Достеменно, що шкідливі агенти спроможні зменшити врожайність у 2 – 3 рази. Основними передумовами збільшення їх чисельності є недотримання чергування культур, надмірне представництво злакових попередників, незадовільна агротехніка, значна засміченість, висів невідсортованого та необробленого насіння, використання нерезистентних сортів. Дієвий захист посівів можливий за умови застосування всіх підходів (організаційно-господарських, селекційно-насіннєвих, агротехнічних, хімічних, біологічних та інших) із врахуванням особливостей перебігу хвороб та фітосанітарної ситуації посівів.
У осінній період суттєво не дозволити ураження сходів комахами-шкідниками та інфікування недугами. Для гарантування фітосанітарної надійності посівів насиченість сівозмін озимими зерновими культурами не повинна бути вищою за 40 %, зокрема пшеницею озимою – 30 %.
Найліпші з погляду фітосанітарії попередники пшениці озимої – чисті та зайняті перелоги, горох, скоростиглі сорти сої, багаторічні бобові, гречка, картопля. Після стерньових попередників озимим культурам відчутної шкоди завдають хлібна жужелиця, злакові мушки, тля, трипси, кореневі гнилі, септоріоз, борошниста роса та інші шкідливі організми.
Обов’язковою агрооперацією є знешкодження бур’янів на всіх площах сівозмін та на необроблюваних територіях, краях полів, оскільки вони — природні резервуари для багатьох шкідників і захворювань зернових культур. Територіальна ізоляція озимої пшениці, згідно з інформацією Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, від торішніх посівів більше ніж на 1 км у 1,5–2,0 рази зменшує кількість пшеничного трипса.
Восени після збирання попередньої культури для передпосівного винищення бур’янів використовують Ураган Форте (2,0 – 4,0 л/га), Раундап Екстра (2,0–3,5 л/га), Раундап Макс (2,0–4,0 л/га) та їх відповідники. Залежно від погодних обставин та виду бур’янів вони гинуть через 10–14 днів. Найбільшого ефекту при осінньому внесенні гербіцидів можливо досягти, використовуючи їх при середньодобовій температурі повітря не менше 10 °С.
Період посіву – один із головних факторів, що значно впливає на фітосанітарний стан і продуктивність озимих культур. При посіві в оптимальний термін рослини менше ушкоджуються шкідниками та піддаються хворобам. У посівах, виконаних раніше оптимального часу, зростає шкідливість злакових мух, попелиць, цикадок, борошнистої роси, кореневих гнилей. За пізніх періодів посіву озимі більш відчутно пошкоджуються личинками весняної генерації злакових мух, хлібної жужелиці, клопом шкідливою черепашкою, хлібними пильщиками, хлібними блішками.
Неповноваге зерно перш за все є розповсюджувачем зараження збудниками хвороб. Тому очищення його від легких часток є необхідною умовою.
Наступний етап – обробка насіння фунгіцидними та інсектицидними засобами, що дозволяє захищати молоді проростки та корінці від комплексу шкідливих захворювань та шкідників у посівах зернових культур. Залежно від активної речовини препаратів, повноцінний захист здатний тривати до 3–4 тижнів з моменту потрапляння зерна в ґрунт. Обробка захищає на початкових етапах розвитку від майже всіх різновидів сажки, кореневих гнилей, пліснявіння насіння, а також від ґрунтових та наземних шкідників.
Найбільш широкий спектр ефективності забезпечують протруйники, які містять декілька діючих речовин з різними способами дії (контактна, локально-системна, системна)
Найбільш широкий спектр ефективності забезпечують протруйники, які містять декілька діючих речовин з різними способами дії (контактна, локально-системна, системна). Найменшу фітотоксичність відносно насіння мають Ламардор, ТН (0,2 – 0,25 л/т), Ламардор Про, ТН (0,5 – 0,6 л/т), Барітон Супер 97,5 FS, ТН (1 ,0 л/т), Вінцит Форте, КС (пшениця – 1,0 л/т, ячмінь – 1,25 л/т), Іншур Перформ, ТН (0,5 л/т), Іншур Топ, ТН (0,8–1,2 л/т), Дівіденд Стар 036 FS, ТН (1,0 л/т), Максим Стар 025 FS, ТН (1,0–2,0 л/т), Вітавакс 200 фф, ВСК (2,5 – 3,0 л/т) та інші. Обробляти насіння можна заздалегідь (за 15 – 30 днів), а також перед посівом (1 – 15 днів). Попереднє оброблення більш продуктивне для плівчастих культур (ячмінь), особливо проти внутрішньої інфекції (летюча сажка, гельмінтоспоріоз, септоріоз). Системні протруйники доцільніше застосовувати перед посівом (за 1–15 днів).
