Озима пшениця – головна культура як для України, так і для багатьох країн світу. Її значне розповсюдження зумовлене великою пристосованістю рослини, а також високою харчовою цінністю її зерна. За складом поживних елементів зерно пшениці краще відповідає потребам людського організму, ніж зерно інших зернових. В зерні пшениці міститься 12–24 % протеїну, 53–58 % крохмалю, близько 2 % жиру, а також попіл і харчові волокна.
Ключове призначення пшениці – забезпечення людей хлібом та хлібопродуктами – харчуванням. Тому створення нових, краще адаптованих до поточних кліматичних умов, видів та підняття їх спадкового потенціалу у виробничій галузі є першочерговим питанням для селекціонерів будь-коли.
У цьому напрямку особливо результативно працює команда Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (надалі «Інститут»), під керівництвом керівника Інституту, відомого у всьому світі генетика-селекціонера, Героя України, академіка НАН України Володимира Васильовича Моргуна.
Щороку, для популяризації вітчизняної селекції та насінництва зернових культур і технологій їх вирощування, за традицією на площах Інституту відбувається міжнародна науково-практична конференція «День Поля», в якій беруть участь десятки високопрофесійних працівників з передових організацій та сільськогосподарських підприємств нашої країни, колеги з інших держав.
У цьому році, з огляду на особливості військового стану в країні, всі етапи конференції були проведені безпосередньо на полях Інституту та Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (надалі «Дослідне виробництво») в селищі Глеваха Фастівського району Київської області.
У роботі форуму взяли участь біля сотні учасників, серед яких представники виконавчої гілки влади, наукові співробітники, очільники та фахівці закордонних та українських агрохолдингів, насіннєвих підприємств, фермерських господарств.
Також активну участь брали транснаціональні компанії: «Сингента» (Швейцарія), «Байєр» (Німеччина), «Індіго Агрікалче» (США), «Агрісол/Валагро» (Україна/ Італія), агрохолдингу Agroprosperis Group (Україна-США), Укрпромінвест-Агро, які мали можливість, як то кажуть впритул, ознайомитися із селекційними досягненнями Інституту – видами золотих київських пшениць, які є значним внеском у посилення продовольчої незалежності нашої країни, особливо в період повномасштабної війни.
Пленарне засідання конференції відкрив привітальним словом Сергій Ярославович Коць, заступник директора ІФРГ НАН України з наукових питань, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, котрий від імені академіка НАН України Володимира Васильовича Моргуна побажав учасникам міжнародної події плідної праці та незабутніх вражень від співпраці.
До його вітань долучився голова Фастівської районної державної адміністрації Київської області – Владислав Володимирович Литвин, який привітав усіх учасників події зі святом хліба і хлібороба, та закликав практиків у складний воєнний час тісніше взаємодіяти з наукою. Він підкреслив, що аграрії Фастівського району вже сьогодні готові до подібних кроків. А отже головна мета конференції зосереджувати увагу на труднощах, з котрими стикаються керівники та спеціалісти аграрних підприємств.
Сергій Коць, заступник директора з наукових питань ІФРГ НАН України, відкриває Міжнародну науково-практичну конференцію «День поля-2024»
Крім того, учасники цього форуму мають змогу поспілкуватися з науковцями, ознайомитися з новими видами пшениці озимої селекції Інституту, способами їх вирощування та завчасно укласти угоди на високоякісний вітчизняний посівний матеріал, виготовлений у Дослідному виробництві.
Голова Фастівської районної ради Віктор Петрович Веремейчик побажав учасникам конференції рясного врожаю і легкого жниву! Він розповів про теперішній стан справ в аграрній галузі Фастівщини, наголосивши, що наразі район за аграрним потенціалом став одним з лідерів у Київській області.
Віктор Петрович також висловив надію, що шлях від показу нових сортів і до їх вирощування на полях Фастівського району буде значно коротшим, і Київщина стане одним з передових аграрних регіонів України.
Основна доповідь конференції «Внесок Інституту фізіології рослин і генетики НАН України у забезпеченні продовольчої безпеки країни», з якою виступив член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Руслан Андрійович Якимчук, була присвячена новим видам пшениці озимої та особливостям їх культивування.
