Компанія «Горіх Полісся», що на Житомирщині, переглядає економіку та технології вирощування фундука. Причиною стали кліматичні аномалії та ризики, пов’язані з італійськими сортами.
Про це у статті для журналу «Садівництво по-українськи» розповідає директор підприємства Олександр Волошенко.
Господарство розпочало свою діяльність у другій половині 2010-х років. Інвестори, які не мали досвіду в аграрному бізнесі, придбали земельні ділянки поблизу Брусилова. Ґрунти тут переважно піщані, а рельєф — горбистий. Перед закладанням саду провели ґрунтові аналізи, оцінили схили та мікроклімат. Основну ставку зробили на італійські сорти, закуплені в розсадниках Carlo Negro та Elio Resia.
Згодом підприємство експериментувало з українським посадковим матеріалом, вирощеним методом in vitro. Однак цей досвід виявився невдалим.
«На мою думку, рослини із закритою кореневою системою значно гірше адаптувалися до місцевих умов, ніж класичні саджанці з відкритим корінням», — зауважив Олександр Волошенко.
Справжнім випробуванням для насаджень стали застій холодного повітря, різкі перепади температур та зимові морози, що сягали нижче ніж -25 °C. Кліматичні аномалії останніх сезонів змусили переглянути підходи до реалізації проєкту.
«Українське фундуківництво входить у період, коли рекламні презентації завершилися, а почалися складні питання про морози, рельєф, воду, запилення та виживання садів», — підкреслив керівник підприємства.