Злісні мишоподібні гризуни спричиняють суттєві економічні втрати аграрному сектору: протягом останньої декади ними заселено майже 45 % територій сільськогосподарського призначення, а число колоній мишоподібних гризунів на певних ділянках здатне досягати 150 і більше на один гектар.
Мишоподібні гризуни наносять ураження продовольчим та кормовим ресурсам, пасовиськам, плодоовочевій продукції, овочівництву, садівництву та лісовому господарству. Восени вони знешкоджують сходи ярих та озимих культур, влітку – різноманітні кормові та зернові рослини, восени – руйнують перші озимі паростки та поїдають їх протягом усієї зими, створюючи під сніговим шаром цілу систему розгалужених тунелів. Також місцями інтенсивного проживання мишоподібних гризунів виступають поля багаторічних трав, соняшнику, цукрового буряка та інших культур.
За інформацією міжнародної організації з питань харчування, за рік гризуни можуть утилізувати на складах світу такий обсяг продукції, яким можливо було б забезпечити харчування 150 мільйонів людей.
Збиток, що завдається гризунами, дуже великий з причини значного потенціалу їх розмноження, терміну існування та способу харчування. Всі мишоподібні гризуни викопують в землі нори, де переховуються від несприятливих зовнішніх факторів, тікають від хижаків, вирощують потомство. Вони існують колоніями, кількість нір у колонії коливається в межах від 5 до 20.
У даних істот дуже розвинений інстинкт виживання, про що говорить їх надзвичайна плодючість. Так, за три роки популяція пари пацюків становить 850 особин, а за весь період життя вони здатні народити більше 2 млн. голів. Дуже активно розмножуються миші та полівки: вже у віці 12–30 діб полівки досягають статевої зрілості та можуть приносити 7–8 приплодів в середньому по 5–6 голів молодняка кожен раз.
Мишоподібні гризуни завдають шкоди продовольчим і фуражним фондам, пасовищам, плодоовочівництву, городництву, садівництву та лісництву.
Мишоподібні гризуни завдають шкоди продовольчим і фуражним фондам, пасовищам, плодоовочівництву, городництву, садівництву та лісництву.
Мишоподібні гризуни завдають шкоди продовольчим і фуражним фондам, пасовищам, плодоовочівництву, городництву, садівництву та лісництву.
Мишоподібні гризуни відрізняються надмірною ненажерливістю. За рік один пацюк здатний спожити 16–18 кг зерна. Миші відносяться до зерноїдів. Вони формують запаси, яких їм може вистачити на 1–2 роки життя. Полівки запасів не формують, тому вони активні протягом року і харчуються здебільшого соковитою рослинністю.
У боротьбі з гризунами використовуються профілактичні та винищувальні заходи. Превентивні заходи націлені на створення несприятливих для них умов, таких як проведення суцільного зяблевого обробітку землі, знищення бур’янів, прибирання залишків врожаю тощо. Однак результативність даних заходів не надто висока.
Для знищення шкідливих гризунів застосовують механічний, хімічний та бактеріологічний способи боротьби.
Механічний метод боротьби з гризунами полягає у застосуванні різних видів пасток. Його головними недоліками є трудомісткість та обмеженість радіусу дії, що зумовлює його застосовувати при незначній кількості гризунів і тільки в приміщеннях.
Хімічний метод боротьби зі шкідливими гризунами в даний час досить розповсюджений. Хімічні родентициди, що сьогодні застосовуються в Україні, є дієвими, але не відповідають сучасним санітарним вимогам, оскільки у 28 % випадків вони мають в складі фосфід цинку, а у 41 % — бродифакум. Обидві речовини є загрозливими для здоров’я людей та тварин. Крім того, хімічні препарати у випадку повторного застосування можуть викликати рефлекторно-захисні реакції у гризунів.
Суть бактеріологічного методу полягає у використанні препаратів, створених на основі бактерій, патогенних для гризунів і безпечних для людей, свійських та корисних диких тварин.
Даний метод в порівнянні з іншими має ряд переваг:
- його ефективність становить 80–100 %;
- у разі повторного використання не провокують у гризунів виникнення рефлекторно-захисних реакцій;
- можна застосовувати в різноманітних природних і господарських умовах, в будь-який сезон року;
- окупність витрат на використання бактеріальних препаратів перевищує 60 разів.
В Інституті сільськогосподарської мікробіології створено ефективний бактеріальний засіб Антимишин, призначений для боротьби з полівками, мишами (домашньою, курганчиковою, малятком) та пацюками на посівах зернових культур, ріпаку, багаторічних трав, пасовищах, в оранжереях, парниках, розсадниках плодових і лісових дерев, а також у різних господарських будівлях (гаражах, підвалах, складах тощо).
Засіб виготовляють на основі культури бактерій, вирощених на зерновому середовищі, патогенних для мишоподібних гризунів, але нешкідливих для людини, свійських і корисних диких тварин.
Антимишин виготовляють на основі культури бактерій, вирощених на зерновому середовищі, патогенних для мишоподібних гризунів, але безпечних для людини, свійських і корисних диких тварин
Засіб може бути застосований в будь-який період року, навіть взимку, однак більш оптимально на початку весни при чисельності понад 10 колоній і пізно восени за наявності 50 колоній на 1 гектар.
При обробці посівів, сінокосів, пасовищ при суцільному розташуванні колоній гризунів засіб розсівають рівномірно по всій території з розрахунку 1,5- 2 кг на 1 гектар, а при осередковому розташуванні колоній засіб розкладають у нори по 5-30 г на колонію. Для обробки великих площ Антимишин можливо вносити за допомогою розкидача мінеральних добрив (РОУ-6, МВУ-6, МТТ-4). В приміщеннях засіб розміщують в місцях концентрації гризунів у принадні ящики з отворами або нори. У складах, теплицях, зерносховищах для боротьби з мишами засіб розкладають з розрахунку 50–100 г на 100 м2. Регулярно контролюють наявність засобу та додають свіжий до того часу, поки приманка буде залишатись не зворушеною. Боротьбу з гризунами припиняють у тому випадку, коли засіб більше не споживається. При повторному заселенні гризунів до 40% нових шкідників гине без внесення додаткових доз засобу за рахунок пере зараження.
Характеристика зернового препарату Антимишин
При умові виконання санітарно-гігієнічних правил та інструкцій при роботі з ним бактеріальний зерновий препарат Антимишин для боротьби зі шкідливими гризунами являється безпечним для здоров’я людини та тварин.
В нинішніх умовах, коли головним напрямком в сільськогосподарському виробництві є отримання екологічно чистої продукції, використання бактеріального засобу Антимишин для боротьби зі шкідливими гризунами є важливим.
Н. Кравченко, кандидат вет. наук; О. Дмитрук, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України
м. Чернігів