Руслан Якимчук, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України презентує сорти пшениці озимої селекції Інституту фізіології та генетики рослин НАН
Варто зазначити, що за відносно невеликий період селекційний процес досяг вражаючих результатів. Прийнявши від місцевої селекції на початку ХХ століття види злаків з врожайністю 7 ц/га, на сьогодні вчені створили види злаків з генетичним потенціалом більше ніж 100 ц/га.
З чого починається новий вид? Ви праві: він бере початок із задуму селекціонера. Хтось казав: якщо селекціонер за період своєї діяльності дав людям хоча б один гідний вид, він може вважати себе успішним, — сказав Руслан Андрійович. — А в творчому доробку академіка Моргуна близько 200 видів та гібридів сільськогосподарських культур, які внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. На базі найсучасніших досягнень молекулярної генетики, селекції та біотехнології науковцям Інституту вдалося розробити теоретичні засади та методи творення високопродуктивних, з відмінною якістю зерна та стійких до стресових факторів довкілля видів пшениці озимої з врожайністю більше ніж 100 центнерів зерна з гектара.
Владислав Литвин, голова Фастівської РДА, Давид Коновалов, директор ДСВ ІФРГ НАН України, Віктор Веремейчик, голова Фастівської районної ради
Доповідач висловив надію, що шлях від показових посівів нових видів та обробки елементів технологій їх вирощування до впровадження їх на полях – буде все коротшим і Україна стане житницею всієї Європи.
У період до війни сорти пшениці озимої селекції Інституту займали площу посіву в межах 2 млн га, що складає 30 % всіх посівів цієї культури в Україні, а кожен третій хліб виробляється з видів пшениці, створених академіком Володимиром Васильовичем Моргуном.
Ареал впровадження сортів селекції Інституту досить великий – від Львівського Полісся до Степів Донеччини і далеко за межами країни. Валовий збір зерна з цих посівів кожного року цілком задовольняє потреби України у продовольчому зерні, що є вагомим внеском у забезпечення продовольчої безпеки країни та посилення її експортного потенціалу.
Серед уже відомих на особливу увагу заслуговують такі універсальні види інтенсивного типу, як Подолянка, Богдана та Снігурка. Вони забезпечують стабільно високі врожаї зерна у всіх природно-кліматичних зонах України, мають чудову посухо- та зимостійкість. Головна їхня перевага – висока виробнича надійність. Перелік сортів можна продовжити й досить відомими новинками – Городниця, Київська 17, Софія Київська, Щедрівка Київська та інші.
Також великий інтерес у агровиробників мають високоінтенсивні сорти, які за сприятливих умов вирощування та енергонасиченої технології сприяють отриманню рекордних врожаїв. Це сорти Астарта, Фаворитка та Новосмуглянка. У поточному році їхній перелік поповнили абсолютно нові сорти – Київська 20, Джамала та Астарта Нова, які вдало поєднують високу продуктивність із якістю зерна.
У зв’язку з нестійким експортом аграрної продукції Інститут активно впроваджує новий напрямок селекційної діяльності – створення сортів, зерно котрих має високу хлібопекарську якість. До цієї групи належать Здоба Київська та Донор Київський, які характеризуються унікальною якістю зерна, головне призначення котрого спрямоване на виробництво хлібобулочних виробів високої якості та екстра якісного борошна, в тому числі і для експорту. Слід відзначити унікальність виду пшениці озимої Донор Київський, зерно якого містить 17,0–18,0 % білка високої якості.
В Інституті успішно функціонує «Клуб 100 центнерів», котрий став своєрідною платформою новітніх агротехнологій. Сьогодні зусилля селекціонерів Інституту зосереджені на збільшенні посухостійкості та зимостійкості пшениці озимої, посиленні імунітету проти основних захворювань, зокрема, вірусних, підвищенні якості зерна та використанні сучасних біотехнологічних методів селекції. Адже наше прагнення нести добро людям і бути лідером у цій благородній справі.
