Вперше про значущість рухливих поєднань фосфору в мінеральному живленні рослин зазначив науковець Дендональд ще в 1795 році. Відтоді цьому елементу мінерального живлення приділяють належну увагу. Це зумовлено тим, що фосфор в житті рослин відіграє надзвичайно важливу роль, оскільки являється одним із основних компонентів у складі ключових молекул: нуклеїнових кислот, фосфоліпідів, фосфопротеїдів, фітину, цукрофосфатів, АТФ та інших. Значна частина фосфору міститься в генеративних та молодих органах рослин, де активно протікають синтетичні процеси. Оптимальне забезпечення фосфором сприяє добрій перезимівлі озимих завдяки кращому синтезу вуглеводів.
Він пов’язаний з усіма системами застосування енергії в живій клітині та бере дієву участь в регулюванні та контролюванні головних ферментативних процесів, що відбуваються за його участі в рослинному організмі. Особливо чутливі рослини до дефіциту фосфору в юному віці. Наразі вже беззаперечно засвідчено, що існування без цього елементу неможливе.
Узагальнюючи вищезазначене, можна стверджувати наступне: без присутності фосфору в рослинному організмі не відбуватиметься жодна біохімічна реакція, оскільки для її протікання необхідна енергія, яку надають клітинам рослин лише молекули АТФ і НАДФ, котрі містять в своєму складі фосфор. Звісно, щоб усі ці біохімічні реакції відбувались вчасно і активно, потрібно забезпечити рослини в достатній кількості водорозчинними сполуками фосфору, особливо в критичні фази їхнього розвитку.
Важливість фосфору для рослин полягає ще й у тому, що він відіграє активну роль у формуванні кореневої системи, а це досить вагомо на початкових етапах онтогенезу рослини та в умовах посухи. Адже завдяки фосфору корені рослин здатні проникати в глибокі, більш зволожені шари ґрунту та забезпечувати їх поживними речовинами навіть за несприятливих кліматичних умов. Тому кожному агроному необхідно піклуватися про належне забезпечення рослин фосфором. З цією метою при висіванні насіння в ґрунт неодмінно вносять фосфоровмісне добриво. Але стартове удобрення не задовольняє потребу рослин у фосфорі в повній мірі, в зв’язку з чим його потрібно поєднувати з внесенням фосфорних добрив під основний обробіток ґрунту.
Безсумнівним є той факт, що оптимальне живлення фосфором необхідне рослині впродовж усього періоду органогенезу, оскільки він наявний у стеблах, листках та інших вегетативних органах рослини. Але особливо високий вміст елементу спостерігається в зерні, яке зазвичай вивозять з поля і тим самим виснажують фосфорні запаси ґрунту.
Зважаючи на одну з провідних ролей елементу в рості рослин, щорічно перед аграріями постає два вкрай важливих питання:
За сучасних умов основне удобрення в зв’язку з високою вартістю мінеральних добрив у господарствах проводять не завжди. Підживлення здійснюють за потребою, що виникає за результатами ґрунтової та рослинної діагностик, а ось рядкове удобрення проводять майже в усіх без винятку господарствах, причому навіть із різним фінансовим їх станом. Це зумовлено тим, що цей агротехнічний захід забезпечує стабільний приріст врожаю в роки з різним рівнем зволоження, він є високорентабельним і не потребує великої кількості добрив та за цього способу за один прохід сівалки виконуються дві технологічні операції: сівба насіння і внесення добрив. До того ж за рядкового удобрення завжди буде найвища окупність внесених добрив вирощеним врожаєм, а його ефективність, порівняно з іншими способами внесення добрив, вдвічі вища. В агрономічній практиці досі не відомо жодного випадку, коли б за рядкового удобрення не було отримано очікуваного результату.
Для здійснення рядкового удобрення фермери починають дедалі більше звертати увагу на внесення РКД. Це насамперед пов’язано з тим, що в складі РКД фосфор присутній у вигляді орто-і поліфосфатів у повністю засвоюваній формі. Традиційно ж внесені у вигляді гранул мінеральні добрива повинні спочатку розчинитись у воді і лише потім будуть поглинуті кореневою системою рослин. Рідким добривам розчинятись у воді не потрібно і тому вони відразу ж дисоціюють на іони та поглинаються кореневою системою рослин, тобто вони краще і швидше починають «працювати» на полі.
Нині РКД вже стали безпосереднім замінником амофосу та іншим комплексним добривам. Оскільки перехід на живлення РКД дає змогу аграрію заощаджувати до 30 % витрат на внесення добрив.
Для підвищення коефіцієнту використання фосфору із внесених в ґрунт фосфоровмісних добрив потрібно переходити на рідкі комплексні добрива виготовлені на основі водорозчинних солей поліфосфорних кислот (ліворуч оброблені РКД посіви, праворуч без обробки))
Для підвищення коефіцієнту використання фосфору із внесених в ґрунт фосфоровмісних добрив потрібно переходити на рідкі комплексні добрива виготовлені на основі водорозчинних солей поліфосфорних кислот (ліворуч оброблені РКД посіви, праворуч без обробки))
Для підвищення коефіцієнту використання фосфору із внесених в ґрунт фосфоровмісних добрив потрібно переходити на рідкі комплексні добрива виготовлені на основі водорозчинних солей поліфосфорних кислот (ліворуч оброблені РКД посіви, праворуч без обробки)
Сама процедура з внесення РКД відбувається значно швидше, ніж з гранульованими добривами, набагато простішою є і логістика рідких добрив. Аграрії самі вже побачили на своїх полях позитивний результат від внесення РКД і стверджують, що це найкращий варіант внесення добрив в умовах посухи і мінливої погоди.
