Осіннє внесення азотних добрив, зокрема 100 кг селітри чи сульфату амонію, є ключовим для мінералізації решток попередника та забезпечення ефективного стартового розвитку ріпаку, особливо якщо сівба була пізньою.
Про це пише Володимир Мірненко з ТОВ «Пьотінгер Україна» у своїй статті «Ріпак: інструкція з експлуатації» в журналі The Ukrainian Farmer.
Сірка – це обов’язковий елемент живлення для ріпаку. Її можна вносити у складі сульфату амонію. Бор також рекомендується внести восени, особливо після сильних дощів, адже ця поживна речовина швидко вимивається з ґрунту.
Фосфор відіграє критичну роль у початковому розвитку озимого ріпаку. Амофос (з вмістом 11:52 або 12:61) слід застосовувати локально, стрічковим способом поруч із рядком. Рідке комплексне добриво (РКД, наприклад, 5:25) вносять безпосередньо в рядки. В обох випадках норма внесення становить 20-30 кг/га.
РКД є кращим вибором за недостатньої вологості ґрунту або несприятливого рівня pH. Гранульовані добрива не рекомендується вносити безпосередньо в рядки. Їхня фітотоксичність для молодих коренів посилюється зі зменшенням вологи, зі зростанням сольового індексу добрива та при перевищенні норми внесення (понад 50 кг/га у фізичній вазі є критичним показником).