Думка експерта23 червня 2026, 14:05967
Олеся Оленюк, начальниця відділу комерційної логістики «ТАС-Агро»
Джерело фото: Latifundist.com
З 1 серпня очікується подорожчання тарифів на вантажні перевезення на 30%. Це ставить закономірне питання: чи є цей крок економічно обґрунтованим, чи він стане черговим тягарем для аграріїв? У цій колонці, аналізуючи індексацію тарифів, очільниця відділу комерційної логістики «ТАС-Агро» Олеся Оленюк розмірковує про можливі наслідки для аграрного сектору.
Два погляди на одне рішення
На мою думку, ця ситуація має дві сторони, і аргументи кожної заслуговують на увагу. Дійсно, «Укрзалізниця» не переглядала вантажні тарифи з 2022 року. За цей період інфляція в промисловості зросла більш ніж удвічі, а вартість електроенергії збільшилася у 2,4 раза. Це реальні показники, які не можна ігнорувати.
З точки зору забезпечення стабільної роботи залізниці, технічний занепад інфраструктури був би значно гіршим сценарієм, ніж зростання вартості логістики. Водночас виникає питання щодо справедливості такого підходу.
Чому саме аграрний сектор повинен покривати системні проблеми компанії? Вантажний підрозділ «Укрзалізниці» залишається прибутковим, генеруючи близько 20 млрд грн операційного прибутку щорічно. Основні збитки формуються пасажирським сегментом, які у 2026 році можуть сягнути понад 25 млрд грн.
По суті, аграрний сектор виступає одним із головних донорів системи перехресного субсидування, фінансуючи соціальні зобов’язання держави через тарифи. Отже, підвищення тарифів може бути економічно обґрунтованим, але спосіб його реалізації створює нерівність і ставить аграрний бізнес у невигідне становище.
Вплив на економіку перевезень аграріїв
Згідно з розрахунками самої «Укрзалізниці», транспортування тонни зерна на середню дистанцію 676 км здорожчає на 169 грн/т. Однак «середня відстань» є доволі умовним показником, який не завжди відповідає реальній економіці конкретного маршруту.
Наприклад, для господарств Вінницької області, які відправляють зерно до чорноморських портів, додаткові витрати можуть становити від 180 до 220 грн/т, або приблизно $4–5 за тонну.
На перший погляд, це може здаватися незначним. Проте в сукупності зі зростанням вартості дизельного пального, військовими ризиками, нестачею кваліфікованого персоналу та коливаннями валютного курсу, це стає відчутним фінансовим тягарем для бізнесу. Особливо для трейдингових компаній, де кожен додатковий долар логістичних витрат безпосередньо впливає на конкурентоспроможність та маржинальність операцій.
Фактично, йдеться не про окремі 180–220 грн на тонні, а про чергове зростання загальної вартості експорту українського зерна в умовах, коли маржа учасників ринку і так перебуває під значним тиском.
Хто фактично оплатить це підвищення тарифів
У найближчій перспективі додаткові витрати візьмуть на себе трейдери та вантажовідправники, особливо за вже укладеними угодами. Однак у довгостроковій перспективі ринок практично завжди перекладає подібні витрати назад по ланцюгу постачання.
Механізм досить простий: вартість логістики зростає, тоді як ціни на світових ринках формуються на основі співвідношення попиту та пропозиції й не залежать від внутрішніх тарифних рішень в Україні. Відповідно, для збереження економічної доцільності угоди, трейдер змушений коригувати закупівельну ціну на елеваторі або безпосередньо в господарстві.
У підсумку, значна частина додаткових витрат лягає на агровиробника через зниження ціни реалізації зерна.
Найбільш вразливими до такого рішення будуть компанії, що працюють за умовами DAP-порт, або трейдингові компанії, які здійснюють закупівлі на умовах FCA-вагон. Елеватори також навряд чи зможуть суттєво зменшити власні тарифи, оскільки самі стикаються зі зростанням витрат на електроенергію, оплату праці та обслуговування інфраструктури.
Тому, якщо розглядати питання стратегічно, основний фінансовий ефект від підвищення тарифів зрештою буде відображений у закупівельній ціні зерна. Це означатиме зменшення доходів агровиробника та посилення тиску на конкурентоспроможність української аграрної продукції на світових ринках.
Як індексація змінить логістику аграріїв
Безумовно, підвищення тарифів вплине на поведінку учасників ринку. Найімовірнішими наслідками стануть:
- максимальне використання маршрутних відправок;
- подальше зосередження вантажопотоків на маршрутних елеваторах;
- пошук більш коротких логістичних шляхів;
- часткове перенаправлення перевезень на автомобільний транспорт для відстаней до 250-300 км.
Для аграрного сектора це означатиме додаткове зростання логістичних витрат у діапазоні 180–270 грн на тонні. Зрештою, це буде закладено в закупівельну ціну зерна та позначиться на конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках.
Окремо варто врахувати ефект перерозподілу між видами транспорту. Здорожчання залізничного тарифу на 180 грн/т фактично еквівалентне приблизно 70 км додаткового автоперевезення. Це означає, що частина вантажів, які зараз транспортуються залізницею, стане економічно вигіднішою для перевезення автомобільним транспортом.
Перехід вантажопотоків на автомобільний транспорт матиме подвійний негативний ефект: «Укрзалізниця» недоотримає доходи від втрачених обсягів, що частково нівелює мету самого підвищення тарифів, а держава зіткнеться з додатковим навантаженням на дорожню інфраструктуру. Збільшення інтенсивності вантажного автомобільного трафіку прискорює руйнування доріг, а отже, може потребувати додаткових бюджетних коштів на їх ремонт та утримання.
Думка експертаПогляди, висловлені в цій публікації, є особистою думкою автора і не обов’язково відображають позицію редакції Latifundist.com.