За допомогою РКД можна реально за мінімальних витрат отримати максимум приросту врожаю. Для цього потрібно кардинально змінити підходи та філософію системи удобрення. Наприклад, аграрії часто скаржаться на дефіцит у ґрунті амонійних і нітратних форм азоту, проте для збільшення врожаю необхідна наявність в ґрунті більше рухливих форм фосфору. А розбалансування мінерального живлення рослин, норм і термінів внесення добрив призводить до неефективної роботи всіх внесених раніше добрив. Слід більше звертати увагу не на кількість внесених добрив, а на збільшення рівня засвоєння рослиною рухливих поживних речовин з ґрунту та внесених добрив. В цьому аспекті значну роль відіграє рядкове удобрення. Воно набуло значного поширення з використанням РКД в господарствах, які впроваджують у виробництво ресурсозберігаючі технології посіву: без обробітку ґрунту або з мінімальним обробітком – no-till і mini-till.
В зв’язку з цим РКД стає дедалі популярнішим серед аграріїв, котрі почали впроваджувати в себе в господарствах технології POP-UP (рядкове внесення, внесення добрив на насіння, або ультралокальне внесення добрив), що передбачає внесення добрив у посівну борозну на насіння або максимально близько від нього. Цей агрозахід гарантує забезпечення максимального стартового ефекту й мінімізує негативний вплив стресу на початку розвитку рослин. Така локалізація добрив дає змогу суттєво підвищити коефіцієнт використання елементів живлення, тобто надає можливість зниження норм та робить можливою економію коштів.
Але в цьому випадку зростає ризик ураження проростків внаслідок створення поблизу них зони високої концентрації солей. Відносно безпечними можна вважати добрива, що мають сольовий індекс 20 і менше. Зазвичай, таким умовам відповідають РКД, спеціально розроблені для внесення в насіннєве ложе. Важливо також враховувати толерантність культур до сольового впливу. Звичайно, можна частково спрогнозувати ризик ураження, звернувши увагу на показники сольового індексу. Найбільш толерантними вважаються зернові та бобові, а ось для олійних (соняшнику та ріпаку) сольовий вплив є важливим фактором.
Сама операція з внесення РКД відбувається набагато швидше, ніж з гранульованими добривами, набагато легшою є й логістика рідких добрив
Сошник для внесення рідких добрив Conceal сівалки Fendt MOMENTUM: добрива вносяться максимально точно (на відстані 7,5 см вбік від боріздки та на глибину від 2 до 4 см глибше від рівня розміщення зерна)
З метою уникнення можливих пошкоджень проростків за ультралокального рядкового внесення добрив розроблені спеціальні рідкі стартові добрива. Вони є спеціалізованими добривами, оскільки містять в своєму складі поживні речовини у повністю водорозчинній та доступній для рослин формі і мають високу хімічну чистоту, тобто не містять у своєму складі шкідливих для рослин домішок. В них дуже низький сольовий індекс (20 або навіть менший ніж 20), а тому вони максимально безпечні для насіння і проростків. Слід зазначити, що РКД різних марок, які вносять зазвичай в рядки під час посіву за традиційною схемою на відстані 2 см збоку, або під насіниною і на 4 см глибше від неї, не можна вносити ультралокально за сучасною технологією (Pop-Up), в зв’язку з тим, що в них відносно високий сольовий індекс.
Науково-обґрунтована доза внесення РКД марки 10-34-0 для рядкового удобрення в посівне ложе становить мінімум 20, а максимум 50 кг/га. Ця норма внесення зумовлена декількома факторами. Основний із них — це ризик пошкодження проростка насінини високими концентраціями солей РКД, оскільки вони перебувають із насінням в безпосередньому контакті. Насамперед пошкодження може бути викликане сольовим опіком, а це потім призведе до пригнічення ростових процесів в молодій рослині. Найкращим варіантом є використання для припосівного внесення РКД, які не містять в своєму складі баластних речовин і мають низький сольовий індекс — не вище 20 одиниць. Для порівняння, сольовий індекс розчинів КАС становить 71, а аміачної селітри 104 одиниці. За внесення доз 20–50 кг/га РКД під час посіву на один погонний метр буде внесено 20–50 крапель цього рідкого добрива. З розбавленням розчину РКД до 60 л/га зростає рівномірність їхнього внесення. Одним із можливих способів збільшення об’єму припосівного внесення РКД є введення до їхнього складу розчину біогумату до 4,4 л/га та розбавлення водою. За правильного змішування досягається повна однорідність і стабільність суміші РКД та розчинів біогуматів.
Звісно, переважна більшість агрономів переносять цей агрозахід на пізніший період, але в такому випадку є великі ризики втрати вологи, що особливо важливо враховуючи посушливі умови степової зони. Що в свою чергу дає змогу надавати перевагу рідким добривам (КАС, РКД), або створенню бакових сумішей на основі розчинів селітри, карбаміду, РКД. Багаторічний досвід показує, що найкращі результати дає суміш КАС і РКД у співвідношенні 1:1.
Підсумовуючи все вищевикладене, можна дійти висновку, що для підвищення коефіцієнту використання фосфору із внесених в ґрунт фосфоровмісних добрив потрібно переходити на рідкі комплексні добрива, вироблені на основі водорозчинних солей поліфосфорних кислот. Такі добрива мають низку переваг щодо твердих добрив, отриманих на основі ортофосфорної кислоти. Особливо чітко це виявляється в посушливих умовах.
О. Крамарьов, к. е. н., старший науковий співробітник, Державна установа Інститут зернових культур (ДУ ІЗК НААН)