Критично важливі поживні речовини для озимого ріпаку
Для досягнення високого врожаю озимого ріпаку рослинам необхідне не тільки достатнє забезпечення азотом, фосфором і калієм, але й адекватна кількість мезо- та мікроелементів. Особливу значущість у живленні цієї культури мають магній, сірка, бор, марганець і молібден.
Про це у виданні The Ukrainian Farmer, в матеріалі «Поле чекає на ріпак», зазначає Оксана Стельмах (Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН).
За її інформацією, потреба озимого ріпаку в магнії сягає 40-50 кг/га. Цей елемент забезпечує збалансоване живлення рослин, покращує засвоєння інших поживних речовин та сприяє кращому надходженню фосфору. При нестачі магнію результативність фосфорного живлення значно знижується.
Не менш важливим для культури є сірка, потреба в якій становить 10-15 кг на кожну тонну отриманого насіння. Ріпак активно споживає цей елемент упродовж усього періоду вегетації, проте найвищу потребу в ньому спостерігають від початку формування стебла до періоду утворення стручків. При цьому, рекомендована норма внесення сірки повинна становити приблизно чверть від норми азотного живлення.
Серед мікроелементів ключове значення приділяється бору. Найкраще проводити підживлення ним у період від формування бутонів до початку фази цвітіння, коли рослини відчувають найбільшу потребу в цьому елементі.
Важливу роль у розвитку культури відіграє також марганець. Найбільша потреба в ньому спостерігається під час фази бутонізації. Він залучений до фізіологічних процесів рослини та сприяє підвищенню її стійкості до захворювань.
Крім того, для озимого ріпаку цінним є молібден, який покращує засвоєння азоту, підвищуючи ефективність азотного живлення та забезпечуючи повноцінний розвиток рослин.
Раніше ми висвітлювали, як обсяг врожаю озимого ріпаку залежить від забезпечення різними елементами живлення.