При підготовці до оброблення слід старанно очистити посівний матеріал від пилу, остюків, пошкодженого зерна. Слід знати, що дрібні частинки пилу та роздроблені частини зерна мають велику сумарну площу. Внаслідок цього значна кількість протруйника витрачається на покриття цієї поверхні, а до зерна доходить зменшена норма препарату. На результативність оброблення впливає також і натура зерна – вага 1000 зерен. Чим більша вага 1000 зерен, тим меншу кількість зерен потрібно обробити конкретною кількістю протруйника, що позитивно позначається на якості обробки насіння.
Сучасні протруйники безпечні для культур, що захищаються. Але високосистемні триазолові протруйники можуть спричинити незначне сповільнення проростання. Тому не слід збільшувати норму їх застосування. Це важливо у випадку посіву у пізні терміни та під час засухи.
Для підвищення стійкості рослин до шкідливих організмів разом з обробкою насіння доцільно додавати мікроелементи з урахуванням агрохімічного аналізу ґрунту, а для поліпшення фізіологічних показників, збільшення зимостійкості, посухостійкості – біостимулятори росту (Агростимулін, Вермістим-К, Емістим-С тощо).
При розміщенні озимих зернових після стерньових попередників за умов достатнього зволоження можливе посилення шкодочинності личинок хлібної жужелиці. Період ураження озимих личинками жужелиці восени залежить від вологості ґрунту. У засушливу осінь личинки живляться лише 15–25 днів, а за великої кількості опадів – до 100 днів. Личинки припиняють живлення при зниженні температури до мінусової (-5…0 °С). Критерій шкідливості визначають з огляду на вік личинок, їх чисельність (1–3 личинок/м2).
Хлібна жужелиця
При розміщенні озимих зернових після стерньових попередників за умов достатнього зволоження можливе підвищення шкідливості личинок хлібної жужелиці
Значної шкоди в осінній період посівам озимих зернових культур завдають гусениці підгризаючих совок. Пошкодження здебільшого починається з країв поля (ЕПШ – 2–3 гусениці/м2). Небезпека від шкідників, що знаходяться в ґрунті, зростає за відсутності передпосівної культивації. За вимушеного посіву зернових після колосових попередників здійснюють допосівні розкопки та при виявленні зазначених ґрунтових шкідників у чисельності більше граничної, насіння за 1–15 днів до посіву обробляють Круїзером 350 FS, ТН (0,4–0,5 л/т), Детер, ТН (0,8–1,2 л/т) та ін., або комбінованими Гаучо Ево 275 FS, ТН (2,0 л/т), Селест Топ (1,5–2,0 л/т), Юнта Квадро (1,4–1,6 л/т), Пентафорс 322 FS, ТН (1,5–2,0 л/л), Рекорд Квадро (0,3–0,4 л/т) та інші, що поєднують ефективність проти шкідників та насіннєвої і ґрунтової інфекції хвороб. Цей захід гарантує отруєння насіння та сходів протягом 2–3 тижнів і буде результативним також проти злакових мух, цикадок, попелиць, інших шкідників, що забезпечить також і попередження вірусних хвороб.
Надалі в осінній період хімічні заходи захисту від хлібної жужелиці доцільні за наявності 1–2 личинок/ м2 у фазі сходи — 3-й листок, початок кущіння — 2–3 екз./м2 і більше. Застосовують інсектициди Нурел Д, КЕ (0,75–1,0 л/га), Енжіо 247, SС, КС (0,18 л/га), Актара 25, ВГ (0,10–0,10 кг/га), Іназума, ВГ (0,20–0,24 л/га), Протеус 110, МД (0,75–1,0 л/га) та інші рекомендовані інсектициди.
Система спостереження та економічні пороги шкідливості головних шкідників пшениці в осінній період
|
Фаза розвитку |
Об’єкти врахування |
Методи підрахунку |
Ознаки пошкоджень. Економічні пороги шкідливості (ЕПШ) |
|
За 2 тижні до посіву |
Гусениці підгризаючих совок, дротяники |
10 ділянок 50×50×25 см — совки; 50×50×50 см — дротяники |
Заселеність об’єктом більше ніж 3 проб або кількість 2— екз./м2 |
|
Сходи, початок кущіння |
Хлібний турун (личинки), дротяники, гусениці підгризаючих совок, личинки хлібних жуків |
Хлібний турун — 10 ділянок 50×50×30 см, облік кількості стебел всього, у т. ч. пошкоджених з подальшим розкопуванням (50×50×30 см) і збором личинок для визначення віку |
Об’їдені до бахроми краї листя у молодих рослин, критерій визначають з урахуванням віку личинок, їх чисельності (до 2–3 личинок/м2) |
|
Шведські та пшенична мухи |
Косіння сачком по 10 помахів у 10 місцях для обліку імаго. Збір та розтин 100 рослин. Виявлення заселеності личинками |
Пожовтіння та засихання центрального листка, часто у декількох рослин 30 – 50 мух на 100 помахів сачком, або 5–10 % пошкоджених стебел |
|
|
Злакові попелиці |
Кількість особин на 1 стебло зі 100 облікових рослин. Відсоток заселених рослин на 1 м2 |
5–10 особин на 1 рослину за 50 % заселенні рослин |
За ранніх термінів посіву та помірно теплої погоди є ризик масового заселення та пошкодження сходів злаковими мухами, які розвиваються на падалиці всюди. Через ураження озимих злаковими мухами осінньої генерації до настання кущіння значна частина рослин гине. Особливо зростає їх частка в умовах посухи. У рослин, які вижили, суттєво знижується зимостійкість, тому чимало з них гине протягом зимівлі. Літ осінньої генерації злакових мух найраніше починається 10 вересня, найпізніше — 20 вересня і триває кілька тижнів залежно від умов.
