“`html
Щороку «Нове зернятко» перетворюється на платформу для презентації новацій в агропромисловому комплексі. Для Latifundist.com це також шанс побачити на власні очі, як функціонує компанія-упорядник — «Агропродсервіс».
Тарас Баран
комерційний директор
«Агропродсервіс»
«Усе, що ми вирощуємо, ми намагаємося переробляти. Це не просто слова, це основа нашої діяльності. Ми не тільки реалізуємо продукцію, а й будуємо навколо неї всю необхідну інфраструктуру: насіннєвий та комбікормовий заводи, ферми, птахокомплекси, переробні підприємства, елеватори, напрямок трейдингу», — зазначає Тарас Баран, комерційний директор компанії.
Підприємство стабільно обробляє 49 тис. га, переважно в Тернопільській області. У рослинництві акцент робиться на різноманітності культур: крім зернових та олійних, вирощуються цукрові буряки, горох, кукурудза на силос, кормові мішанки.
У тваринницькій галузі — в ТОП-5 за обсягом збуту свинини в Україні (220 тис. голів на рік), утримують 14,5 тис. голів ВРХ і забезпечують щоденне виробництво 200 т молока. У птахівництві: 450 тис. голів бройлерів, 50 тис. індиків одночасно. Частина продукції реалізується під ТМ «Наша птиця».
Вже два роки «Агропродсервіс» займається трейдингом через «Галицьку зернову компанію». Спочатку закупівлі концентрувалися навколо елеватора в селі Яструбове, але зараз їх розширюють на всі шість зерносховищ. У дебютному сезоні наторгували 68 тис. т, минулого — збільшили вдвічі, до 137 тис. т. У поточному сезоні планують зберегти темп і досягти 200-250 тис. т.
Тарас Баран
комерційний директор
«Агропродсервіс»
«Навіть за умови невеликої маржі в трейді, ми досягли значних обсягів. У нас немає мети стати загальнонаціональним трейдером. Ми працюємо локально. Але ми маємо інфраструктуру, і якщо вона функціонує ефективно, трейдинг також може бути прибутковим».
Підприємство також почало займатися контейнерним експортом. Для цього запустили власний мінітермінал для контейнерних перевезень — фактично, невеликий сухий порт. Ідея виникла з простого питання: був вільний майданчик, інфраструктурна база і прагнення протестувати ще один логістичний канал.
Першими відправили 80 контейнерів сої — через Одесу, у співпраці з логістичними фірмами. Керівники визнають: контейнерна логістика не завжди економічно вигідна, особливо в умовах доступних за ціною вагонів і автотранспорту. Але для певних товарів — це працює.
«Маємо сою — хочемо транспортувати макуху. Маємо переробку — чому б не експортувати ковбасні вироби чи сосиски?» — говорять в компанії.
На $6 дешевше за вагон: зерно «пересіло» в контейнер. Інтермодал чи зелений коридор «для своїх»?Читати також
Так, з-під Тернополя до Африки вже відправили заморожені ковбаски та сосиски — у контейнерах. Клієнти самі знайшли виробника, і в певний момент це стало регулярним: один контейнер на тиждень. Ситуація неочікувана, але цілком реальна.
А наступний крок — новий комбікормовий завод. Днями Bühler Україна підписала угоду з «Агропродсервіс» на спорудження цього об’єкта. Продуктивність — 50 т на годину. Він має стати одним з найбільш технологічних виробництв в державі, спеціально розробленим для потреб свинарства. Початок будівництва заплановано на цей рік.
Як використати всі плюси відновлювальної енергетики в агро, оминути підводні камені і подолати перешкоди, — Володимир Бліхар, «Агропродсервіс»Читати також
Все починалося з насіння
У компанії насінницький напрям має історію майже у два десятиліття.
Галина Біловус
заступниця комерційного директора з насінництва «Агропродсервіс»
«Ми завжди стартували з насіння», — ділиться Галина Біловус, заступниця комерційного директора з насінництва «Агропродсервіс».
Торік компанія досягла довоєнних показників продажів — 10 тис. т насіння. Працюють з чотирма культурами: пшениця, ячмінь, соя, горох. Близько 60% припадає на перші дві. Але цього року всіх вразив горох: шалений попит, якого ніхто не чекав.
В основі — сорти іноземної селекції. Частину насіння вирощують самі на демоділянках у співпраці з компаніями-виробниками. Також реалізують насіння клієнтам і викуповують урожай. Цей алгоритм дозволяє контролювати якість і тримати клієнта в полі зору.
