З настанням осені в Україні запрацює нова система регулювання обігу генетично модифікованих організмів (ГМО), яка максимально відповідатиме європейським стандартам. Після ухвалення основоположного закону уряд затвердив низку підзаконних актів, що визначають практичні механізми реєстрації, маркування, відстеження походження та вирощування ГМ-культур.
Про ключові зміни для учасників ринку на порталі «Пропозиція» розповіла виконавча директорка Насіннєвої асоціації України (НАУ) Сюзана Григоренко.
Закон переходить від декларацій до чітких процедур
У НАУ зазначають, що раніше законодавство містило переважно загальні норми, тоді як нові урядові рішення вперше встановлюють зрозумілі алгоритми дій для виробників, переробників та контролюючих органів.
Однією з головних змін стало запровадження єдиної термінології, яка відповідає правилам ЄС. У нормативному полі офіційно закріплено поняття:
- «закрита система» — діяльність із ГМО у лабораторних умовах;
- «навмисне вивільнення» — польові випробування або вирощування ГМ-культур;
- «простежуваність» — контроль продукції на всіх етапах обігу;
- «подія трансформації» — конкретна генетична модифікація організму.
Маркування стане значно жорсткішим
Нові правила запроваджують європейський принцип повної прозорості для споживача. Відтепер продукція повинна мати чітке маркування залежно від способу використання ГМО.
Серед обов’язкових позначок:
- «генетично модифікований»;
- «містить ГМО»;
- «вироблено з генетично модифікованого інгредієнта»;
- «вироблено з використанням сировини, що містила ГМО».
У НАУ наголошують, що приховати використання ГМ-компонентів у харчових продуктах чи кормах без порушення законодавства більше не вдасться.
Для фермерів вводять правила співіснування культур
Одним із найважливіших нововведень для аграріїв стало врегулювання співіснування ГМ, традиційних та органічних культур.
Нові норми передбачають:
- просторове ізолювання посівів;
- використання захисних бар’єрів;
- обов’язкове очищення техніки;
- заходи для запобігання перехресному запиленню.
Це має мінімізувати ризик випадкового потрапляння ГМ-матеріалу до врожаю сусідніх господарств.
Що змінюють нові підзаконні акти
За останній рік уряд затвердив кілька ключових документів, які формують повноцінну систему контролю за обігом ГМО.
Серед них:
- порядок державної реєстрації ГМО та підстави для її скасування;
- запуск єдиного електронного Державного реєстру ГМО;
- санітарні правила роботи з ГМО у лабораторіях;
- обов’язкове повідомлення про намір вирощувати ГМ-культури із зазначенням кадастрового номера ділянки;
- класифікація лабораторних робіт за чотирма рівнями ризику;
- механізм громадського інформування про польові випробування ГМО.
Україна гармонізує законодавство з ЄС
У Насіннєвій асоціації підкреслюють, що нова модель регулювання практично повторює європейський підхід.
Зокрема, закон запроваджує:
- повну простежуваність ГМО від виробника до кінцевого споживача;
- єдині вимоги до маркування;
- правила транзиту та транскордонного переміщення ГМО;
- посилені повноваження національної референтної лабораторії для контролю та арбітражу.
На думку експертів НАУ, саме підзаконні акти забезпечили ринку найбільш очікувану зміну — визначеність. Це дозволить аграріям, насіннєвим компаніям та переробникам заздалегідь адаптувати свої виробничі процеси до нових вимог та уникнути правових ризиків із початком нового аграрного сезону.