Запобігти тепловому стресу
Ефективне протистояння тепловому навантаженню свиней вимагає якісних умов утримання та продуманих раціонів годування.
Глобальні кліматичні зміни та частіші періоди сильної спеки створюють значні труднощі для сучасного тваринництва. Особливо вразливими до теплового стресу є моногастричні тварини, зокрема свині та птиця, котрі мають обмежені можливості терморегуляції та інтенсивний метаболізм. Надмірне тепло негативно позначається на продуктивності, самопочутті, репродуктивних показниках та якості виробленої продукції.
Зміна клімату є одним із найсерйозніших чинників, що впливають на ефективність сучасного тваринництва. За останні десятиліття середньорічні температури підвищились у більшості регіонів світу, а періоди аномальної спеки стали тривалішими й інтенсивнішими. У цих умовах тепловий стрес стає одним із головних обмежувальних чинників виробництва продукції тваринництва.
На відміну від великої рогатої худоби, свині практично не мають функціональних потових залоз. Унаслідок цього навіть помірне перевищення температури навколишнього середовища над термонейтральною зоною може призводити до значних фізіологічних порушень.
Для свиней оптимальною є температура 18–24 °С. Перевищення цих показників спричиняє комплекс адаптаційних реакцій, спрямованих на підтримання температурного гомеостазу, але водночас супроводжується зниженням продуктивності й економічними втратами.
Наслідки теплового стресу
Під час теплового навантаження організм тварини змушений перерозподіляти енергетичні ресурси від продуктивних функцій до підтримання життєво важливих процесів. Однією з перших реакцій є зниження споживання корму, що дозволяє зменшити утворення метаболічного тепла, але водночас призводить до дефіциту поживних речовин.
У свиней тепловий стрес супроводжується підвищенням концентрації кортизолу, порушенням вуглеводного та білкового обмінів, зниженням ефективності використання корму.
Одним із головних механізмів пошкодження є надмірне утворення активних форм кисню (АФК). Коли швидкість їх утворення перевищує можливості антиоксидантної системи організму, виникає оксидативний стрес. У результаті пошкоджуються клітинні мембрани, білки та нуклеїнові кислоти, що негативно впливає на ріст, здоров’я та продуктивність тварин.
Тепловий стрес безпосередньо впливає на економічні показники виробництва. У свинарстві спостерігається зниження середньодобових приростів, погіршення конверсії корму, збільшення жировідкладення та зменшення м’язової маси, погіршуються репродуктивні показники. Крім того, підвищується ризик виникнення синдрому PSE-м’яса (бліде, м’яке та водянисте м’ясо), що негативно впливає на його технологічні та споживчі властивості.
Харчові стратегії боротьби з тепловим стресом
Одним із найдоступніших і найефективніших інструментів зменшення негативного впливу теплового навантаження є корегування годівлі.
Антиоксидантні добавки. Особливу увагу приділяють антиоксидантам. Вітамін Е є одним із найефективніших природних захисників клітинних мембран від окисного пошкодження.
Селен виступає важливим компонентом антиоксидантної системи організму, входячи до складу ферменту глутатіонпероксидази. Поєднання селену та вітаміну Е демонструє синергетичний ефект, значно підвищуючи стійкість тварин до теплового навантаження.
Вітамін С також відіграє важливу роль у нейтралізації вільних радикалів, сприяє відновленню окисненого вітаміну Е та підтримує імунну систему.
Перспективними є й природні поліфеноли, які містяться в екстрактах зеленого чаю, виноградних кісточок, розмарину й інших рослин. Вони не лише зменшують оксидативний стрес, а й пригнічують запальні процеси.
Осмоліти й метаболічні регулятори. Серед сучасних кормових добавок особливе місце належить бетаїну. Він підтримує клітинну гідратацію, стабілізує структуру білків і допомагає організму ефективніше адаптуватися до високих температур.
Дослідження показують, що введення бетаїну в раціони птиці та свиней покращує прирости живої маси, підвищує вихід м’яса та знижує рівень оксидативного стресу.
Не менш перспективним є таурин, який бере участь у регуляції осмотичного балансу, стабілізує клітинні мембрани та покращує функціонування мітохондрій. Він сприяє покращенню якості м’яса та зменшенню втрат рідини після забою.
Оптимізація рецептури раціону. Оскільки тепловий стрес супроводжується зниженням споживання корму, важливим завданням є підвищення поживної щільності раціонів. Одним із найефективніших рішень є збільшення частки жиру в кормі. На відміну від білків і вуглеводів, жири утворюють менше метаболічного тепла під час перетравлення. Крім того, потрібно забезпечувати оптимальний баланс незамінних амінокислот, насамперед лізину, метіоніну й треоніну, що сприяє підтриманню синтезу м’язового білка навіть за умов теплового навантаження.
Роль пробіотиків і пребіотиків
Тепловий стрес негативно впливає на стан кишківника та склад його мікрофлори. Порушення бар’єрної функції кишківника призводить до зниження засвоєння поживних речовин і посилення запальних процесів.
Пробіотики на основі бактерій родів Lactobacillus і Bifidobacterium сприяють підтриманню здорового мікробіому, покращують перетравність корму та зміцнюють імунний захист організму.
Пребіотики, зокрема фруктоолігосахариди та мананолігосахариди, стимулюють розвиток корисної мікрофлори та покращують стан слизової оболонки кишківника. Їх введення дозволяє підвищити ефективність конверсії корму та знизити негативний вплив теплового стресу.
Висновки
Сучасні умови ведення свинарства потребують не лише технологічних заходів охолодження, а й ефективної нутритивної підтримки тварин у періоди підвищених температур. Зниження споживання корму, порушення водно-електролітного балансу, розвиток оксидативного стресу та погіршення функціонального стану кишківника вимагають комплексного підходу до годівлі свиней у літній період.
У відповідь на ці виклики компанія ТОВ «Вітагро Нутришин» розробила комплексні нутритивні рішення для підтримання продуктивності й здоров’я свиней в умовах теплового навантаження. Концепція компанії базується на поєднанні сучасних наукових знань про фізіологію теплового стресу та практичного досвіду роботи на промислових свинокомплексах України.
До запропонованих програм входять: застосування функціональних кормових добавок, спрямованих на підтримання водно-електролітного балансу; посилення антиоксидантного захисту організму; покращення цілісності кишківника; оптимізація метаболічних процесів. Особливу увагу приділено застосуванню осмолітів, антиоксидантів, органічних мікроелементів, вітамінних комплексів і спеціалізованих добавок для підтримання кишкового здоров’я.
Практичний досвід упровадження таких програм доводить можливість зменшення негативного впливу високих температур на споживання корму, середньодобові прирости та конверсію корму. Крім того, комплексна нутритивна підтримка сприяє зниженню ризику розвитку оксидативного стресу, покращенню імунного статусу тварин і підвищенню їх адаптаційних можливостей.
Таким чином, інтеграція сучасних кормових технологій із заходами мікрокліматичного контролю допомагає суттєво підвищити стійкість свиней до теплового стресу та забезпечити стабільні виробничі показники навіть у періоди екстремально високих температур. Нутритивні рішення, запропоновані ТОВ «Вітагро Нутришин», можуть бути важливим складником комплексної програми керування тепловим стресом на сучасних свинарських підприємствах.
Статтю надала компанія «Вітагро Нутришин»