Партнерство — тільки з іноземними селекційними компаніями. Серед них KWS, Selgen, Lidea, Saatbau, RAGT Semens та ін. — з деякими «Агропродсервіс» має ексклюзивні угоди. Це означає, що деякі сорти доступні тільки у них.
Крім того, компанія не тільки купує супереліту — вона розмножує її на своїх полях і продає першу репродукцію за ліцензійними договорами. А іноді навіть виступає як майданчик для виробництва насіння на замовлення селекціонерів.
Галина Біловус
заступниця комерційного директора з насінництва «Агропродсервіс»
«Ми не тільки множимо насіння для власного збуту, а й вирощуємо супереліту на замовлення партнерів, як-от KWS чи RAGT. Вони викуповують все насіння і потім самі вирішують, куди його продавати. Це зручно для підприємств, у яких недостатньо власних полів».
Серцем цього напряму є насіннєвий завод. За рік він виробляє до 25 тис. т насіння, з яких 6-7 тис. т йде на власні потреби холдингу, а залишок реалізується на ринку.
Свині, корови та кліматичні зміни
Прогнозувати важко, але тваринництво — це в будь-якому випадку вигідний напрям, розповідає Андрій Баран, генеральний директор «Агропродсервісу».
«Торік ціни на свинину були низькими, зараз — навпаки. Те саме з молоком. Тут неможливо все розрахувати наперед. Але галузь залишається прибутковою, якщо дивитися в довгій перспективі».
Відповідаючи на питання про можливість змови серед молочних переробників, Андрій Баран не використав термін «картель», але охарактеризував ринок досить відкрито:
Андрій Баран
генеральний директор «Агропродсервіс»
«Сьогодні ми виробляємо 200 т молока на день. Тому з нами «гратися» ніхто не буде — ми дуже великий постачальник. Але загалом переробників набагато менше, ніж виробників. І це створює їм поле для домовленостей. Я вам так тактовно скажу: можливість у них домовлятися — є».
За його словами, аграріїв ніхто не може централізовано об’єднати — ні асоціації, ні галузеві об’єднання. Але умовна «вища ліга» переробки — п’ять-шість найбільших молокозаводів — цілком може зібратися і вирішити, за якою ціною купуватимуть молоко.
«Я не стверджую, що вони це роблять. Але іноді ми про це думаємо», — додає Баран.
Формула стабілізації: для чого «Молокія» і «Молочний альянс» пропонують зафіксувати ціни на сире молокоЧитати також
Окремий акцент — клімат. За останні десятиліття він зазнав змін настільки, що культури, які колись у Західній Україні не вирощували, стали звичними.
Андрій Баран згадує, як за час його роботи на полях змінювалася аграрна мапа регіону. Колись кукурудзу в цій зоні вважали непридатною для вирощування — у 70–80-х роках її майже не сіяли, а перші посіви на зерно з’явилися лише у 90-х. Сьогодні ж на полях «Агропродсервісу» культивують гібриди з ФАО 300+, і замість 7 т/га збирають до 14. Аналогічна трансформація відбувається і з цукровими буряками — їх зона вирощування поступово переміщується на захід країни. Цибуля, кавуни теж перебралися з Півдня сюди. Торік отримали по 110 т/га кавунів, продовжує Андрій Степанович.
Андрій Баран
генеральний директор «Агропродсервіс»
«Все змінилося. Західна Україна — це вже територія, де можна вирощувати всі культури».
Одразу згадався соняшник, про загрозу міграції якого на Захід нас попереджав співвласник «Аграрної технологічної компанії» Юрій Дробязко. Андрій Баран запевняє, що цією культурою не зловживають, вона займає в структурі посівів 2-3 тис. га.
Юрій Дробязко про «відсутність фантазії» у нових ОЕЗів, «екстремальне лібертаріанство» і чому вважає більшість малих фермерів «ломбардами»Читати також
З форуму — на передову
Форум вже третій рік поспіль поєднує аграрну програму зі збором коштів для військових. У 2025-му головний акцент зробили на підрозділ 12-ї бригади спеціального призначення «Азов». Цього року вдалося зібрати понад 5 мільйонів гривень.
Ці кошти спрямують на придбання п’яти автомобілів, генераторів, зарядних пристроїв, ноутбуків, планшетів, Starlink, супутникових модемів, антен та приладів нічного бачення — усе те, що необхідно на передовій сьогодні.
Вперше на форумі працював повноцінний благодійний ярмарок: відвідувачі мали змогу придбати вироби крафтових виробників, народних майстрів та волонтерів з усієї країни. Також організовували аукціони — продавали артефакти, привезені безпосередньо з лінії фронту.
Костянтин Ткаченко, Latifundist.com
“`