Ріпак – доволі витратна, проте водночас і прибуткова культура. З огляду на це, на думку керівника та головного агронома ТОВ «Єдність» (Черкаська обл.) Владислава Крутія, економія на технології його вирощування є недоцільною. Інакше, на його переконання, його взагалі не варто культивувати.
Таку позицію він висловив у спілкуванні для видання The Ukrainian Farmer.
«Зменшення витрат на технологію призводить до зниження врожайності. Якщо стан посівів свідчить про необхідність інвестицій у живлення та захист, слід застосовувати інтенсивні методи»,
– зауважує Владислав Крутій.
Відомо, що ріпак позитивно реагує на внесення азотних добрив. Для збалансованого забезпечення рослин азотом, шляхом комбінування нітратної форми (що стимулює весняний розвиток), амідної та амонійної форм (що діють на пізніших стадіях росту та впливають на формування маси тисячі насінин), у господарстві застосовують пролонговане живлення.
Під час посіву використовується стартове добриво YaraMila у кількості 100 кг/га, а також 120 л/га аміачної води. У зимовий період проводиться підживлення сульфатом амонію з розрахунку 150 кг/га, а пізніше – карбамідо-аміачною сумішшю (КАС) у нормі 200 л/га або селітрою у нормі 200 кг/га.
«Незважаючи на зростання цін на азотні добрива, норми їх внесення під ріпак ми не скорочували – вважаємо, що це неправильно, оскільки це не дозволить отримати очікуваного результату»,
– доповнює пан Владислав.
Варто нагадати, що здатність ріпаку до активного галуження допомагає йому долати наслідки стресових умов.