви перезимували в гарному стані.
Коли і як треба їх використовувати? Як це зрозуміти аграріям?
— В першу чергу треба орієнтуватися на саму культуру і конкретну ситуацію в полі. Визначальним орієнтиром завжди має бути сама рослина. Потрібно оцінювати, у якій вона фазі, як виходить із зими, чи відповідає її розвиток очікуваному для цього періоду. Ми дивимося, чи активно наростає коренева система, чи не пригальмований ріст вегетативної маси. Тому тут можуть бути різні сценарії і треба орієнтуватися на мету. Візьмімо, наприклад, озимий ріпак. У момент відновлення вегетації аграрії зазвичай приймають ключове рішення: залишати посіви чи пересівати. І якщо видно, що густота нормальна, рослини добре перезимували й мають оптимальні параметри розвитку, тоді є сенс підсилити їх біостимуляторами. Це допомагає рослинам швидше увійти в активний ріст з краще розвиненою кореневою системою і при цьому не втрачати кошти, вже вкладені восени в насіння, і в добрива, і в обробіток ґрунту. Хоча, звісно, кожне господарство приймає рішення індивідуально, залежно від своїх агротехнічних підходів.
Важливий момент: рослини постійно піддаються стресам. Навіть якщо здається, що умови сприятливі — є волога, немає різких змін температури, усе виглядає рівно — стреси все одно присутні. Вони можуть бути м’якими, непомітними, але впливають на те, як реалізується потенціал урожайності. Це можуть бути короткі перепади температур, періоди підсихання, надлишок вологи — будь-які коливання, які рослина повинна компенсувати. Тому біостимулятори й відіграють таку роль саме у важливий перехідний період після зими. Вони допомагають рослині швидше адаптуватися, відновити активний ріст і мінімізувати наслідки стресів, які неминуче виникають навіть за зовні «ідеальних» умов.
Поясніть, будь ласка, принцип дії біостимуляторів.
— Один із ключових процесів, який визначає майбутній урожай, — це фотосинтез. Тому одна з основних функцій біостимуляторів полягає в тому, щоб підтримувати рослину на фізіологічному рівні, допомагати їй зберігати активний фотосинтез навіть тоді, коли зовнішні умови не ідеальні. Чим стабільніший фотосинтез, тим більше енергії рослина має для росту і формування врожаю.
Інша важлива частина — це робота з іншими фізіологічними процесами та стресами. У рослин, як і у будь-якого живого організму, є гормони, що регулюють їхній розвиток. Тому підтримка гормонального балансу в критичні моменти закладки урожайності є важливою. Є гормони стресу — наприклад, абсцизова кислота та етилен. Вони потрібні рослинам на певних етапах росту та розвитку, але за великої концентрації в несприятливих умовах вони починають пригнічувати дію інших гормонів, що відповідають за ріст (цитокініни, ауксини чи гібереліни). Коли гормональний баланс рослини порушений, рослина фактично «зупиняється» й уже не може реалізувати той потенціал урожайності, який була здатна сформувати.
Ще один момент — це накопичення активних форм кисню. Під час стресів рослина починає виробляти їх у великій кількості, і ці сполуки пошкоджують клітини. Тоді рослина витрачає енергію не на ріст чи розвиток, а на подолання цього внутрішнього «оксидативного стресу». І якщо це трапляється в критичні фази — під час закладання качана в кукурудзи, формування кошика у соняшнику, цвітіння чи розвитку зав’язі в сільськогосподарських культурах — то втрати врожайності стають неминучими.
На дослідницькому полігоні «Агропростір» демонструють результати дослідженьзасобів захисту рослин, гібридів і біологічних рішень компанії Corteva Agriscience
А біостимулятори якраз і працюють на тому рівні, який фермер не бачить очима, але дуже добре бачить у кінці сезону. Вони допомагають рослині спрямовувати енергію на ріст, розвиток і формування врожаю.
Тому, якщо говорити зовсім просто, то біостимулятори — це про те, щоб допомогти рослині працювати стабільно тоді, коли погода, умови або інші фактори намагаються її «збити з ритму». Ми в полі не можемо змінити температуру чи прибрати нічний заморозок, але ми можемо змінити реакцію самої рослини на цей стрес. І саме в цьому їхній основний принцип роботи.
