Конференція BTU Soil Health
Ґрунт перестає бути просто фоном для врожаю — це актив, у який потрібно інвестувати, щоб зберегти продуктивність і маржу в майбутньому. Як аграрні компанії поєднують біопрепарати з хімічними ЗЗР, як готуються до євроінтеграції, як оптимізують витрати завдяки точному землеробству та які альтернативні технології використовують? Ці та інші питання обговорювалися на щорічній міжнародній конференції з відновлення родючості ґрунтів BTU Soil Health, яку нещодавно провела біотехнологічна компанія BTU.
Споживачів сільськогосподарської продукції більшає, родючих ґрунтів — меншає
Про ґрунти під час війни говорять рідко. У фокусі держави — розмінування і безпека, тоді як системний моніторинг стану земель в Україні відсутній останні 5 років, каже генеральний директор та співзасновник групи компаній BTU, к. с.-г. н. Владислав Болоховський.
Владислав Болоховський
гендиректор та співзасновник BTU
«Ми розуміємо: якщо не почати діяти вже зараз і не привертати увагу до цих питань, за нас цього не зробить ніхто»
З початку повномасштабної війни Україна втратила 19% посівних площ, не використовується понад 5 млн га орних земель, станом на березень 2024 року потенційно замінованими залишаються 139 тис. кв. км, нагадує гендиректор BTU.
Водночас проблема забруднення ґрунтів унаслідок воєнних дій досі недооцінена на глобальному рівні. На міжнародних профільних майданчиках, зокрема на Eurosoil-2025, обговорюють здоров’я ґрунтів, але майже не говорять про вплив війни. Саме Україна вже накопичує унікальний практичний досвід їх відновлення і може ділитися ним зі світом, зазначив Владислав Болоховський.
Для українського агробізнесу ця дискусія давно вийшла за межі теорії. Тут питання відновлення ґрунтів упирається в конкретні рішення — де проходить межа між економікою та екологією. Президент «МХП Еко Енерджі» та голова правління спілки Global 100% RE Ukraine Олександр Домбровський наголошує: відновлення ґрунтів — це не лише про довкілля, а й про бізнес.
Олександр Домбровський
президент «МХП Еко Енерджі»
«Потрібні більш ощадливий обробіток ґрунту, зміна технологій, щоб зберігати ресурсну базу землі і капіталізувати її через додану вартість. Це бізнесові кейси, в які ми інвестуємо вже сьогодні»
За його словами, таке бачення сформувалося у засновників конференції ще понад шість років тому — і сьогодні воно лише посилюється глобальним контекстом. Населення планети перевищило 8,25 млрд людей, тоді як площі орних земель скорочуються: лише за неповний 2025 рік світ втратив близько 30 млн га сільгоспземель через деградацію, ерозію та кліматичні чинники.
Розмінувати поле — не значить зібрати і продати врожай
Проблеми фермерів не зникають після розмінування полів, зауважує керівник сервісно-технологічного відділу Ukravit Сергій Сальніков. Ґрунти на прифронтових і деокупованих територіях можуть залишатися забрудненими важкими металами — цинком, міддю, кадмієм та іншими, які частково переходять у рослини і готову продукцію. Саме тому Ukravit Institute досліджує ланцюжок їх трансферу, адже аграрій у такій ситуації ризикує капіталом: урожай може виявитися нереалізованим.
Ступінь накопичення шкідливих елементів залежить від вибраної культури, характеристик ґрунту, ґрунтових вод та багатьох інших факторів, додає він.
Сергій Сальніков
керівник сервісно-технологічного відділу Ukravit
«Наприклад, злакові, кукурудза чи зернові більше поглинають мідь або цинк, і їх вміст може перевищувати фонові показники. Наприклад, в соняшника під питанням вміст кадмію. Але це все потрібно окремо оцінювати, тому що кожне поле і кожна вирва — це окрема історія, яку треба вивчати»
На найбільш постраждалих ділянках Сергій Сальніков радить рекультивацію та висів культур, не призначених для харчування — сидеральних або енергетичних. Водночас таких земель небагато: на більшості полів із поодинокими вирвами після обстеження саперами та наукового висновку можна повноцінно працювати. Проте навіть у цьому випадку агрохімічний аналіз допоможе уникнути збитків — і не «втратити сезон» через формально засіяну, але проблемну ділянку.
