У 2026 році в низці регіонів України аграрії отримали значно вищу врожайність пшениці, ніж торік, однак якість зерна в багатьох випадках виявилася нижчою. Одними з основних причин стали екстремально високі температури під час наливу зерна та опади в період його достигання.
Про це розповів доктор сільськогосподарських наук, автор YouTube-каналу «Український Агроном» Сергій Авраменко.
За словами науковця, особливо помітне зростання врожайності спостерігається у південних і східних областях, де протягом попередніх двох-трьох років посіви потерпали від посухи.
На дослідних ділянках пшениця дала від 6 до 9 т/га
Сергій Авраменко пояснює цьогорічну врожайність насамперед кращим забезпеченням рослин вологою. У більшості регіонів, за винятком західних, достатні запаси ґрунтової вологи сформувалися ще восени.
За його словами, восени 2025 року запаси вологи на дослідних ділянках були приблизно вдвічі більшими, ніж роком раніше. Достатньо опадів випадало і протягом весняно-літньої вегетації.
Науковець продемонстрував результати дослідів у сільськогосподарському кооперативі «Вітязь» у Чугуївському районі Харківської області. Тут випробовують різні сорти, попередники, норми та глибину сівби, репродукції насіння, фунгіциди й мікродобрива.
За результатами збирання дослідних ділянок різні сорти пшениці сформували від 6 до 9 т/га.
Авраменко зазначив, що для регіону це високий показник: торік урожайність на цих ділянках була приблизно у 2–2,5 раза нижчою.
Водночас висока врожайність не завжди супроводжувалася відповідними показниками якості. За спостереженнями науковця, значна частина сортів показала лише задовільні результати, окремі сформували фуражне зерно і лише частина відповідала показникам третього класу.
Спека до +38°C вдарила по якості зерна
Однією з головних причин погіршення якості Сергій Авраменко називає надзвичайно високі температури в період наливу зерна.
У Харківській області протягом кількох днів температура повітря сягала +38°C у тіні, тоді як безпосередньо на поверхні чорноземного ґрунту вона була ще вищою.
За словами науковця, такий температурний стрес негативно позначився на формуванні якісних показників зерна.
Другим фактором стали опади вже під час достигання пшениці. В окремих районах пройшло дві-три хвилі дощів, коли врожай фактично був сформований. Авраменко пов’язує це з так званим вимиванням клейковини та подальшим зниженням якості.
Водночас окремі технологічні варіанти на дослідних ділянках, за його словами, дозволили краще зберегти якісні характеристики зерна.
Маса тисячі насінин сягнула 53 г
Високу врожайність підтвердив і керівник господарства Михайло Золотарьов. За його словами, цьогоріч господарство отримало добре виповнене насіння.
Маса тисячі насінин становить від 45 г, а найвищий зафіксований на момент зйомки показник сягнув 53 г. За оцінкою господарства, це приблизно вдвічі більше, ніж торік.
Окрім озимої пшениці, господарство планує реалізовувати насіння озимого та ярого ячменю, ярої пшениці й гороху.
Науковець також звернув увагу аграріїв на зберігання цьогорічного врожаю. За його словами, за належних умов під час післязбирального дозрівання окремі показники якості зерна можуть змінюватися.
Тому Сергій Авраменко радить господарствам, які мають відповідні можливості для зберігання, не поспішати з реалізацією пшениці виключно на підставі перших результатів аналізів. Водночас він наголошує, що поліпшення показників відбувається не в усіх випадках.
Ситуація на заході України цього сезону, за спостереженнями науковця, відрізняється: через дефіцит опадів урожайність там у низці випадків виявилася нижчою, ніж у попередні роки.