Директор і засновник «Голден Агро Холдинг» Анатолій Дєточка та Олег Кіпер, голова Одеської ОВА
Минулого року редакція Latifundist.com збирала врожай разом із «Голден Агро Холдинг» на Кіровоградщині. Тоді компанія вразила врожайністю озимої пшениці — близько 8 т/га. Цього літа нас запросили вже до Одеського кластера. Поки на багатьох полях області комбайни намолочують 3–4 т/га, тут стабільно отримують близько 10 т/га. Для півдня України, який декілька років поспіль потерпав від посухи, це звучить майже неймовірно.
За рахунок чого вдалося досягти такого результату, як проходять жнива, чому компанія не зберігає зерно, а одразу веде його до порту та як просто посеред поля ми зустріли голову Одеської ОВА Олега Кіпера — розповідаємо у репортажі.
10 т/га там, де збирають удвічі менше
— Що показує монітор, яка врожайність? — запитуємо механізатора Вадима у кабіні комбайна John Deere.
— Зараз — 9,5–10 т/га. Вологість 8,3%. Врожайність дуже добра.
— Такі показники тут часто бувають?
— Працюю вже десятий рік, і на моїй пам’яті — вперше. Зазвичай збираємо близько 6 т/га. Максимум, який бачив раніше, — 7–8 т/га.
Директор і засновник «Голден Агро Холдинг» Анатолій Дєточка зізнається, що навіть після власних розрахунків не до кінця вірив у майбутній результат на Одещині. За тиждень до початку жнив він разом із командою обстежив тут поля, щоб порахувати кількість продуктивних колосків, визначили масу тисячі зерен і спрогнозували врожайність. Цифри виглядали майже фантастично.
Анатолій Дєточка
директор і засновник
«Голден Агро Холдинг»
«Ми кілька разів усе перераховували. Думали: такого просто не може бути. Але комбайн підтвердив — цифри справжні», — каже він.
Станом на 6 липня у кластері обмолотили половину із 820 га озимої пшениці. Середня врожайність становила близько 10 т/га. Якість зерна не менш приємно здивувала керівництво.
Анатолій Дєточка
директор і засновник
«Голден Агро Холдинг»
«Пшениця йде другого класу. Вологість — 8–9%, смітна домішка — менше 1%. Тут не сушити треба, а зволожувати», — жартує Анатолій Дєточка.
«Таких урожаїв я ще не бачив»
Олег Кіпер
голова Одеської ОВА
«Я не пам’ятаю, щоб за ті три роки, відколи працюю головою ОВА, бачив понад 10 т/га. Для Одещини це справді винятковий результат», — каже голова Одеської ОВА Олег Кіпер, оглядаючи поле.
Виявляється, про жнива він знає не лише з офіційних виїздів. Його батько багато років очолював колгосп на півночі області і у шкільні роки сам Олег Кіпер працював помічником комбайнера.
Олег Кіпер
голова Одеської ОВА
«Косили ячмінь, він же колючий. Після зміни тільки й мріяв якнайшвидше стрибнути в озеро, щоб перестало все свербіти», — усміхається посадовець.
Розмова швидко переходить від врожаю до головної теми для регіону — роботи морських портів (розмова відбувалася 6 липня, ще до ескалації ситуації в Чорному морі та зупинки заходів суден до українських портів — прим. ред.). За словами Кіпера, попри постійні російські атаки бізнес не зупиняється і продовжує працювати.
Олег Кіпер
голова Одеської ОВА
«До війни судно типу Panamax можна було завантажити за добу. Зараз на це потрібно чотири-п’ять днів. Працюємо буквально «з-під коліс». Але вибору немає», — говорить він.
Саме через порти, наголошує очільник області, Одещина залишається одним із головних економічних регіонів країни, а тому й перебуває під постійним прицілом росії. Удари по цивільних суднах мають на меті налякати судновласників, підняти страхові ставки та ускладнити експорт. Хоча ринок уже значною мірою адаптувався.
Олег Кіпер
голова Одеської ОВА
«З 2023 року українським морським коридором пройшло понад 10 тис. суден, перевалено понад 200 млн тонн вантажів. Я не бачу зменшення кількості заявок на захід у наші територіальні води. Бізнес розуміє ризики, але продовжує працювати», — каже Кіпер.
Окремо Кіпер підтверджує, що бізнес готовий вкладатися і в посилення захисту регіону. За його словами, зараз триває створення механізмів приватного ППО, до яких активно долучаються підприємства.
Секрет — не в одному рішенні
Намагаємося з’ясувати, у чому ж секрет такого рекордного врожаю. Головний агроном компанії «Верес» Олександр Шаповал лише усміхається і каже, що одного рецепта немає. Спрацювало все разом — правильно підібраний сорт, оптимальні строки сівби, система живлення, захист і, звісно, погода. Просимо пояснити детальніше.
В цьому році тут обрали вітчизняний сорт «Катруся одеська», районований саме для умов півдня. Посіяли його в середині вересня, після льону. Не менш важливим було й рішення щодо густоти посіву.
«Багато хто зараз переходить на менші норми висіву — близько двох мільйонів насінин. Ми ж сіяли 4,5 млн. Розуміли, що саме така густота буде оптимальною для наших умов, а далі своє зробить кущення», — пояснює агроном.