Не менш цікавою та актуальною була доповідь завідувача відділу мінерального живлення рослин Інституту, академіка НАН України Віктора Валентиновича Швартау на тему: «Основи раціональних технологій живлення та захисту пшениці озимої». Доповідач виділив шляхи підвищення ефективності використання добрив, сучасні рішення у контролі хвороб, бур’янів і протидії виляганню.
Віктор Валентинович Швартау, завідувач відділом мінерального живлення рослин ІФРГ, академік НАН, розповідає про основи раціональних технологій живлення та захисту пшениці озимої
Він повідомив, що науковці Інституту брали активну участь у розробці системи нарощування продуктивності пшениці озимої за нестачі ресурсів, яка впроваджена у передових агропідприємствах Київської, Черкаської, Вінницької, Полтавської та інших областей. Це впровадження забезпечило отримання додаткової аграрної продукції, а основи оптимальних технологій викладено у виданні «Клуб 100 центнерів».
«Інститут для наших партнерів пропонує не тільки сорти та насіння, а й технологічний супровід їх вирощування. Ці рішення є основою аграрного виробництва в Україні під час війни та в період післявоєнної відбудови, мають виняткове значення для забезпечення продовольчої безпеки держави та збереженню ролі України, як одного із гарантів продовольчої безпеки світу», — відмітив доповідач.
І з цими словами не можна не погодитися!
Особливу зацікавленість учасників конференції викликала доповідь член-кореспондента НАН і НААН України Олександра Ілліча Рибалка, в якій він розкрив актуальність нового напрямку селекції, що передбачає створення продукції для збалансованого харчування. Увагу гостей було акцентовано на потребі вирощування не тільки високоврожайних якісних видів пшениці озимої, ячменю і спельти, а й таких, що містять у зерні ряд корисних для людського організму нутрієнтів, здатних запобігти виникненню важких захворювань та збільшити тривалість життя.
Олександр Ілліч Рибалка, член-кореспондент НАН і НААН України, доповідає про актуальні напрями селекції зернових колосових культур
Одним словом, хліб майбутнього, крім поживних властивостей, буде мати й цілющі властивості.
Після завершення пленарної частини Руслан Якимчук на демонстраційному полі ознайомив учасників конференції із відомими видами та лініями-кандидатами у види пшениці озимої, котрих було представлено більше 110. Він давав детальну характеристику кожного виду, відповідав на численні запитання хліборобів. А побачити було що, навіть тим, хто займається насінництвом не один десяток років. Сорти Інституту користуються великим попитом в усіх областях України.
Кожен учасник міжнародної конференції мав змогу побачити кращі сорти київських пшениць, серед яких особливий інтерес викликали сорти-новинки з високою продуктивністю, якістю зерна та стійкістю до засухи — Астарта Нова, Звенигора, Вежа Київська, Ювілейна Патона та Вижниця. Насичений інформацією огляд забрав більше часу, ніж було заплановано, запитань та дискусій щодо нових сортів і застосування окремих елементів технології було багато, особливо коли доповідач говорив про особливості селекційної справи, яка, крім фахових знань, потребує багато терпіння, точності, копіткої праці та удачі.
Адже через руки селекціонера проходять десятки тисяч колосків, перш ніж новий вид прийде до хлібного лану. Використовуючи нові високопродуктивні види та сучасні технології аграрії зможуть забезпечити гідний достаток нашої країни. Оскільки площі під пшеницею практично не збільшуються, то досягти збільшення її виробництва можливо лише завдяки підвищенню врожайності.
В продовженні заходу за круглим столом вдалося поспілкуватися з його учасниками.
Директор ПП «Веселий роздол» Вознесенського району Миколаївської області Михайло Олександрович Молдованенко зазначив, що з Інститутом почав працювати не так давно, на полях свого господарства під врожай наступного року вже вибрав собі декілька сортів та подякував академіку Моргуну за його творчу працю, за смачний запашний хліб з київських пшениць на столі.
Далі розмову продовжив директор ТОВ «Прилуцький хлібодар» (Чернігівська область) Сергій Олександрович Козинний: «Сорти пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України на наших полях були одними з найкращих. Я дуже задоволений обраним для сівби видом пшениці озимої Здоба Київська, який за якістю зерна є унікальним для борошномелів та хлібопекарів. Хочу відмітити й високу врожайність виду пшениці озимої Дарунок Поділля.
