Автор статті:Володимир Воєводін Керівник відділу управління проєктами ТОВ «БАСФ Т.О.В.»
Видається, світ охопила нова Зелена революція: аграрії Європи замінюють злакові поля ягідними плантаціями, а підприємства Китаю інвестують у провідних виробників ягід у Чилі та Перу.
Експерт — Володимир Воєводін, керівник відділу управління проєктами ТОВ «БАСФ Т.О.В.»
Середньостатистичний мешканець Італії споживає 285 кг фруктів та ягід щорічно, тоді як громадянин Туреччини — 274 кг. Продукція, що містить ягоди, формує 43,4% прибутку в сегменті здорового харчування, що пояснює бурхливий розвиток снеків, смузі та йогуртів з ягодами.
Компанії спрямовують мільйони на розробку «ідеальної ягоди» — такої, що подобається споживачеві та є прибутковою для фермера. Швидкість збору врожаю та тривалість зберігання стали вирішальними факторами рентабельності. Виробники також націлені на максимізацію прибутку з кожного гектара, тому фермерські господарства Європи переходять на ремонтантні сорти суниці та малини, які плодоносять двічі на рік. Загалом, триває робота над новими сортами високорентабельних ягід.
В Україні, приміром, були представлені нові морозостійкі різновиди чорниці — Блю 24-01, Блю 24-02, Блю 24-03. Вони пристосовані до кліматичних умов Центральної та Східної Європи. Очікується врожайність до 5 кг з одного куща. Також є привід для гордості за провідні сорти смородини, серед яких — Черешнева з великими десертними ягодами та Ювілейна Копаня — відмінний варіант для переробки та заморожування. Обидва сорти стабільно забезпечують виробникам експортний дохід.
Вартість вирощування суперфудів
Світовий ринок ягід оцінюється у 25,32 млрд доларів станом на 2024 рік, з щорічним зростанням на 3,52%. До 2033 року він досягне 34,57 млрд доларів. Європейський ринок демонструє ще більш активну динаміку: з 2,2 млн тонн (9,3 млрд доларів) у 2024 році до 3,1 млн тонн (13,2 млрд доларів) до 2035-го. Цікавою є диференціація попиту в межах категорії: прогнозується 7% зростання споживання чорниці, малини та ожини порівняно зі скромними 2% для суниці.
Економічну обґрунтованість ягідного бізнесу добре ілюструють дані щодо вирощування чорниці в чотирьох країнах: Німеччині, Нідерландах, Польщі та Україні.
Різні технологічні підходи призводять до різної врожайності. Німеччина, маючи 3500 га під чорницею, отримує в середньому 5,7 т/га, тоді як Нідерланди, завдяки інтенсивним субстратним системам, збирають 10,4 т/га, а після 5-6 років культивації можуть досягати навіть 15 т/га. Польща, володіючи значно більшими площами — понад 12 000 га — показує таку ж середню врожайність, як Німеччина — 5,7 т/га. Україна отримує 8-10 т/га. Точний підрахунок площ під ягодами в Україні сьогодні досить складний через велику кількість дрібних приватних господарств, але у 2021 році вони займали 5 300 га.
Німецькі виробники витрачають 3,6-4,0 євро на кілограм чорниці, нідерландські — 3,75 євро, польські — 2,8-3,0 євро, тоді як українські — лише 1,7-2,0 євро. Це означає, що навіть враховуючи логістичні витрати та митні процедури, українські ягоди є високоприбутковими на європейському ринку.
Українські ягоди — поточний стан
Варто зазначити, що в умовах війни українським аграріям вдалося розширити ягідний ринок: загальний обсяг виробництва плодово-ягідної продукції у 2023 році склав 1,996 млн т, тоді як у 2019-му цей показник становив 534,1 тис. т.