За теплої тривалої осені озимина заселятиметься злаковими попелицями, цикадками, котрі шкодять безпосередньо, висмоктуючи соки з рослин, внаслідок чого пригнічується їх ріст та розвиток. А найголовніше, є переносниками вірусних захворювань типу мозаїк та карликовості.
За граничної чисельності (злакові мухи 40–50 екз./100 помахів сачком, злакові попелиці — 100–400 екз./м2, цикадки — 50–100 екз./м2) згаданих шкідників у фазі сходи — кущіння проводять обприскування осередково чи всього поля інсектицидами: Альфагард 100 (0,1–0,15 л/га), Енжіо 247, SС (0,18–0,25 л/га), Карате Зеон (0,15–0,20 л/га), Сумі-альфа (0,2–0,3 л/га), Фастак (0,1 л/га) та інші.
За умов теплої вологої погоди в посівах озимих зернових, зокрема на добрих агрофонах, утворяться сприятливі умови для розвитку хвороб, найпоширенішими з яких, в осінньо-зимовий період, є: борошниста роса, розвиток якої відбувається за температури від 0 °С і відносної вологості повітря 50–100 %, септоріоз, який може розповсюджуватись за температури 9 °С, гельмінтоспоріозні плямистості ячменю (темно-бура, сітчаста, смугаста, облямівкова), збудники яких розвиваються за температури від 6 °С, кореневі гнилі. Обприскування посівів проти хвороб проводять фунгіцидами Абакус (1,5 л/га), Бампер (0,5 л/га), Імпакт Т (1,0 л/га), Тілт (0,5 л/га) та іншими.
За умов теплої вологої погоди в посівах озимих зернових, зокрема на добрих агрофонах, створяться сприятливі умови для розвитку хвороб, зокрема септоріозу
За умов теплої вологої погоди в посівах озимих зернових, зокрема на добрих агрофонах, створяться сприятливі умови для розвитку хвороб, зокрема септоріозу
Також восени використовують системний фунгіцид Топсін-М 500, КС (1,2–1,4 л/га). Препарат зберігає свою активність при низьких температурах (до 5 °С), а трьохкомпонентний фунгіцид Ютака, СЕ (1,2 л/га) ефективно стримує борошнисту росу та септоріоз.
Особливу увагу слід приділяти посівам ранніх термінів посіву, які обробляють за інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею — 1 %, септоріозом — 5 %.
З подовженням періоду осінньої вегетації збільшується і період вегетації бур’янів. На деяких площах виникне потреба використання гербіцидів в осінній період. Так, бакова суміш Пік (0,01 кг/га) та Логран (0,005 кг/га) знешкоджує широкий спектр однорічних дводольних бур’янів, пригнічує осоти. Завдяки ґрунтовій дії ця суміш стримує проростання ранніх ярих бур’янів. Однак, якщо озимі навесні потрібно буде пересівати, на цих площах не можна висівати соняшник, буряк та ріпак. Після збору врожаю озимини можливо висівати культури без обмежень. Комбінація гербіцидів Гроділ Максі (0,10 л/га) + Зенкор Ліквід (0,3–0,4 л/га) застосовується в осінній період для зняття проблеми падалиці.
З подовженням періоду осінньої вегетації подовжується і період вегетації бур’янів. На деяких полях виникне необхідність застосування гербіцидів в осінній період
В умовах тривалої осені значно загострюється і проблема мишоподібних гризунів. Найбільший розмах розмноження у гризунів припадає на жовтень-листопад. Обстеження на виявлення гризунів проводять перед настанням стійких похолодань та надалі за потреби.
Боротьбу з мишоподібними гризунами розпочинають зі знищення їх осередків біля скирт, лісосмуг, на площах багаторічних трав та інших угіддях. При виявленні більше 3–5 жилих колоній на гектарі по полю розкладають в жилі нори зернові та інші отруйні принади: Бактороденцид (3,0 г/нору), Шторм, 0,005 % воскові брикети (0,7–1,5 кг/га), Рат Кіллер Супер, ГП (5–10 кг/га) та інші.
Назар Умрихін, канд. с.-.г наук, завідувач відділу рослинництва Інституту сільського господарства Степу НААН України