Підвищення температури клімату суттєво трансформує умови для сільського господарства в Україні. За останні тридцять років середній показник температури в країні зростає швидше, ніж загальноєвропейський рівень, що вже спричиняє зміну географічних зон для вирощування культур, видовження вегетаційного періоду та перебудову структури аграрного виробництва.
Це підтверджують висновки багаторічного геопросторового моніторингу, представлені головним науковим співробітником Інституту агроекології і природокористування НААН, академіком НААН Олександром Тараріком.
Дослідження охоплює період 1982–2025 років і базується на супутникових даних NASA, NOAA та матеріалах USDA.
Полісся отримує нові можливості
Згідно з даними дослідження, найбільш виражені кліматичні трансформації спостерігаються на Поліссі.
За останні десятиліття тривалість періоду вегетації тут збільшилася приблизно на 35 днів — з 183 до 218 днів. Початок весняної вегетації змістився майже на місяць — з кінця квітня на кінець березня.
Водночас середня температура вегетаційного сезону на Поліссі підвищилася на 2,3 °С, а в Лісостепу та Степу — на 2,8–3,6 °С.
Науковці зазначають, що завдяки цим змінам регіони Полісся та Західного Лісостепу поступово стають придатними для масштабного вирощування теплолюбних сільськогосподарських культур, зокрема кукурудзи та соняшнику, а також для розвитку овочівництва та садівництва.
Чому врожайність продовжує зростати
Незважаючи на часті посухи та мінливі погодні умови, середня врожайність багатьох сільськогосподарських культур в Україні продовжує збільшуватися.
Олександр Тараріко пояснює це не лише розвитком сучасних технологій, селекційної роботи та систем живлення рослин.
Науковець висуває гіпотезу щодо природного механізму адаптації агроекосистем. За його словами, зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері стимулює процес фотосинтезу, зсуває температурний оптимум розвитку рослин і підвищує ефективність використання ґрунтової вологи. Завдяки цьому рослини легше переносять спеку та посушливі періоди.
Разом із перевагами зростають і ризики
Поряд із новими можливостями, зміна клімату створює й низку серйозних викликів для аграрного сектору.
Серед основних ризиків науковці виділяють:
- посилення водної та вітрової ерозії ґрунтів;
- втрати органічного вуглецю та ґрунтової вологи;
- збільшення поширення шкідників, хвороб і інвазійних рослин через м’які зими;
- висихання малих річок і деградацію водно-болотних угідь.
Особливо вираженими ці проблеми стають у південних регіонах України, де періоди посухи стають дедалі тривалішими.
Супутниковий моніторинг допомагає адаптуватися
В Інституті агроекології і природокористування НААН зазначають, що розроблена система аерокосмічного моніторингу дозволяє не лише відстежувати кліматичні зміни, а й формувати практичні рекомендації для аграріїв.
Отримані дані можуть використовуватися для планування сівозмін, вибору культур, сортів і гібридів залежно від кліматичних особливостей конкретного регіону, а також для розробки державних програм адаптації аграрного сектору до змін клімату.
За оцінкою науковців, саме використання супутникових даних та сучасних систем моніторингу стане одним із ключових інструментів підвищення стійкості українського сільського господарства в умовах глобального потепління.