Зелені частини рослин містять зелений пігмент, відомий як хлорофіл, до складу якого входить магній — головний елемент, що відіграє важливу роль у процесі фотосинтезу. Магній також присутній у запасній фосфорорганічній речовині — фітині, яка накопичується в зерні.
Рослини вбирають магнію приблизно стільки ж, скільки й фосфору, а часом навіть більше. Він потрібен їм упродовж усього періоду вегетації, особливо на старті розвитку та під час плодоношення. Магній разом із фосфором активно залучений до обмінних процесів, у перенесенні енергії, активує велику кількість ферментів, заохочує надходження фосфору з ґрунту та його засвоєння рослинами, сприяє накопиченню ефірних олій, жирів, підвищує захисні властивості рослин і їхню стійкість до засухи.
За браку магнію в рослині порушується творення хлорофілу, що призводить до хлорозу (зміни забарвлення) і строкатості листя, сповільнюється синтез азотовмісних сполук, зменшується кількість аскорбінової кислоти і глюкози, рослини відстають у зростанні і розвитку.
Якщо в ґрунті недостатньо магнію за високих концентрацій азоту, фосфору і калію, то в рослинах накопичуються нітрати.
Нестача магнію проявляється в першу чергу на кислих невапнякованих ґрунтах, особливо на легких піщаних і супіщаних, з яких він легко вимивається. Його мало й у торф’яних ґрунтах. На кислих ґрунтах надходження магнію в рослини ускладнене, тому без внесення гною, магній необхідно застосовувати щороку.
Потреба рослин в магнії різна. Він належить до елементів, що можуть повторно використовуватися рослинами. У разі його нестачі в ґрунті рослини для створення нових органів «перекачують» його зі старішого листя. Візуальні ознаки дефіциту магнію на рослинах проявляються на зрілих органах, коли в 100 г ґрунту його стає менше 7–8 мг.
Ознаки браку магнію у рослин
Помідори і перець. На старому листі між основними жилками формуються окремі хлоротичні жовто-зелені ділянки, згодом з’являються некрози, проте жилки зберігають зелений колір. Листя в’яне, сохне і відпадає. Плоди невеликі, достигають завчасно, плодоніжки засихають. Брак магнію найбільше проявляється в період плодоношення.
Ознаки нестачі магнію на рослині перцю
Морква. Нижнє листя набуває яскравого кольору.
Огірки. На старішому листі з’являється хлороз. Листова пластинка втрачає зелений відтінок спочатку між великими жилками з країв. Самі жилки і частина пластинки смугою близько 5 мм навколо них ще мають нормальний зелений колір, тому жилкування на листках виділяється своїм забарвленням. Згодом ознаки браку магнію проявляються і на молодому листі, а на старому між жилками з’являються некрозні плями.
За нестачі магнію в рослині порушується процес утворення хлорофілу, що викликає хлороз (пожовтіння та інші зміни кольору) листя
Картопля. На початковому етапі нестачі магнію листя виглядає нормальним, хоча має світло-зелений колір. Згодом, вздовж основної жилки з’являються хлоротичні плями, які потім ростуть, а ділянки пластинки між жилками стають блідо- або яскраво-жовтими. Хлороз може починатися з верхівки листка. Листя стає ламким, його краї закручуються вгору. На зворотньому боці листка з’являються ознаки жовтого хлорозу і коричневого некрозу.
Буряк. На старішому листі, починаючи з країв, виникає хлоротична строкатість, яка пізніше переходить у світло-або темно-коричневий некроз. Листя в’яне.
Петрушка. На старому, а іноді й на молодому листку, з’являється жовта хлоротична строкатість, потім жовто-коричневий некроз. За значної нестачі магнію листя в’яне.
Ознаки нестачу магнію у рослин томату
Брак магнію проявляється і у плодових культур. На листках яблуні, особливо старих, вздовж основної жилки подібно голкам ялини з’являються світло-зелені або жовтуваті плями, які поширюються і по краях листя. Останні, починаючи з нижньої частини пагонів, передчасно гинуть і опадають. Довгі пагони стають голими, лише на їхніх кінцях залишається декілька листків. Яблука слабо забарвлені, містять мало цукрів, не достигають вчасно, погано зберігаються.
У чорної смородини нижні старі листки стають пурпурно-червоними, потім буріють, їхні краї загинаються.
Про нестачу магнію в аґрусу свідчить червона облямівка по краях листя.
На листках малини, спочатку на нижньому старому, з’являються світло-жовті, жовті, помаранчеві, червоні відтінки, які доходять до черешків. Вздовж жилок видно зелені смуги. На кінцевій стадії з’являються коричневі некрози і старе листя опадає.
На темно-зеленому листку груші вздовж головної жилки, а в деяких випадках і по їхньому краю, виникають червонувато-коричневі некрози, листя стає майже чорним. Може настати ранній листопад.
На листі суниці спочатку вздовж жилок з’являються жовтувато-зелені хлоротичні, а пізніше невеликі пурпурово-червоні плями, які згодом зливаються, листок стає жовтувато-зеленим за винятком зелених країв.
Черешня і вишня надзвичайно чутливі до нестачі магнію. Перші симптоми проявляються на більш старому листі: між жилками виникає помаранчевий або червонуватий хлороз, а потім некрози з ялинковим візерунком, листя жовтіє і завчасно опадає.
Надлишок магнію трапляється вкрай рідко, він утворюється внаслідок порушення в ґрунті оптимального співвідношення між магнієм і кальцієм (1: 5). Зазвичай, від надміру магнію пошкоджуються корені рослин.
Подолання дефіциту магнію досягається внесенням його в ґрунт у складі комплексних або добрив, що містять магній. Зважаючи на велику потребу в цьому елементі на початковому етапі розвитку рослин, його слід вносити перед висіванням. Під час основного удобрення в ґрунт додають сірчанокислий магній в кількості 20-30 г/ м2, а під помідори, особливо в закритому ґрунті — 40–50 г / м2. У регіонах з рясними опадами на легкопромивних ґрунтах використовують малорозчинні магнійвмісні добрива (доломітове борошно, дуніт, силікати магнію тощо).
Якщо у рослин виникли ознаки магнієвого голодування, то я застосовую сірчанокислий магній, вносячи його в ґрунт і по листю у формі 1-2% -ного розчину (100–200 г на 10 л води). Таку позакореневе підживлення, яка є дуже ефективною, доцільно проводити 3-5 разів упродовж вегетації. 2-4-разове обприскування дерев після цвітіння вищевказаним розчином також дає хороші результати.
За умови правильного застосування магнієвих добрив збільшується схожість насіння і стійкість рослин до несприятливих погодних умов, урожай зростає на 20–25 %, поліпшуються смакові і дієтичні властивості овочів і фруктів.
О. Русавенко, овочівник-аматор