Зважаючи на особливості росту озимих культур восени, одним із першочергових заходів на полях із такими культурами має бути боронування посівів, яке, на жаль, у багатьох господарствах нині дещо забуте.
Перш за все, необхідно визначити, які саме поля потребують боронування, а на яких цей метод є недоречним. Рекомендується проводити боронування на посівах озимини, де восени спостерігався добрий розвиток рослин або вони були перерослі, з наявністю відмерлого листя, а також там, де присутні вимерзлі рослини падалиці попередніх культур (особливо злакових), оскільки вони є джерелом хвороб та шкідників. Цей прийом також доцільний для посівів із середнім розвитком рослин на важких, глинистих ґрунтах.
З обережністю, попередньо здійснивши пробне боронування на краю поля, слід застосовувати цей метод на посівах, де рослини перебувають у фазі початку кущіння, або на легких супіщаних ґрунтах, аби уникнути пошкодження або підриву кореневої системи рослин. Категорично заборонено боронувати слаборозвинені, зріджені посіви, особливо на легких ґрунтах, де рослини можуть бути повністю вирвані з ґрунту або засипані його грудками, що негативно вплине на їх відновлення або призведе до загибелі.
Основні завдання, які виконує боронування посівів озимих культур: усунення відмерлих решток листя основної культури, що виникли внаслідок несприятливих зимових умов або ураження сніговою пліснявою. Також воно видаляє загиблі рослини падалиці попередника та бур’яни, руйнує ґрунтову кірку, покращує аерацію та активізує мікробіологічні процеси, особливо на ґрунтах важкого механічного складу.
Надзвичайно важливо при боронуванні посівів правильно вибрати відповідні сільськогосподарські знаряддя. Тип борони слід добирати з урахуванням стану посіву, густоти та розкущеності рослин, типу ґрунту та кількості відмерлих рослинних решток. Зубові борони, такі як БЗСС-1,0, БЗЛС-1,0, що агрегатуються з тракторами потужністю 40–80 к. с., добре пристосовані для обробітку ґрунту. На посівах озимих культур краще себе зарекомендували пружинні борони (ЗПГ-24 (3); БПН — 12), кут атаки робочих органів яких можна регулювати залежно від маси рослин, заданої глибини розпушування ґрунту тощо. Завдяки пружності та вібрації пружинних зубів, ґрунт краще розпушується, видаляються відмерлі рештки та бур’яни, а культурні рослини зазнають менших пошкоджень.
Весняне боронування проводять після досягнення ґрунтом фізичної стиглості, зазвичай, перпендикулярно до напрямку сівби. Однак, на перерослих посівах агрегат слід спрямовувати вздовж рядків, що забезпечить плавніший хід і ретельніший обробіток посіву. При боронуванні полів, розташованих на схилах, обробіток слід проводити впоперек схилу, щоб запобігти розмиванню поверхні ґрунту, особливо під час дощової весни. Завершувати боронування посівів озимих культур слід у найкоротші терміни.
Варто зазначити, що прикореневе підживлення рослин за допомогою зернотукових сівалок забезпечує розпушування ґрунту та аерацію посівів, подібно до боронування. Рух агрегату здійснюється вздовж посіву, так щоб сошники були спрямовані у міжряддя та загортали мінеральні добрива на глибину 4–5 см. Проведення такого агрозаходу рекомендується лише на добре розвинених посівах без попереднього підживлення по мерзлоталому ґрунту, оскільки на слаборозвинених посівах можливе пошкодження основної культури або навіть вирізання цілих рядків. Таке підживлення доцільно проводити аміачною селітрою у кількості 1,0–1,5 ц/га.
Застосування боронування посівів озимих культур навесні покращує фітосанітарний стан посіву, сприяє розпушенню верхнього шару ґрунту, що містить корені. Це полегшує доступ кисню, вологи та поживних речовин до кореневої системи рослин та активізує розвиток поглинальної поверхні коренів. Усе це створює сприятливі умови для успішного розвитку озимих культур у ранньовесняний та літній періоди, підвищує стійкість агроценозу до несприятливих природних факторів та дозволяє збільшити врожайність на 10–20%.
С. Попов, канд. с.-г. наук;
Н. Рябчун, канд. с.-г. наук,
Інститут рослинництва
ім. В. Я. Юр’єва НААН
Дивитись YouTube Video