Використання калію та сірки в якості доповнення до добрив для збільшення врожайності сої, яке активно просувають американські науковці, не завжди є виправданим. Такої думки дотримуються їхні канадські колеги, оскільки єдиних рекомендацій щодо підживлення сої для будь-яких умов не існує.
Щоб отримати багатий урожай, виробники сої заздалегідь розробляють плани живлення, щоб адаптувати методи внесення до конкретних польових обставин. З огляду на збільшення витрат на виробництво, аграріям слід розсудливо використовувати добрива.
Хорст Бонер, спеціаліст із сої з Міністерства сільського господарства, харчової промисловості та агробізнесу провінції Онтаріо, і Келсі Бенкс, незалежний агроном зі східного Онтаріо з Banks Agro, діляться власними спостереженнями щодо особливостей застосування сірки та калію для підживлення сої.
«Перш за все, хочу зауважити, що фосфор і калій завжди є фундаментом для доброго врожаю сої. Без належного рівня цих елементів складно виростити якісне поле сої, а оскільки ці поживні речовини постійно вилучаються з ґрунту з кожним збором врожаю, їх потрібно відстежувати та своєчасно поповнювати», — зазначив Бонер, закликавши виробників внести необхідні зміни у вегетаційний період наступного року, спираючись на результати аналізу ґрунту.
Бенкс наголосила на важливості аналізу ґрунту для точного регулювання родючості ґрунту та сільськогосподарських культур, підкресливши, що аналізи ґрунту надають великий обсяг інформації, яку часто не враховують при прийнятті агротехнічних рішень. «Враховуючи зростання цін на добрива, аграріям не варто обмежуватися їх стандартним використанням. Настав час зосередитися на тому, що дійсно необхідно як для прибутковості, так і для сталого розвитку», — сказала Бенкс, зауваживши, що восени саме час скористатися вигідними пропозиціями на ранні закупівлі, які також можуть впливати на вибір добрив.
Осіння та зимова пора – найкращий період для пошуку нових видів добрив. Бенкс нагадала виробникам про потребу використовувати дані аналізу ґрунту та звертатися за консультацією до агронома для прийняття найбільш обґрунтованих рішень. Вона зазначила, що при вивченні нових продуктів важливо впевнитись, що вони підходять виробнику, відповідають його плану вирощування та фінансовим можливостям.
Наприклад, деякі поживні речовини не поєднуються з іншими поживними речовинами і можуть зв’язувати вже наявні поживні речовини, ризикуючи зробити їх недоступними. «Будьте уважні та переконайтеся, що нові продукти чи поживні речовини відповідають потребам вашого ґрунту та безпосередньо допомагають досягти ваших цілей щодо врожайності», — закликала Бенкс.
Найважливіше, при прийнятті рішень щодо добрив аграріям слід використовувати відповідне джерело добрив, вносити їх у правильній кількості, у відповідний час і в потрібному місці.
За словами Бонера, на сьогодні існує багато суперечливих думок щодо реакції сої на сірку, і він не тільки уважно стежить за дискусіями, а й проводить польові дослідження. Він зазначив, що бачив переконливі дані зі США та Онтаріо, які показують, що сірка є поживною речовиною, яка збільшує врожайність, але тільки за умови дотримання певних правил. Зокрема, це добре помітно на сої, що вирощується на піщаних ґрунтах. Він пояснив, що оскільки сірка є рухомою в ґрунті, особливо в піщаних, де вона може вимиватися, додавання цієї поживної речовини може бути особливо корисним.
Фосфор та калій завжди є основою гарного врожаю сої
Крім того, результати показують, що сірка дійсно сприяє збільшенню врожайності на ґрунтах, де вона найбільше необхідна, особливо при внесенні під час ранньої посадки або за нижчих температур ґрунту. Бонер підтвердив, що соя, посіяна раніше, також, як правило, краще реагує на сірку. При цьому сірка, як і азот, має бути мінералізована, щоб стати доступною в ґрунті. У міру прогрівання ґрунту протягом сезону цей процес сприяє забезпеченню стабільного надходження поживних речовин у період інтенсивного росту та розвитку рослин. «Але я не раджу використовувати сірку як загальну практику, якщо в цьому немає потреби, оскільки не завжди результат від такого внесення буде очевидним і виправданим з точки зору інвестицій», — сказав він.
Бенкс підтвердила значний інтерес до внесення сірки серед виробників сої, фермери часто цікавляться цим питанням. Її думка: «Поля, на яких регулярно використовують гній чи біопрепарати, можуть не отримати відчутної користі у разі додавання сірки до добрив. Приймаючи рішення про те, що робити з сіркою, фермери повинні задати собі питання, чи потрібна вона їхнім полям чи ні. Варто перевіряти результати аналізів ґрунту, щоб підтвердити поточний рівень поживних речовин».
А що стосовно калію? «Було проведено певні дослідження та отримано результати, які показують, що внесення великих обсягів калійних добрив сприяє підвищенню врожайності в США, однак тут, на ґрунтах Онтаріо, ми не бачимо таких самих результатів», — сказав Бонер, який порекомендував виробникам сої дотримуватися своїх поточних методів і рекомендацій щодо вмісту калійних поживних речовин.
Бенкс погоджується з рекомендаціями Бонера щодо калійних добрив, зауваживши, що, як і будь-яку поживну речовину для сільськогосподарських культур, калій необхідно оцінювати на основі результатів аналізу ґрунту та потреб рослин. Наприклад, калій може бути корисним для підтримки фотосинтезу та регулювання стійкості рослин до стресу, особливо при вирощуванні сої за нульового обробітку ґрунту при внесенні як добрива врозкид.
Жанін Мойєр, агропортал Farmtario