Під час сівби внесли 100 кг/га добрива YaraMila 16-27-7. До настання холодів пшениця добре розкущилася і сформувала по п’ять продуктивних стебел, тож у зиму увійшла сильною. Саме це, каже агроном, допомогло рослинам пережити несприятливі умови.
«Дуже багато пшениці повимерзало, особливо імпортної селекції — німецької, французької. А районована селекція витримала цю негоду», — говорить він.
Навесні посіви двічі підживили КАСом, загалом внісши близько 100 кг/га азоту в діючій речовині. Також провели дві фунгіцидні обробки: у фазі кущення використали препарат стробілуринової групи, а по прапорцевому листку — азольної.
«Якщо давати стробілурин по прапорцевому листку за високої температури, він може спричинити стрес для рослини», — пояснює агроном таку схему захисту.
Втім, навіть найкраща технологія не дала б такого результату без погоди.
За словами Олександра Шаповала, весна цього року майже весь час була на боці аграріїв. Спочатку трохи насторожило різке березневе потепління, коли майже десять днів температура трималася на рівні близько +20 °С. Але потім пройшли дощі, спека відступила, і пшениця продовжила розвиватися без серйозних стресів.
Від зими до початку літа на полях випало приблизно 150–200 мм опадів. Хоч вони були нерівномірними й місцями локальними, цього вистачило для формування такого врожаю. Навіть квітневі заморозки до –4 °С, які кілька днів фіксували вранці, істотно на посіви не вплинули.
«Цього року практично все склалося на користь пшениці. Але головне — ми були готові скористатися цими умовами. Саме тому й маємо такий результат», — підсумовує агроном.
За словами директора підприємства Анатолія Дєточки, за нинішніх цін на зерно точка беззбитковості для такої технології вирощування становить 3–3,5 т/га.
Чому тут не сіють соняшник
На понад 2 тис. га Одеського кластера цього року переважають озимі. Із ярих культур тут лише льон. Від соняшнику свідомо відмовилися. Кажуть, за теперішніх кліматичних умов він уже не забезпечує врожайності, яка б виправдовувала витрати.
«Технологічно ми сьогодні не змогли б довести соняшник до врожайності 3 т/га. По економіці льон зараз виходить майже таким самим, але значно менше виснажує ґрунт за вологою. А саме волога для нас — головний ресурс», — пояснює Олександр Шаповал.
Наступного року в кластері планують розширити сівозміну. Розглядають сочевицю, нут і коріандр — культури, які краще переносять посуху та є добрими попередниками для озимої пшениці.
Але, переконаний агроном, головне сьогодні не шукати нову культуру, а навчитися працювати з ґрунтом. Насамперед накопичувати вологу, покращувати структуру ґрунту й розвивати мікробіоту. Ціль — мати щонайменше 220 мм продуктивної вологи в метровому шарі й підбирати культури, які не виснажують ці запаси.
«Соняшник і кукурудза сьогодні забирають занадто багато вологи», — додає він.
Анатолій Дєточка теж вважає, що майбутнє степової зони за простішою сівозміною: озима пшениця, льон як альтернатива соняшнику та обережний підхід до ріпаку, урожай якого багато в чому залежить від того, чи підуть дощі одразу після сівби.
Анатолій Дєточка
директор і засновник
«Голден Агро Холдинг»
«З пшеницею таких проблем немає. Торік у вересні вона вже стояла ковром — добре розкущена», — каже він.
Скільки коштує виростити такий урожай
За словами Анатолія Дєточки, повні витрати цього року становлять приблизно 30–32 тис. грн/га. У цю суму входять оренда землі, зарплати, матеріально-технічні ресурси та податки. Якщо говорити лише про прямі виробничі витрати, то вони сягають близько $500/га.
Хоча цього сезону багато ресурсів подорожчали, підприємству вдалося уникнути серйозного зростання витрат.
Анатолій Дєточка
директор і засновник
«Голден Агро Холдинг»
«Добрива ми закупили завчасно, тому нас ця ситуація практично не зачепила. Паливо трохи подорожчало, але критичного нічого не було. Зараз ціна вже знижується, тож сподіваємося, що збирати ярі культури буде дешевше», — говорить Анатолій Дєточка.
Від комбайна — одразу в порт
Зберігати цьогорічний урожай у компанії не планували. Коли ми побували в господарстві 6 липня (ще до ескалації ситуації в Чорному морі та зупинки заходів суден до українських портів), зерно з поля майже без затримки везли на термінали в Чорноморську. Відстань від полів — лише 30–40 км.
Анатолій Дєточка
директор і засновник
«Голден Агро Холдинг»
«Із повітряними тривогами, звісно, бувають простої. Але загалом машини встигають зробити по дві ходки на день на один із терміналів у Чорноморську», — розповідає Анатолій Дєточка.
Частину врожаю підприємство законтрактувало ще навесні, коли ціни були вищими.
Анатолій Дєточка
директор і засновник
«Голден Агро Холдинг»
«Чекати кращої ціни сенсу не бачимо. Якісних потужностей для зберігання тут немає, та й будувати їх зараз не плануємо. Є контракт — виконуємо його», — каже він.
Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Latifundist.com