2025 рік — фокус на біопрепаратах і євростандартах в агро
Більшість українських аграріїв поки що слабо уявляють масштаб змін, які принесе імплементація вимог ЄС, підкреслює експерт з регуляторних питань Владислав Седик. Особливо на слуху зараз Регламент ЄС 1107/2009, згідно з яким близько 100 дозволених в Україні діючих речовин ЗЗР будуть «забанені».
Владислав Седик
експерт з регуляторних питань
«Це історія, коли вся технологія вирощування буде змінюватися. Через такі масові переходи випадають не просто компоненти технологічного ланцюжку, а випадатимуть цілі технології. Наприклад, випадає вся група ґрунтових гербіцидів, і йдуть питання: а хто знає, хто готовий, хто вже робить в себе дослідження, як буде адаптуватися технологія?»
У сільському господарстві зараз ухвалюється така кількість нових регуляцій, що подекуди під питанням опиняється сама доцільність вирощування окремих культур. Як приклад Владислав Седик навів одну з балтійських країн, де після заборони десиканта фермери заявили, що вирощування ріпаку для них більше немає економічного сенсу.
Ціна переходу на європейські агрохімічні стандарти — мінус третина врожаю і половина експорту. Чи «потягне» Україна таку інтеграцію Читати також
Разом з тим, перехід на європейські технології рослинництва змушує аграріїв шукати препарати, дозволені в ЄС, серед яких дедалі більшу роль відіграватимуть рішення біологічного походження.
Україна вже займає велику частку ринку мікробних стимуляторів у Європі, розповідає managing partner and chief commercial officer for DunhamTrimmer Manel Cervera, компанії з дослідження глобального ринку біологічних рішень в агро. За його оцінками, до 2027 року Україна матиме 10% європейського ринку в цій ніші. За нормальних геополітичних умов Україна стане одним з найбільш швидкоростучих ринків.
Чому так відбувається? Через необхідність компенсувати зміни клімату при вирощуванні агропродукції, пояснює експерт. Важливо зберегти продуктивність рослин і їх стійкість до різних стресових факторів.
Крім того, європейські торгівельні мережі беруть в реалізацію харчові продукти з ще більш жорстким допуском по граничному вмісту залишків пестицидів (MRL), ніж це дозволено законодавством. Наприклад, у відомій мережі Lidl допустимий MRL складає лише 33% від встановленого Єврокомісією рівня.
DunhamTrimmer, chief commercial officer
«Як сільгоспвиробники можуть вирощувати більше врожаю з меншою кількістю пестицидних залишків? – Застосовувати біологічні продукти у схемах вирощування»
Біопрепарати на практиці: досвід холдингів і фермерів
Як застосовують біопрепарати на практиці та поєднують їх з іншими компонентами технологій поділилися предтавники агрокомпаній.
Про практичний кейс застосування біопрепаратів, зокрема поєднання бактеріальних інокулянтів із фунгіцидно-інсектицидними протруйниками насіння, розповів Дмитро Зайцев — начальник управління розвитку та інновацій «Контінентал Фармерз Груп».
Науково-дослідний відділ компанії упродовж року в лабораторних і польових умовах тестував різні сценарії внесення інокулянтів з метою оцінки сумісності препаратів, вивчення впливу умов застосування та термінів зберігання насіння на життєздатність штамів, а також збереження ефекту у поєднанні з протруйниками. Окрему увагу приділяли вивченню впливу азотних добрив на життєздатність бульбочкових бактерій.
А ось ПП Західний Буг шукає оптимальне поєднання біологічних і хімічних препаратів для ефективного контролю фітопатологічного статусу ґрунтів, особливо в умовах коротких ротацій .
Обробітки біологічними препаратами допомагають наситити ґрунт мікроорганізмами-антогоністами, які в поєднанні з мінімальним або поверхневим ґрунтообробітком забезбечують суттєве збільшення врожайності культур, а відповідно збільшення заробітку компанії. Старший агроном компанії Андрій Кисельов стверджує, що вони успішно застосовують таку технологію. Наприклад , вони застосовують різні штами триходерми, яка допомагає “забрати” з ґрунту певний відсоток фітопатогенів, таких як: афеноміцес, фузаріум, ризоктонія.
