Нещодавно поблизу Умані, на базі «АгроАрена Центр», компанія Bayer Ukraine презентувала журналістам новий пілотний проєкт — платформу IWM (Integrated Weed Management), присвячену інтегрованому управлінню бур’янами та боротьбі з їхньою резистентністю. Саме ця тема стала головною під час практичного престуру, що об’єднав експертів компанії, аграрних журналістів та фахівців галузі навколо одного питання: як не втратити ефективність гербіцидів і навчитися випереджати проблему, через яку вже сьогодні українські аграрії втрачають значну частину врожаю.
Спекотний літній день став справжнім випробуванням для всіх учасників заходу. Сонце нещадно нагрівало демонстраційні поля, але ні організатори, ні експерти не знижували темпу роботи. Навпаки, атмосфера була надзвичайно динамічною: презентації змінювалися польовими демонстраціями, жваві дискусії — практичними експериментами безпосередньо серед посівів. Здавалося, цього дня кожен із присутніх мав спільну мету — не просто поговорити про проблему, а показати її наочно й запропонувати конкретні рішення.
І це було особливо символічно. Адже резистентність бур’янів — одна з тих загроз, які тривалий час залишалися непомітними. Вона не виникає миттєво й не призводить до катастрофічних наслідків за один сезон, але поступово знижує ефективність звичних технологій. Саме тому головний меседж престуру звучав максимально чітко: резистентність — це вже не проблема майбутнього. Це нова реальність українського землеробства.
АгроАрени Bayer: місце, де народжуються практичні рішення
Для Bayer АгроАрени давно стали більшим, ніж просто демонстраційні поля. Це своєрідні відкриті лабораторії просто неба, розташовані в різних кліматичних регіонах України, де сучасні технології перевіряють не в теорії, а в реальних виробничих умовах. Саме сюди компанія регулярно запрошує фермерів, агрономів, партнерів та експертів, щоб показати, як нові рішення працюють на практиці, обговорити актуальні проблеми та знайти відповіді на запитання, які щодня виникають у полі.
АгроАрена «Центр» стала ще й майданчиком для першої в Україні демонстраційної платформи IWM, покликаної навчити аграріїв комплексно працювати з резистентністю бур’янів, а не реагувати на проблему лише тоді, коли вона вже призвела до економічних втрат.
Як розповів в ексклюзивному коментарі GrowHow Сергій Ковернега, експерт із демонстраційних досліджень Bayer Ukraine, масштаби роботи платформи значно більші, ніж може здатися на перший погляд.
— IWM-платформа розташована на базі АгроАрени «Центр». В обробітку маємо понад 50 гектарів землі. Тут функціонують три окремі блоки — безпосередньо сама платформа IWM, блок демонстраційних досліджень і блок дрібноділянкових випробувань. Цей сезон надзвичайно насичений: ми заклали велику кількість дослідів, тому можемо показати нашим клієнтам справді багато інноваційних рішень. Особливість цієї локації ще й у тому, що вона відкрита для відвідування протягом усього сезону. Аграрій може приїхати не лише в день офіційного заходу, а тоді, коли йому це потрібно, і побачити розвиток культур на власні очі, — зазначив експерт.
Саме відкритість до професійного діалогу й стала однією з головних особливостей заходу. Тут не приховували проблем. Навпаки, демонстрували їх максимально чесно.
Резистентність бур’янів: проблема, яку більше не можна ігнорувати
Перший тематичний блок презентації був присвячений проблемі, про яку ще кілька років тому говорили переважно науковці. Сьогодні ж вона дедалі частіше стає предметом обговорення в кабінетах агрономів, на виробничих нарадах та безпосередньо в полях.
За словами експертів Bayer, перші офіційно підтверджені випадки резистентності бур’янів до гербіцидів в Україні зафіксували ще у 2015–2016 роках. Відтоді ситуація лише ускладнювалася. Якщо спочатку проблема стосувалася окремих регіонів, то нині такі випадки зафіксовано вже в центральній, північній та західній частинах країни. На сьогодні в Україні офіційно підтверджено щонайменше п’ять видів бур’янів, стійких до гербіцидів, серед яких щириця, амброзія полинолиста, лобода біла, плоскуха звичайна та мишій зелений.
Втім, ситуація в Україні є лише частиною глобальної тенденції. Як наголосили експерти, станом на 2025 рік у світі вже налічують 273 резистентні види бур’янів, проблема охоплює 75 країн та понад сто сільськогосподарських культур. При цьому близько 30 тисяч видів бур’янів щороку конкурують із культурними рослинами за воду, поживні речовини, світло та простір. Саме тому головне питання звучало вже не як «Чи існує проблема?», а «Що з нею робити?».
