25 липня 2026 535 0
Молочна галузь України переживає надзвичайно складний період: в секторі відчувається значний дефіцицит кваліфікованих працівників, зростають витрати на енергоресурси та існує нагальна потреба відповідати європейським стандартам.
Фахівці прогнозують, що в найближчі роки збережуть свою конкурентоспроможність ті господарства, які інвестуватимуть у роботизовані системи, автоматизацію процесів та підвищення операційної ефективності. Таку думку висловлюють у спеціальному проєкті «Молочний парадокс: корів менше, надоїв більше, а в супермаркетах — імпорт» на ресурсі Kurkul.com.
Отже, наразі молочне тваринництво України стикається з низкою безпрецедентних викликів:
Гострий дефіцит кадрів. Процеси мобілізації та міграційні тенденції спричинили гострий брак кваліфікованого персоналу. За даними Асоціації виробників молока (АВМ), найбільша потреба спостерігається в операторах машинного доїння, ветеринарних фахівцях, зоотехніках, водіях сільськогосподарської техніки, механізаторах та технічних спеціалістах з обслуговування сучасного обладнання.
«Саме тому автоматизація та роботизація поступово стають не лише шляхом до підвищення продуктивності, але й об’єктивною необхідністю. Роботизовані комплекси для доїння, автоматичні системи годування, цифрова діагностика стану здоров’я тварин та впровадження елементів штучного інтелекту дають змогу значно знизити залежність від ручної праці. Водночас, впровадження таких технологій потребує суттєвих інвестицій та наявності висококваліфікованих фахівців для їх функціонування. Тому без доступних програм фінансування темпи модернізації можуть виявитися недостатніми», — зазначає керівниця проєктів АВМ Олена Жупінас.
З думкою експертки солідарний Олексій Антонов з компанії GEA Group AG. Він підкреслює, що все більше господарств розглядають впровадження роботизованого доїння саме через дефіцит робочої сили.
«Зазвичай, господарства з меншим поголів’ям, де роль керівника виконує сам власник, обирають рішення з індивідуальним автоматизованим доїнням. Натомість великі, структуровані підприємства з поголів’ям від 1000 голів великої рогатої худоби, розглядають групові системи автоматизованого доїння, які можуть бути реалізовані як лінійними системами DairyRobot R9650, так і роботизованими каруселями DairyProQ. Кожен підхід відповідає індивідуальному стилю управління», — додає він.
Енергетична залежність. Молочні ферми є підприємствами безперервного виробничого циклу. Процеси швидкого охолодження молока та забезпечення належної вентиляції у великих тваринницьких приміщеннях потребують значних обсягів енергії. Перехід на альтернативні джерела енергії (наприклад, біогазові установки, потужні сонячні електростанції) вимагає масштабних капіталовкладень.
Відповідність євроінтеграційним вимогам. Наближення до стандартів Європейського Союзу зобов’язує українські ферми суворо дотримуватися екологічних норм (включаючи утилізацію гною та скорочення викидів метану) та європейських стандартів добробуту тварин (animal welfare), що суттєво збільшує вартість будівництва нових виробничих комплексів.
Хто зможе вижити та завдяки чому?
Майбутнє ринку належить виключно високопродуктивним суб’єктам господарювання. Ключовими факторами виживання стануть: роботизація (впровадження роботів-доярів для вирішення проблеми дефіциту кадрів), модернізація систем годівлі з використанням штучного інтелекту та ретельний комп’ютерний облік економічних показників стада. Ферми з низькою ефективністю, де надої становлять менше 7 тис. кг молока від однієї корови, неминуче залишать ринок.
Український молочний бізнес демонструє чітку тенденцію до “американізації”. Це передбачає домінування великих промислових агрокомплексів, що мають від 1000 до 5000 і більше дійних корів. Лише такі масштабні операції дозволяють зменшити адміністративні та операційні витрати на кілограм виробленого молока, створити власні потужності для виробництва комбікормів, впровадити передові системи автоматизації та встановлювати вигідні умови співпраці з переробними підприємствами.
© Юлія Немцева, Kurkul.com, 2026 р.