Індонезія обмежила ввезення українського зерна: що варто знати експортерам

Індонезія посилила контроль за дотриманням фітосанітарних вимог під час постачання пшениці з України. Українським експортерам необхідно особливо ретельно дотримуватися встановлених режимів фумігації та вимог до оформлення фітосанітарних сертифікатів.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба з посиланням на повідомлення Індонезійського карантинного органу (IQA) від 27 серпня 2026 року.

Оновлені фітосанітарні вимоги Індонезії до української пшениці набули чинності 1 червня 2026 року, а 25 червня до них були внесені зміни.

Яким вимогам має відповідати кожна партія пшениці

Кожна партія зерна, яку експортують з України до Індонезії, повинна супроводжуватися фітосанітарним сертифікатом, виданим територіальним органом Держпродспоживслужби.

Крім того, пшениця має походити з експортного об’єкта, зареєстрованого відповідно до статті 27 Закону України «Про карантин рослин» як особа, що здійснює зберігання та переробку зерна.

Обов’язковою умовою є проведення фумігації за одним із режимів, передбачених індонезійською стороною. Інформацію про проведене знезараження необхідно повністю зазначати у фітосанітарному сертифікаті.

Для фосфіду алюмінію за норми 3 г/м³ передбачена експозиція протягом 12 днів за температури не нижче 10°C або 9 днів за температури від 20°C.

Для фосфіду магнію за тієї ж норми 3 г/м³ встановлена експозиція 11 днів за температури від 10°C або 8 днів — від 20°C.

У сертифікаті обов’язкова додаткова декларація

Держпродспоживслужба звертає увагу, що у графі 11 «Додаткова декларація» фітосанітарного сертифіката має бути зазначено, що партія відповідає фітосанітарним вимогам Індонезії щодо експорту зерна пшениці Triticum aestivum L. з України.

Також необхідно підтвердити, що вантаж походить із зареєстрованого експортного об’єкта, та вказати його ідентифікаційний код.

Яких шкідливих організмів не повинно бути в зерні

Експортери також мають забезпечити відсутність у партіях пшениці карантинних і шкідливих організмів, визначених індонезійською стороною. Серед них — комірний довгоносик (Sitophilus granarius), збудники фузаріозу колоса (Fusarium culmorum, Fusarium sporotrichioides, Gibberella zeae), фузаріозної кореневої гнилі (Gibberella avenacea), бактеріальної плямистості (Pseudomonas syringae pv. syringae) та рожевої гнилі (Erwinia rhapontici).

У Держпродспоживслужбі закликають експортерів завчасно перевіряти відповідність вантажів усім встановленим вимогам. Їх недотримання може призвести до затримання партії, застосування додаткових фітосанітарних заходів або відмови у ввезенні української пшениці до Індонезії.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *