
Українські підприємці схвалюють інтеграцію країни до єдиної платіжної зони SEPA, однак наполягають на внесенні коректив до певних пунктів законопроєкту №13233. Європейська Бізнес Асоціація (EBA) висловила підтримку щодо уніфікації нормативно-правової бази у сфері фінансового нагляду, але водночас запропонувала низку модифікацій для досягнення відповідності європейським нормам. Голосування у першому читанні очікується вже в середині липня.
Основні пропозиції від бізнесу
EBA наголошує на необхідності переосмислення поняття “керівний склад” суб’єктів, відповідальних за первинний фінансовий моніторинг. Наразі чинне українське законодавство трактує це як загальні збори, тоді як у Європейському Союзі це стосується посадових осіб, які здійснюють оперативне управління. Підприємці висловлюють занепокоєння, що залучення загальних зборів до процесу прийняття рішень може ускладнити повсякденну діяльність компаній.
Ще одне важливе зауваження стосується полегшення процедури перевірки юридичних осіб-нерезидентів. Замість вимоги надавати копії легалізованих виписок або нотаріально засвідчених документів, EBA пропонує дозволити верифікацію шляхом аналізу офіційних даних з державних реєстрів інших держав.
Фінансовий моніторинг: граничні показники та санкції
Законодавчий проєкт передбачає значне підвищення штрафних санкцій для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, аби привести їх у відповідність до європейських стандартів. Проте граничні суми операцій, що підлягають моніторингу, залишаються на рівні 400 тис. грн (близько €8,5 тис.), що істотно нижче європейського показника у €15 тис. EBA вважає цю норму такою, що потребує перегляду.
Крім того, представники бізнесу виступають за впровадження альтернативних методів ідентифікації кінцевих бенефіціарних власників нерезидентів, зокрема, шляхом використання офіційних витягів з іноземних реєстрів замість копій паспортів.
Фінансовий комітет Верховної Ради вже рекомендував проєкт закону до першого читання 3 липня. Однак, питання створення реєстру банківських рахунків, контроль над яким має перейти до Державної податкової служби, викликало дискусії.
Розробка цього законопроєкту здійснювалася Міністерством фінансів України у співпраці з відповідним підрозділом Європейської комісії. Його мета — забезпечити відповідність українського законодавства у сфері боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму європейським нормам.
