Гречка — один з найбільш простих та швидких варіантів як покривна культура, котрий успішно застосовують для пригнічення росту бур’янів, поліпшення родючості землі та переривання циклів захворювань на полі.
Гречка, як сидерат, оптимізує структуру землі, особливо кислотні та щільні типи ґрунтів. Вона не насичує азотом, однак накопичує деяку кількість фосфору, калію та органіки і покращує стан землі у верхніх горизонтах.
Користь для ґрунту
Щоб вдало використовувати гречку для боротьби з бур’янами, необхідно створити сприятливі умови для її появи та росту швидше за бур’яни.
Гречка формує масу заввишки від 60 до 120 см з трикутним листям і квітами білого, рожевого чи червонуватого відтінку. При культивуванні як покривної рослини гречку можна сіяти, як тільки ґрунт достатньо прогріється на глибині 10 см, а це має бути до 10…12 °C. Рослина сходить протягом декількох діб і зацвітає приблизно через 4 тижні, що є відмінним джерелом нектару для медоносних бджіл і комах-запилювачів.
Рослина проростає протягом кількох днів і починає цвісти приблизно через 4 тижні, що є чудовим джерелом нектару для медоносних бджіл і запилювачів
Перед висівом гречки слід якісно підготувати посівну ділянку, максимально видаливши бур’яни і рештки минулого урожаю. Земля перед сівбою повинна добре прогрітися, і при цьому має зникнути ризик заморозків. Якщо умови були вологими, земля повинна підсохнути. Насіння гречки легко псується у холодному, вологому ґрунті. Важливо, щоб земля була теплою, отже на півдні посів гречки починають на початку травня, на півночі — в кінці травня-на початку червня. Для кращого проростання насіння гречки повинно бути трохи засипане ґрунтом. Не слід сіяти дуже глибоко, також воно не повинно знаходитись на поверхні землі. Оптимальна глибина висіву насіння гречки на легких типах ґрунтів складає 4–5 см, на важких — 2–3 см. Якщо ґрунт сухий, глибину збільшують до 6–7 см. Завдяки міцній кореневій системі гречка добре засвоює поживні елементи навіть на бідних ґрунтах. Вона добре росте на не дуже родючих, проте пухких ґрунтах і корисна для відновлення виснажених площ. Гречка найкраще розвивається на нейтральних або слабо кислих ґрунтах. Якщо гречка росте після бобових культур або на ґрунтах з великим вмістом органіки, азотні добрива можуть не знадобитися. Рослина показує помірні потреби у фосфорі та калії.
Гречка не стійка до засухи і швидко в’яне в спекотних, посушливих умовах. Рослина має розгалужену тонку кореневу систему, яка розпушує верхній шар ґрунту навіть при його мінімальній обробці. Це робить її чудовим покривним сидератом перед осінніми посівами у помірному кліматі. Гречка засвоює фосфор з ґрунту краще, ніж більшість зернових покривних рослин. Рослина здатна засвоювати важкодоступний фосфор і вивільняти його для наступних рослин під час розкладання рослинних залишків.
Гречка не холодостійка і не переносить зиму, отже, якщо необхідна покривна культура для перезимівлі, гречку слід скошувати та замінювати зимовою покривною культурою в кінці літа або восени. Іноді гречку висівають разом із повільно зростаючими, морозостійкими бобовими культурами восени, щоб вона швидко закрила ґрунт. Після перших морозів гречка гине, не заважаючи росту основної культури.
Останнім часом аграрії все частіше використовують гречку як покривну культуру, зазвичай у поєднанні з іншими однорічними літніми покривними культурами. Найчастіше її сіють у складі сумішей після збирання врожаю озимої пшениці або ріпаку. До таких сумішей можуть входити: соняшник, суданська трава, кормові боби, просо та інше. Більш складні суміші містять як теплолюбні, так і холодостійкі рослини, наприклад, конюшину, горошок, редьку олійну, жито, овес тощо. Таким чином влітку будуть переважати теплолюбні рослини, а з настанням осені — почнуть домінувати холодостійкі. Найбільш стійкі з них переживуть зиму і продовжать рости навесні перед висівом основної культури.