А від хліборобів нашого товариства — низький уклін і щира хліборобська подяка науковцям Інституту за титанічну працю їх рук і розуму».
Богдан Моргун, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України з вітальним словом на дослідних полях ІФРГ
Одним із поважних гостей був директор АФ «Гранат» (Одеська область) Анатолій Іванович Артеменко: «Працюючи в сільському господарстві більше 20 років, лише у 2023 році отримав у важких умовах Одеського Степу врожай пшениці на рівні 9–10 т/га. Сорт Малинівка —це просто диво».
«Чи багато видів пшениці озимої потрібно Україні? Це питання хвилює кожного, хто так, чи інакше має відношення до зерновиробництва. Одному воно цікаве з точки зору одержання найбільшого врожаю, іншому задля досягнення найвищої якості під час переробки на борошно, — з цієї фрази розпочав свій виступ директор ТОВ «Білоцерківхлібопродукт» Іван Петрович Шилов. — Аграріїв гаслами не заманити. Бо й справді: хто хоче працювати – той працює і в складних умовах воєнного стану. Хліб має стати рушієм не лише для села, а й для економіки в цілому», — запевнив доповідач.
Також усіх присутніх привітав доктор біологічних наук, член-кореспондент Національної академії наук України Богдан Володимирович Моргун. «Сьогодні я побачив багато знайомих облич, людей, з котрими співпрацюємо десятки років, — відмітив він. — Це означає, що аграрії продовжують цікавитися нашими сортами, а особливо новинками. Тож сподіваємося, що наша селекційна робота перетвориться на добрі врожаї у господарствах-партнерах».
На закінчення конференції директор ДСВ ІФРГ НАН України Давид Віталійович Коновалов висловив слова щирої вдячності всім учасникам конференції і ще раз підкреслив, що сорти пшениці озимої, які пропонує Інститут, є одними із найкращих. «За насінням київських пшениць до нас звертаються аграрії з усієї України. Інститут і Дослідне виробництво вже розпочали реалізацію насіння під врожай 2025 року. В асортименті всім відомі сорти, які вже широко використовуються у виробництві: Астарта, Городниця, Софія Київська, Здоба Київська, Фаворитка, Снігурка, Богдана, Подолянка, Новосмуглянка, Щедрівка Київська та Київська 17.
Іван Шилов, директор ТОВ «Білоцерківхлібопродукт » ділиться з колегами досвідом вирощування сортів пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України
І нові сорти, які пропонуємо виробнику: Синтетик 240, Київська 19, Київська 20 та Джамала, — сказав Давид Коновалов. — Ми завжди раді новим замовникам і готові задовольняти всі їхні потреби у високоякісному посівному матеріалі. Агрономам варто пам’ятати золоте правило: зекономлена копійка на насінні — втрачена гривня на врожаї. Бажаєте бути прибутковим — сійте якісним насінням!
Київські пшениці – надійна основа в агробізнесі для хліборобів України.
Анатолій Іванович Артеменко, директор АФ «Гранат» та завідувач відділу науково-технічної інформації та маркетингу Володимир Васильович Вакуленко на дослідному полі ІФРГ НАН України
Я хочу щоб якнайшвидше закінчилась війна і в Україні запанував мир, стабільність і спокій. Ми хлібороби хочемо мирного неба над полями, щоб вирощувати хліб, годувати України і весь світ та будувати добробут. Наш девіз “Не треба боятися перспективи, треба її використовувати”. Хліб — це наша мирна зброя!»
Придбати високоякісне насіння пшениць озимої пшениці можна безпосередньо в Інститут фізіології рослин і генетики НАН України (ІФРГ НАН України) або в Дослідному сільськогосподарському виробництві ІФР НАН України [email protected]
Звернувшись до науковців Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, ви матимете змогу не лише придбати високоякісне насіння кращих сортів озимої пшениці, а й отримати повний консультативний супровід – від підготовки ґрунту до збирання врожаю. Разом ми сильніші! Ми працюємо з Вами, для Вас та процвітання України!
Давид КОНОВАЛОВ,кандидат сільськогосподарських наук,директор ДСВ ІФРГ НАН України