Які культури найчастіше потребують таких рішень у складних погодних умовах?
— Біостимулятори працюють як на основних польових, так і на плодових та овочевих культурах. Візьмемо, наприклад, кукурудзу. На ранніх етапах після посіву вона так само може переживати значні стреси через холод, через уповільнений розвиток кореневої системи. А стартовий період до стадії п’ятого листка є критичним: саме тоді закладається майбутній урожай, формується качан, і будь-який стрес відбивається на тому, що ми втрачаємо в даний момент. Потім є ще одна надзвичайно важлива фаза — цвітіння і запилення. Коли в цей момент настають високі температури, це сильно погіршує процеси запилення, і відповідно впливає на врожайність. Дуже схожа історія й у соняшника. Тут також усе залежить від того, в яких умовах проходять ключові фази, особливо період цвітіння. Температурні коливання, спека чи несподівані зміни погоди можуть суттєво вплинути на процес цвітіння та запилення кошика і, відповідно, на формування врожаю.
Якщо ж говорити про плодові культури, то вони потребують таких препаратів у великих обсягах. Заморозки в період цвітіння — це, мабуть, найболючіша тема для садівників. І це систематична проблема, особливо в західних областях України, де зосереджені великі яблуневі сади. Там аграрії практично щороку зіштовхуються з ризиком втрат через весняні заморозки. Плюс до цього додається вплив високих температур у період формування зав’язі або достигання плодів, що теж може мати дуже негативні наслідки.
Чи використання біологічних рішень – це реакція на проблему чи вони мають бути частиною технології?
— Якщо подивитися ширше, то біостимулятори все ж мають бути частиною технології, а не просто інструментом «швидкої допомоги». Інша річ, що на практиці фермери часто розглядають їх в технології в останню чергу — або тільки тоді, коли вже бачать проблему. І це зрозуміло: є пріоритети, є обмеження та оптимізація бюджетів. Але з точки зору фізіології рослини ефективніше, коли ці продукти закладені в систему заздалегідь, а не застосовуються постфактум.
Якщо говоримо про продукти, що стимулюють ріст або регулюють ключові фізіологічні процеси, їхня ефективність найбільш помітна саме за регулярного й системного застосування. Вони підтримують фотосинтез, покращують розвиток кореневої системи, забезпечують кращу здатність рослини засвоювати елементи живлення. Наприклад, антистресанти. Так, вони більше асоціюються із «пожежогасінням», але насправді стреси зараз настільки часті й різноманітні, що діяти лише реактивно вже недостатньо. Як ми говорили, несприятливі фактори можуть бути сильними або ледь помітними, але в будь-якому разі вони впливають на потенціал урожайності. Тому я вважаю, що антистресанти-біостимулятори повинні працювати превентивно. Тут можна провести пряму аналогію із фунгіцидами: якщо ми починаємо діяти лише тоді, коли хвороба вже очевидна, ми вже втратили частину врожаю. Ми гасимо пожежу, а не запобігаємо їй. Так само і зі стресами: якщо чекати моменту, коли рослина «ляже», то це вже мінус у врожайності.
Тому логіка така: краще перестрахуватися, внести засіб завчасно, ніж потім намагатися рятувати ситуацію, коли шкода вже завдана.
Чи можна комбінувати біологічні рішення з традиційними засобами захисту? Якщо так, як правильно це робити?
— Якщо говорити про поєднання біостимуляторів із традиційними засобами захисту, то вони прекрасно працюють у класичних технологіях, комбінуються з засобами захисту рослин, і з погляду бакових сумішей це теж не проблема — звісно, у кожному конкретному випадку варто обов’язково зважати на особливості препаратів, перевіряти їх сумісність та дотримуватись правил змішування. У нас є великий досвід поєднання таких продуктів у полі, і ми бачимо, що вони працюють у комплексі.
Один із ключових процесів, який визначає майбутній урожай, — це фотосинтез. Тому одна з основних функцій біостимуляторів полягає в тому, щоб підтримувати рослину на фізіологічному рівні, допомагати їй зберігати активний фотосинтез навіть тоді, коли зовнішні умови не ідеальні
Які помилки найчастіше допускають аграрії при використанні біологічних рішень?
