Джерело фото: Суспільне
Критичні метеорологічні обставини на початку лютого цього року можуть спричинити значні збитки для зимуючих культур — приблизно одна п’ята частина з 5 млн га озимих насаджень опинилася в зоні небезпеки.
Про це повідомив очільник Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі «Суспільному».
«Близько мільйона гектарів можуть бути пошкоджені. Це, насамперед, центральна та східна частини України — Полтавщина, частина Черкащини, Луганщина, Донеччина та частково Харківщина. Саме тут з’єднались низькі температури, відсутність надійного снігового покриву та крижана кора на поверхні землі», — підкреслив він.
Згідно зі словами Леоніда Козаченка, найбільші ризики стосуються саме тих регіонів, де не було захисного снігового шару, а опади траплялися у вигляді дощу, який потім замерзав.
«Там, де відсутня крига на поверхні землі, зокрема на Одещині, збитки можуть бути мінімальними. В цілому на півдні, заході та частково на півночі України ми не прогнозуємо втрат, які будуть більшими за середньорічні, — це приблизно 3%», — роз’яснив президент УАК.
Найбільш вразливими до таких погодних умов залишаються озимий ячмінь та ріпак, в той час як добре розвинуті посіви озимої пшениці мають кращі перспективи на відновлення за умови нетривалого обледеніння.
Згідно з відомостями науковців Інституту сільського господарства НААН у Кіровоградській області, 3 лютого температура повітря на дослідницьких полях сягала –22 °C, а ґрунт промерз на глибину до 40–50 см. Разом з тим на поверхні утворилася крижана кірка, що створює додаткову небезпеку для рослин.
Експерти зауважують, що в подібних обставинах зимуючі культури фактично перебувають у стані «морозильної камери»: навіть короткочасні відлиги не в змозі швидко поліпшити ситуацію через глибоке промерзання землі. Ключовим фактором виживання стає тривалість перебування посівів під кригою, стан вузла кущіння та запаси цукрів у рослинах.
Фахівці акцентують: остаточні висновки стосовно масштабів збитків можна буде зробити тільки після поновлення весняної вегетації. В той же час вже зараз аграріям варто готуватися до диференційованого підходу до підживлення та догляду за посівами, в залежності від їхнього стану.