Аграрії України вже зібрали майже 58% запланованих зернових, зернобобових та олійних культур. Очікується, що цьогорічне виробництво перевищить 80 мільйонів тонн, що на кілька мільйонів тонн більше, ніж торік.
Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в ефірі Громадського радіо.
За його словами, наразі зібрано близько 36 мільйонів тонн зернових, зернобобових та олійних культур, зокрема ріпаку. Найбільше навантаження на інфраструктуру зберігання прогнозується восени, коли активізується збір кукурудзи, соняшнику та сої.
Дефіцит потужностей для зберігання може сягнути 7–11 мільйонів тонн
Однією з головних проблем для аграріїв залишається нестача місць для зберігання врожаю.
За оцінками Дениса Марчука, на закупівлю полімерних рукавів наразі виділено близько 10,5 мільйона доларів. Цього фінансування вистачить орієнтовно для тимчасового зберігання 2–2,5 мільйонів тонн зерна.
Водночас загальна потреба в таких потужностях може становити від 7 до 11 мільйонів тонн, залежно від стабільності експорту.
За словами Марчука, один полімерний рукав дозволяє зберігати приблизно 200–250 тонн зерна безпосередньо на території господарства, а його середня вартість становить близько 500 доларів.
Найгострішою проблемою залишається кредитування
У Всеукраїнській аграрній раді вважають, що фінансування агровиробників є ще більш критичним питанням, ніж забезпечення додаткових потужностей для зберігання. Йдеться про необхідність залучення коштів для підтримки кредитування господарств та проведення осінньої посівної кампанії.
Марчук наголосив, що без доступу до фінансування частина аграріїв може не мати змоги повноцінно провести сівбу озимих, що призведе до того, що деякі площі залишаться незасіяними.
Він також звернув увагу на реалізацію розширених програм кредитування «5-7-9%». За його словами, попри урядове рішення, не всі банки достатньо оперативно запроваджують можливості реструктуризації та надання нових кредитів.
Найскладніше — малим фермерським господарствам
Особливо вразливими залишаються малі та сімейні фермерські господарства.
За словами Марчука, частина таких виробників змушена продавати зібраний урожай за низькими цінами, аби отримати кошти для виплати зарплат, закупівлі ресурсів та проведення наступних польових робіт.
У ВАР вважають, що державні кредитні гарантії мають бути доступними не лише для найбільш рентабельних підприємств, а насамперед для тих господарств, які найбільше потребують фінансової підтримки.
У ВАР не очікують дефіциту продовольства
Водночас Денис Марчук запевнив, що підстав говорити про загрозу голоду чи масштабний дефіцит продовольства в Україні немає. За його словами, внутрішнє виробництво дозволяє забезпечувати основні потреби населення: близько 90% продуктів, які споживають українці, країна здатна виробляти самостійно.
Проблеми, однак, можуть виникати з логістикою через пошкодження великих розподільчих центрів та іншої інфраструктури. Це може призводити до тимчасових затримок із постачанням окремих товарів до торговельних мереж.
Такі затримки, за оцінкою Марчука, можуть тривати від 10 днів до двох тижнів, однак не означатимуть фактичної відсутності продуктів. Тому він закликав споживачів не створювати штучний дефіцит і не закуповувати великі запаси товарів на багато місяців наперед.
Проблеми агросектору можуть вплинути на всю економіку
У ВАР наголошують, що труднощі аграрного сектору мають значення не лише для виробників. За словами Марчука, аграрна продукція формує близько 60% українського експорту, а щорічні валютні надходження від цього напряму раніше становили приблизно 22–24 мільярди доларів.
Тому проблеми з експортом можуть скоротити приплив валютної виручки, створити додатковий тиск на гривню та згодом вплинути на вартість імпортних товарів.