«Пай на 7 років, плювати на землю і хочеш витиснути максимум? Тоді бери плуг», — каже фермер Роман Горобець. А що про оранку думають агрохолдинги? Читати також
Стресові фактори найгостріше проявляються на півдні. Головний агроном ПП «Барбет» Олександр Гож наводить приклад гороху на Херсонщині: весняний приморозок до -7°C пошкодив посіви у всіх, але наслідки виявилися різними. На полях, де рослини вже зазнали хімічного стресу від гербіцидів, культура не відновилася — врожайність склала лише 2–3 ц/га. У «Барбет», де застосовують менш стресові технології, зібрали близько 11 ц/га.
В органічному виробництві ставка робиться на роботу з ґрунтом, підібрану під зону сівозміну з часткою бобових до 20%, покривні та сидеральні культури, а також біопрепарати (зокрема, Екостерн і ГраундФікс), що допомагають накопичувати поживні речовини.
Розбивка полів нейромережею та білки з комах — реальні кейси роботи на землі
В одному масиві врожайність кукурудзи може різнитися на половину: на одних полях — 8 т/га, на сусідніх — понад 12 т/га. Ще більше різниця може бути в межах поля. Саме ця неоднорідність і стала відправною точкою для переосмислення підходів до управління технологією виробництва у «Кернел», розповідає заступник директора агробізнесу з інноваційного та цифрового розвитку Євгеній Сапіженко.
У холдингу давно зробили ставку на точне землеробство — як інструмент підвищення врожайності й маржі з гектара. Для вивчення ефекту від цього, три роки тому запустили пілотний проєкт «Полігони точного землеробства» на 27 800 га з картуванням врожайності та порівняння результатів точного землеробства до стандартної технології (середної норми на поле).
Євгеній Сапіженко
замдиректора Агробізнесу «Кернел» з інноваційного та цифрового розвитку
«В результаті ми зробили висновок, що досі маємо значні нерозкриті резерви і потенціал в точному землеробстві. Середній економічний ефект за три роки на всіх культурах склав в середньому $10/га, проте окремі поля та зони мали ефект на рівні 50$, також, зі зрозумілих причин, культури в сівозміні по різному реагували на змінні норми»
Так у «Кернел» прийшли до концепції юнітів — ділянок, однорідними за всіма доступними шарами на 85–90%. Вони формуються з урахуванням рельєфу, багаторічних індексів вегетації, яскравості ґрунту та історичних карт врожайності. Другим рішенням, яке випливало з цього проєкту була розробка функціоналу для закладання і оцінки дослідів у власній FMS DAB.
Отримані дані і результати на рівні юніта, на ряду з результатами виробничих дослідів та дрібноділянкових дослідів на стаціонарних R&D станціях, використовують для формування рекомендацій під кожен юніт. Результати накопичуються впродовж сезонів — і це дозволяє ітеративно покращувати роботу моделі.
Індустріальна інсектологія може стати економічно виправданим інструментом відновлення родючості ґрунтів, особливо в умовах зниження вмісту гумусу та деградації структури орних земель. Про це заявив радник голови правління МХП з наукових питань, професор Сергій Мельничук.
За його словами, промислове вирощування комах варто розглядати не лише як джерело альтернативного протеїну та жиру для кормової галузі, а як складову системи управління родючістю. У процесі вирощування личинок утворюється зоокомпост — концентрована органічна речовина, яка завдяки високоактивному мікробіому сприяє відновленню ґрунтової мікрофлори, поліпшенню структури, зростанню вмісту гумусу та водоутримувальної здатності ґрунту.
Сергій Мельничук
радник голови правління МХП з наукових питань
«Личинкова маса комах за 11 діб вирощування продукує більше органічної речовини, ніж каліфорнійський черв’як за пів року. Комахи не замінюють вермікомпостування, але дають змогу значно швидше повертати органіку в ґрунт у промислових масштабах»
Наприкінці першого кварталу 2026 року МХП планує запустити індустріальний пілотний завод із виробництва білка та жиру з комах. Упродовж 2026 року компанія розраховує отримати першу партію органічних добрив обсягом близько 1000 тонн. За оцінками фахівців, системне внесення таких добрив може зменшити залежність від мінеральних добрив, покращити агрофізичні властивості ґрунту та позитивно вплинути на стабільність урожайності.
Окрім використання в агровиробництві, отримані добрива розглядають як інструмент рекультивації та ремедіації ґрунтів, зокрема на землях, що зазнали деградації внаслідок бойових дій.
Костянтин Ткаченко, Олексій Козаченко, Latifundist.com