Дослідження свідчать, що різноманітність рослин на полі сприяє збільшенню числа мікроорганізмів і підземної біоти. Тому суміші покривних культур позитивно впливають на здоров’я ґрунту, особливо якщо живе коріння зберігається в ньому якомога довше. Гречка вдало доповнює подібні суміші сидератів завдяки швидкому росту, тривалому цвітінню, і її можливості покращувати структуру ґрунту.
Висів гречки
Гречку можливо висівати як після обробітку ґрунту, так і за технологією no-till. У випадку застосування обробітку ґрунту потрібно подбати про якісну підготовку насіннєвого шару, щоб забезпечити добрий контакт насіння з ґрунтом і висівати гречку на потрібну глибину в залежності від ґрунтів на полі. Під час літнього посіву прямий висів по no-till може бути хорошим способом збереження наявної вологи в ґрунті. Такий підхід так само може допомогти у боротьбі з бур’янами.
При міжрядді 45 см норма висіву гречки становить приблизно 60 кг/га. Для суцільного способу сівби це число збільшується до 80–100 кг/га. Найбільш ефективне пригнічення бур’янів відмічається, коли гречка росте вузькими рядами близько 15 см.
Найбільшу конкуренцію на полі рослині зазвичай створюють зернові, що залишилися від минулих посівів. Якщо посіви гречки надто розріджені, вони будуть малоефективні як покривна культура, тому, коли спостерігається подібна ситуація на полі, гречку варто пересіяти.
Залучає комах та пригнічує бур’яни
Сильна здатність гречки зупиняти ріст бур’янів робить її ідеальною для придушення однорічних бур’янів головним чином через затінення та конкуренцію. Її так само сіють після інтенсивної обробки ґрунту. Якщо досить густо посіяти культуру, вона може придушити більшість бур’янів протягом декількох тижнів. Поєднання обробітку землі та подальшого щільного висіву гречки може результативно пригнічувати осот, молочай, волошку та ін. Гречка надзвичайно ефективна проти пирію.
Сильна здатність гречки пригнічувати ріст бур’янів робить її ідеальною для придушення однорічних бур’янів в основному через затінення та конкуренцію
Мало які покривні культури приживаються так швидко та легко, як гречка. Її округле пірамідальне насіння сходить всього за три-п’ять днів. Листя шириною від 3 до 8 см може вирости протягом декількох тижнів, створюючи досить щільний, затінюючий покрив для землі. Рослини починають цвісти приблизно через 3–4 тижні після посіву. Якщо поле буде використовуватися для осіннього посіву, гречку слід скошувати ще до дозрівання насіння. Гречку потрібно заорювати приблизно через 10 днів після початку цвітіння. Якщо зробити це швидше, то стерня, як правило, відросте знову, якщо пізніше – перше дозріле насіння проросте.
Гречка – це швидкоросла короткосезонна покривна рослина. Вона добре приживається, цвіте, а її рослинні рештки швидко розкладаються, вивільняючи поживні елементи для наступної культури. Зерно гречки дозріває приблизно через 65-90 днів.
Своїм багатим цвітінням рослина залучає запилювачів та корисних комах, які нападають або паразитують на попелицях, кліщах та інших шкідниках. До таких корисних жуків відносяться мухи-дзюрчалки, хижі оси та клопи, сонечка тощо. Щоб гречка була середовищем для корисних комах, потрібно надати їй можливість цвітіння не менше 20 днів.
Гречка — природний фітосанітарний засіб. Її коріння виділяє специфічні речовини, котрі можуть переривати життєвий цикл шкідливих нематод, допомагати зниженню популяцій деяких нематод чи зменшувати їхній ріст.
Якщо стоїть питання щодо посіву сидератів, гречка може стати чудовим вибором — це невибаглива культура, яка легко росте і значно поліпшує стан ґрунту.
Юлія Наружна, [email protected]