Якщо в північних та західних областях України ще триває збирання озимого ріпаку, то на півдні вже активно готуються до посіву культури в новому сезоні, а подекуди й розпочали посівну. Цьому сприяли дощі, що пройшли наприкінці липня, завдяки яким волога, що збереглася в ґрунті під ковдрою солом’яних решток, стала доступною на глибині 6-8 см. Маючи відповідні сівалки, аграрії використовують цей шанс для проведення надранніх посівів озимого ріпаку.
Про це agrotimes.ua розповів Олександр Лавренко, менеджер ТОВ «ДСВ-Україна».
«У цей період часто виникає питання вибору не лише гібриду, а й густоти посівом. Зазвичай, є бажання знизити її до 200-250 тис. нас./га, аби створити, на перший погляд, комфортні умови для рослини та зекономити на насінні. Тож, чи є це правильним рішенням, які можливі загрози криються в ньому і як це може вплинути на врожайність?» – зазначає Олександр Лавренко.
За його словами, якщо змоделювати варіант отримання сходів згідно кондиційних показників насіння (92-98%) з планової густоти 250 тис. нас./га, то восени матимемо 230-245 тис. рослин на 1 га. Ці рослини сформують розетку з 12-14 листків, яка збережеться аж до отримання врожаю. В такому випадку можна говорити, що цієї густоти було б достатньо для отримання рівня врожайності 3,5-4 т/га. Але, як то кажуть, «є нюанс» – і не один, а цілий ряд ризикових факторів, що впливають на збереження бажаної густоти рослин:
- різна глибина залягання насіння або нерівномірне зволоження на глибині посіву;
- вплив перезволоження в період сходів – проливні дощі, що призводять до замулення рядків або створюють ґрунтову кірку;
- пошкодження сходів шкідниками – підгризаюча совка, гусениця ріпакового пильщика, гусениці капустяної молі, личинки капустяної мухи, а також пошкодження рослин мишоподібними гризунами в зимовий період;
- ураження хворобами та шкідниками кореневої системи і стебла у весняний період;
- вплив кліматичних умов (морози взимку та зворотні приморозки, а то й морози в період бутонізації – початку цвітіння, а також посуха, як ґрунтова, так і повітряна), що призводять до втрат стебел або абортації стручків;
- не виключений вплив і дій хімічних препаратів, найчастіше гербіцидів, які можуть бути внесені із запізненням допустимої фази розвитку озимого ріпаку.
Все вище перелічене може знизити планову густоту до 30-40% і більше, а разом з нею – і вагому частку врожаю.
Втім, варто згадати і про компенсаційний потенціал сучасних гібридів. Він дозволяє рослині за кожен такий ризикований період її життя перепрограмуватися на додаткове гілкування чи утворення стручків, якщо для цього є час та умови. Це може бути певним страхуванням до певного періоду – початку наливу насіння (фаза ВВСН 81). Цей період часто співпадає з підвищенням температури навіть на короткий час до 35-38°С, що може призвести до зниження маси тисячі насінин з 4 до 2 грамів у 1-3 ярусах гілок, які вважаються найпродуктивнішими. Отже, це означає недобір урожаю до 20-30%.
Зважаючи на вищезазначене, а також залежно від попередника, сівалки та вибору гібриду, рекомендовано для надранніх та ранніх термінів посіву залишати мінімальну норму висіву озимого ріпаку на рівні 300-350 тис./га. З переходом до оптимальних і пізніших термінів норму слід збільшити відповідно на 15-20%.