Прийняття Державної програми розвитку тваринництва – важливий знак для молочної сфери, однак без оновлення переробних потужностей збільшення виробництва може обернутися не перевагою, а небезпекою.
Таку думку висловили в Об’єднанні виробників молока (ОВМ).
Експерти відзначили, що схвалення подібного документу — це вірний крок. У ньому закладено довгострокові та стратегічні заходи для сфери, проте головна вразливість молочного сегменту зараз полягає не у виготовленні молока-сировини, а у здатності його конкурентно переробити та збути готову продукцію.
Згідно з відомостями об’єднання, за останні три роки в умовах війни молочні ферми зробили майже неможливе: +20% продуктивності корів, 60% молока сорту «екстра», більше 95% промислового молока в поставках, інвестиції в автоматизацію, енергонезалежність та генетику.
«І разом з тим лише +2% чисельності худоби та +6% поставок молока у 2025-му вже спричинили обвал ринку, тому що значна частина переробки технологічно не готова це молоко результативно та прибутково переробляти, надзвичайно чутлива до коливань зовнішнього ринку.
За цих обставин заклики «ще збільшувати чисельність худоби» і «нарощувати поставки» — ризикована ілюзія. Коли з січня 2025 року вартість на молоко-сировину не покриває собівартості, а переробні підприємства наполягають, що єдиний вихід — ціни на 30% нижчі за середні в ЄС, — це прямий шлях до втрати всіх здобутків промислового скотарства за лічені місяці», — вважають в об’єднанні.
В ОВМ переконані, що реформування має починатися з рішучого оновлення молокопереробки, захисту внутрішнього ринку від тіньового та неконкурентного імпорту, реального стимулювання експорту і споживання української продукції, зокрема через прозорі умови публічних закупівель і виключно вітчизняної молочної продукції.
«Без цього будь-які плани чи заклики до нарощування виготовлення молока — це не про розвиток, а самознищення сфери. Системність — це не тільки про показники в програмі. Це про правильну черговість рішень», — підсумували в об’єднанні.