Чому гербіциди перестають працювати
Однією з найцікавіших частин презентації стало пояснення причин виникнення резистентності. Фахівці Bayer наголосили: проблема далеко не завжди пов’язана з якістю препаратів. Найчастіше її спричиняє сама система господарювання.
Постійне використання гербіцидів з однаковим механізмом дії, спрощення сівозміни, недотримання агротехнологій, недостатня ротація культур — усе це поступово сприяє відбору найбільш стійких біотипів бур’янів. Вони виживають після обробок, утворюють насіння, і вже через кілька сезонів поле перестає реагувати на препарати, які ще донедавна демонстрували високу ефективність.
Особливу увагу журналістів привернув виступ Володимира Железкова, експерта з технологічного супроводу бізнесу ЗЗР Bayer Ukraine, який пояснив одну з найнебезпечніших тенденцій:
— Наразі найстрашніше — це перехресна резистентність. За її наявності бур’ян може бути стійким не лише до ALS-інгібіторів, а й до препаратів з іншим сайтом дії. Це означає, що проста заміна одного препарату іншим уже не гарантує успіху. Потрібно змінювати сам підхід до системи захисту.
IWM: коли боротьба з бур’янами стартує не з гербіциду, а зі стратегії
Компанія Bayer представила концепцію IWM (Integrated Weed Management) — інтегрованого управління бур’янами. Її суть полягає в тому, щоб відійти від традиційної моделі, за якої боротьба з бур’янами фактично тримається на гербіцидах. Експерти наголошують: проблему не можна розв’язати одним препаратом чи навіть за один сезон. Вона потребує системного підходу.
NB: IWM поєднує відразу кілька елементів: грамотну сівозміну, ротацію механізмів дії гербіцидів, оптимізацію обробітку ґрунту, контроль фаз розвитку бур’янів та врахування погодних умов. У комплексі це дає змогу не лише ефективно контролювати забур’яненість поля сьогодні, а й зберігати ефективність наявних інструментів захисту рослин у майбутньому.
Як підкреслив в ексклюзивному коментарі GrowHow Олександр Каменєв, провідний менеджер із маркетингу Bayer Ukraine, нова платформа має зовсім іншу філософію, ніж традиційні демонстраційні проєкти.
— Платформа ІКБ (Інтегрований Контроль Бур’янів) — це платформа не про продажі, а про конкретні дієві рішення. Наше завдання — змінити підходи так, щоб більшість українських фермерів визнавала проблему резистентності бур’янів, усвідомлювала її та була готова її розв’язувати. Агровиробнику достатньо приїхати до нас лише один раз, щоб зрозуміти масштаб проблеми й побачити готові рішення, які дадуть змогу побудувати стабільну й ефективну систему захисту від бур’янів у господарстві, — запевнив Олександр.
За словами експертів, українська платформа стала частиною міжнародної мережі аналогічних демонстраційних майданчиків Bayer, які вже працюють у Франції, Німеччині, Польщі, Сербії, Хорватії, Ірані та інших країнах. Її головна особливість — багаторічні випробування на одній і тій самій ділянці за реальних виробничих умов, що дає змогу оцінювати ефективність різних стратегій у довгостроковій перспективі.
Наука замість припущень
Окрему увагу під час заходу приділили науковому підходу до вивчення резистентності. Як розповів Володимир Железков, системна робота над цією проблемою в Україні триває вже кілька років.
— Ми співпрацюємо з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України. Разом із науковцями досліджуємо наявну проблему, щоб допомогти українському фермеру бути більш успішним і протидіяти резистентності. Активно працювати в цьому напрямі ми почали у 2020 році, коли до нас звернувся агровиробник із Кіровоградської області. Тоді ми відправили насіння бур’янів до Франції для дослідження. Але чекати рік на результати фермер не може — йому потрібно знати, що робити вже наступного сезону. Саме тому з 2021 року ми почали тестувати насіння вже в Україні. Придбали сучасне обладнання, перейняли досвід іноземних колег і сьогодні можемо значно швидше отримувати результати досліджень.
За словами Володимира, саме завдяки такому підходу компанія може не просто констатувати проблему, а й пропонувати конкретні технологічні рішення для кожного господарства.
Поле не приховує правди
Після презентацій учасники престуру вирушили на демонстраційні ділянки. Саме тут теорія поступилася місцем практиці. На полі журналісти побачили два види бур’янів, для яких уже підтверджено резистентність до ALS-інгібіторів, — амброзію полинолисту та щирицю звичайну. Жодних презентаційних слайдів чи спеціально підготовлених прикладів. Лише поле, рослини й результат.