— Вони більше пов’язані не з продуктами, а з очікуваннями та неправильним застосуванням. Часто аграрії сприймають біостимулятори як щось на кшталт «чудозасобу», який має врятувати ситуацію вже після того, як рослина пережила сильний стрес. А так це не працює. Якщо внести антистресант у момент, коли рослина під дією стресу, то це занадто пізно, і ми можемо ще більше нашкодити. Ми наголошуємо, що краще застосувати препарати для пом’якшення негативних наслідків стресів до або після наслідку стресу.
Ще одна поширена проблема — недотримання інструкцій. Це особливо актуально для продуктів, що містять живі мікроорганізми. І коли ми починаємо розбирати випадки, де хтось каже, що продукт «не спрацював», то часто виявляється, що його внесли не в той час доби, змішали не з тим препаратом, або після внесення пішов дощ і просто змив робочу речовину. Або ж суворо рекомендований режим застосування був порушений.
Тому правильне поєднання — це не тільки про те, що можна змішати фізично, а й про те, чи дотрималася вся технологія. Коли ж усе виконано правильно, біостимулятори чудово доповнюють класичні засоби захисту й показують стабільний ефект у полі.
Які біологічні рішення пропонує Corteva українським фермерам?
— Corteva пропонує широку лінійку біостимуляторів на українському ринку під брендом Corteva Biologicals. Новинка сезону — Біофордж®, який належить до групи препаратів, що підвищують стійкість рослин до стресів і пом’якшують їх наслідки. Те, про що ми говорили раніше: посуха, заморозки, град, різкі температурні коливання. Другий — Стімулейт®, який з’явився в нас ще минулого року й належить до групи фізіологічної підтримки рослин, фактично регулятор росту. Це продукт на основі трьох гормонів — цитокініну, ауксину і гібереліну. І його сила саме в тому, що він впливає на фізіологію рослини на різних етапах, від раннього розвитку кореневої системи до підтримки фотосинтезу та процесів цвітіння в другій половині вегетації. Тобто він допомагає рослині працювати рівно, без зупинок, навіть коли умови неідеальні. І третій, який ми пропонуємо вже третій сезон, — це Блу N®. Це оптимізатор ефективності азотного живлення. Його особливість у тому, що в основі є унікальний штам бактерій, які покращують засвоєння не лише азоту, а й інших елементів живлення, що доведено великою кількістю наукових статей та базою досліджень, в тому числі з українських полів.
Тут, до речі, важлива річ: ми пропонуємо саме підхід. Бо для нас це не просто окрема група продуктів, а ціла філософія, як біостимулятори чи мікробні продукти можуть допомагати рослині розкривати свій потенціал і компенсувати ті виклики, з якими вона стикається. Після того, як Corteva придбала компанії Stoller і Symborg, які є лідерами на світовому ринку саме в фізіології, живленні та біологічних рішеннях, ми отримали доступ до величезної наукової бази, до багаторічного досвіду використання цих продуктів у Північній і Південній Америці, у Європі. Наші колеги-науковці допомагають нам будувати рекомендації саме на основі механізмів дії, а не просто діючої речовини. І ця експертиза дає можливість не просто продавати продукт, а пропонувати фермеру комплексне рішення, яке працює з точки зору фізіології, стійкості, живлення і потенціалу рослини.
Тому цінність у тому, що це технологічна концепція, яка дає фермерові можливість отримати більше стабільності в умовах, коли погода та стреси стають нормою, а не винятком. Система, яка допомагає пройти сезон рівніше.
Corteva пропонує широку лінійку біостимуляторів на українському ринку під брендом Corteva Biologicals
Які препарати ще очікуються на українському ринку? Чи велика різниця в часі між виводом на ринок цих продуктів, скажімо, на північноамериканському, європейському та українському ринках?