Експерти показали ділянки, де ALS-інгібітори практично не контролювали ці бур’яни. Поряд — ділянки з іншими технологіями, що базувалися на принципах IWM і демонстрували зовсім інший результат. Це був той випадок, коли навіть людина без агрономічної освіти могла побачити різницю на власні очі.
Особливу увагу журналістів привернули два великі демонстраційні блоки. Перший — «Проблеми», де показували вплив різних систем обробітку ґрунту на поширення резистентності в посівах пшениці, кукурудзи, соняшнику та сої. Другий — «Рішення», у якому демонстрували ефективні технологічні підходи для соняшнику, кукурудзи, пшениці та цукрового буряку. Ще одним відкриттям для багатьох стала різна здатність культур конкурувати з бур’янами. У певних випадках правильно сформована сівозміна вже сама по собі допомагає суттєво стримати їхній розвиток.
Кожен третій центнер урожаю — під загрозою
Однією з найпромовистіших стала статистика, яку озвучив Володимир Железков:
— Щороку майже кожен аграрій недоотримує дохід із кожного гектара землі. Середньостатистичні втрати через забур’яненість в Україні становлять близько 33%. Для порівняння: втрати від шкідників — близько 18%, а від хвороб — 16%. Саме тому основна мета платформи — продемонструвати клієнтам реальні проблеми, пов’язані з резистентністю бур’янів, і спільними зусиллями знайти ефективні рішення.
Цифри звучали особливо переконливо саме серед демонстраційних посівів, де різниця між ефективною технологією та невдалими рішеннями була очевидною.
Ексклюзивно для GrowHow: що сьогодні найбільше турбує українських фермерів
Після офіційної частини кореспондентці GrowHow вдалося поспілкуватися з експертами Bayer про проблеми, які сьогодні виходять далеко за межі боротьби з бур’янами.
Сергій Ковернега переконаний: українське сільське господарство дедалі більше залежить від здатності адаптуватися.
— Якщо говорити про всі культури загалом, то головними проблемами залишаються недотримання сівозміни та накопичення хвороб і шкідників. Дотримуватися науково обґрунтованої сівозміни можуть, на жаль, не всі господарства. Більшість господарств змушена орієнтуватися насамперед на прибуток — соняшник, кукурудзу, ріпак, частково зернові. Але ми також бачимо стрімкі зміни клімату, і до них потрібно адаптуватися. Правильна ротація культур у просторі й часі дає змогу не лише виживати, а й розвиватися. Найважливіше — пам’ятати, що сільське господарство — це не спринт, а марафон. А будь-який марафон неможливо виграти без науки та довгострокового планування, — зазначив Сергій.
Володимир Железков звернув увагу ще на одну тенденцію. За його словами, українські фермери дедалі частіше готові інвестувати у профілактику, а не лише реагувати на проблему тоді, коли вона вже призвела до втрат.
— Той, хто хоче бути продуктивним і рентабельним, дивиться проблемі у вічі. За моїми відчуттями, таких фермерів уже близько 80%. Вони готові збільшувати витрати на початку, бо розуміють: у перспективі це приносить значно більший прибуток. Наша мета — достукатися до фермерів усіма можливими каналами комунікації й запропонувати їм не просто інформацію, а конкретні дієві рішення.
Не менш переконливим був і Олександр Каменєв:
— Якщо агровиробник бачить проблему резистентності на своєму полі, він має ухвалити кілька ключових рішень — змінити систему обробітку ґрунту, переглянути розміщення культур, звернути увагу на дотримання фітосанітарних заходів, впроваджувати моніторинг полів за допомогою систем точного землеробства. Сучасне землеробство потребує різноманітних підходів. Якщо клієнт буде успішним, він буде відкритим до інновацій. Саме тому ми створили цю платформу.
Замість післямови
Престур на АгроАрені Bayer продемонстрував значно більше, ніж нову демонстраційну платформу. Він став своєрідною точкою відліку для відкритої розмови про проблему, яку вже неможливо ігнорувати.
Резистентність бур’янів — це не тимчасова складність і не черговий виробничий ризик. Це проблема, яка змінює підходи до сучасного землеробства. І що раніше аграрії визнають її існування, то більше шансів матимуть зберегти ефективність технологій, стабільність урожаїв та економічну стійкість своїх господарств. Адже боротьба з резистентністю починається не тоді, коли гербіцид уже перестав працювати. Вона починається значно раніше — з готовності аналізувати, навчатися, експериментувати й мислити стратегічно.
Саме тому майбутнє українського землеробства залежить не стільки від появи нових препаратів, скільки від здатності аграріїв змінювати власні підходи. Адже там, де сучасна наука поєднується з відповідальним господарюванням, резистентність перестає бути вироком і стає проблемою, яку можна успішно контролювати.