— Якщо говорити про швидкість виведення біологічних рішень на ринок у різних країнах, то відмінності справді дуже відчутні. У нас в Україні, наприклад, частина продуктів, які прийшли до Corteva разом зі Stoller, вже зареєстровані й доступні, тоді як у деяких європейських країнах такі самі препарати тільки проходять процедуру реєстрації. Але тут важливо розуміти, що кожен ринок має свою логіку. Європейський Союз, наприклад, пішов шляхом детального врегулювання — у них діє регламент FPR 1009, який дуже чітко визначає, що таке біостимулятор, який механізм дії він має, до якої категорії належить і які саме ефекти повинен доводити виробник. І ця система суттєво спрощує вихід на ринок, бо правила зрозумілі й однакові для всіх. Умовно кажучи, коли ти довів механізм дії й отримав європейську реєстрацію, інші країни-члени ЄС можуть реєструвати продукт за спрощеною процедурою. Наприклад, у Румунії ціла група препаратів була зареєстрована всього за пів року, оскільки вони вже мали реєстрацію в іншій країні ЄС.
У США ситуація інша. Там взагалі немає єдиної класифікації біостимуляторів — ці продукти часто відносять або до добрив, або до покращувачів ґрунту, або до регуляторів росту. Через це процес реєстрації затягується, бо немає окремого регламенту. І в цьому плані українська модель сьогодні більше схожа саме на американську.
Якщо Україна продовжить гармонізацію законодавства з ЄС, а ми бачимо, що рух у той бік є, то рано чи пізно і в нас процес реєстрації стане значно простішим. Проте я впевнений, що наші продукти будуть доступні на ринку, бо компанія вже працює над тим, щоб відповідати майбутнім нормам. Компанія глобально інвестує в біологічний напрям і попереду є цікаві рішення — зокрема, продукти, що покращують доступність фосфору, мікоризні препарати та продукти для корекції живлення.
Як фермери реагують? Ви не стикаєтеся зі скепсисом стосовно використання нових для ринку засобів?
— Якщо говорити про готовність українських аграріїв до біологічних рішень, то тут ситуація досить цікава. З одного боку, дійсно є певна складність: багато хто з фермерів звик працювати за класичними схемами, де наша родюча земля, достатня волога і відносно прості технології забезпечували стабільний результат без потреби в додаткових інструментах. Але зараз вони все частіше бачать, що ті моделі, які працювали десять років тому, вже не дають такого ж ефекту. Погодні коливання, нестача вологи, затяжні холоди чи різкі спалахи спеки — усе це змушує задуматися над тим, що потрібно змінювати підходи.
І я бачу, що цей процес уже почався. Люди починають більше цікавитися, ставити глибші запитання про те, як працюють біостимулятори, що вони реально дають рослині, де саме вони потрібні. І тут, звичайно, є наша роль як компанії — ми маємо дати той науковий фундамент, пояснити механізми, показати результати досліджень, навчити, як правильно застосовувати продукти. Скепсис — це нормально. Він існує всюди, не лише в Україні. Але я переконаний, що саме поєднання наукової експертизи, польових результатів і практичного досвіду допомагає цей скепсис подолати. А погода, яка останніми роками показує нам дуже непрості сценарії, тільки підштовхує до того, що технології потрібно адаптувати. Той, хто готовий змінюватися і впроваджувати нові рішення, той і буде отримувати результат.
Біографічна довідка
- У 2015 році закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування України, здобув ступінь магістра за спеціальністю «Агрономія» (кваліфікація — дослідник з агрономії).
- У 2021 році в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків захистив дисертацію та отримав ступінь PhD (доктор філософії) з агрономії.
- У 2024 році здобув другий ступінь магістра за спеціальністю «Менеджмент» у Національному університеті біоресурсів і природокористування України.
- У 2016–2020 роках працював на посадах агронома‑консультанта та продакт‑менеджера у вітчизняній компанії з виробництва продуктів для живлення рослин, а також у компанії — дистриб’ютора закордонних біостимуляторів.
- З 2021 року працює в компанії Corteva Agriscience:
• 2021–2023 — молодший категорійний маркетинг‑менеджер ЗЗР;
• 2023 – дотепер — категорійний маркетинг‑менеджер напряму біологічних продуктів.
Ірина Ходорова, спеціально для «Пропозиції»