Війна внесла свої корективи як у структуру ринку, так і в його географію:
- до війни основні ягідні господарства були зосереджені в північних, центральних та східних регіонах України. Зараз уже третій сезон поспіль ягоди масово вирощують аграрії у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях. Варто зазначити, що багато з них — це колишні ягідники з півдня та сходу;
- через зростання витрат та ризикованість галузі господарства почали активніше впроваджувати сучасні технології: системи зрошення, мульчування, крапельне живлення, контейнери (горщики) для чорниці тощо. Виробники зменшують площі та підвищують урожайність і якість продукції, орієнтуючись на нішеві, але прибуткові ринки;
- після початку війни внутрішній ринок став менш платоспроможним, тому виробники переорієнтувалися на експорт. Особливо зросла частка замороженої малини та чорниці, яка краще зберігається, зручна для логістики та має стабільний попит у країнах ЄС.
NB: У 2023 році експорт свіжих ягід збільшився до 5 тис. т на суму майже 18 млн дол., де чорниця становила 3,6 тис. т, а малина — 0,6 тис. т. Однак зовсім інші прибутки галузь отримує від заморожених ягід: експорт досяг рекордних 87 тис. т на суму понад 132 млн дол., з малиною та чорницею як основними позиціями.
Головним ринком збуту є країни ЄС, зокрема Польща. Але за цими традиційно тісними торговельними зв’язками ховається цікавий бізнес-механізм. Польські компанії сортують та перепаковують українські ягоди, а потім реекспортують їх у різні країни світу, переважно в межах ЄС. Через це Україна втрачає орієнтовно 100 млн дол. доданої вартості на користь Польщі, що дозволяє останній підтримувати позиції лідера в експорті свіжих та заморожених ягід. Українські аграрії, маючи певні інвестиції в технології та завдяки сприятливим агрокліматичним умовам, могли б самостійно продавати ягоди за преміальними цінами.
Хвороби ягід — як розпізнати
Недооцінка ризиків захворювань та спроби зекономити на захисті можуть звести нанівець усю привабливість ягідного бізнесу.
Серед найпоширеніших грибкових захворювань, що загрожують ягодам, вирізняють борошнисту росу, антракноз та сіру гниль.
Всі вони особливо активно розвиваються за теплої та вологої погоди — коли рослини ослаблені, а густі насадження створюють мікроклімат, сприятливий для збудників. Часто джерелом інфекції є заражене рослинне сміття, ґрунт або навіть робочі інструменти.
Сіра гниль
Хвороби чорниці
Борошниста роса проявляється у вигляді білуватого нальоту, схожого на борошно, на листках, пагонах та плодах. Вона зменшує здатність рослин до фотосинтезу, деформує плоди та сповільнює ріст, а в занедбаних випадках може повністю знищити врожай.
Антракноз вражає листя, стебла та ягоди, залишаючи темні плями та виразки. Він легко поширюється дощем або через робочі інструменти і може призвести до загибелі рослини.
Сіра гниль — одна з найбільш небезпечних хвороб, особливо в період дозрівання ягід. Вона викликає гниття плодів, покриття їх сірим пухнастим нальотом і може знищити до 50% врожаю в умовах підвищеної вологості.
Наслідки для господарства — не лише прямі втрати ягід, а й зниження якості продукції, проблеми з експортом, підвищення витрат на ручне сортування та очищення. У разі, коли інфекція стає системною, доводиться викорчовувати частину насаджень або навіть змінювати культуру. Ключ до мінімізації цих ризиків: регулярний моніторинг, санітарна обробка та своєчасне застосування засобів захисту.
Як убезпечити інвестиції
Коли кожен гектар ягідної плантації коштує як новий позашляховик, захист інвестицій — справа першочергової важливості. У цих умовах сучасні препарати вже давно перестали бути додатковою опцією — вони стали однією з головних технологічних опор бізнесу: мовчазним партнером, що працює під час дощу, спеки та нічних заморозків.
Особливо актуальними для ягідних культур є засоби, які працюють не лише профілактично, а й лікувально, забезпечуючи широкий спектр дії та тривалий ефект. Один із таких — препарат Ревіона®, що відмінно справляється з борошнистою росою та антракнозом і дає змогу фермеру спати спокійніше під час дощового сезону. Завдяки швидкому проникненню в тканини рослини цей фунгіцид захищає її зсередини та залишається ефективним навіть після дощу. Препарат надійно працює за низьких температурних умов.
Ще один ефективний захисник урожаю — Сігнум®, що комбінує дві речовини, які блокують розвиток збудників сірої гнилі, а також інших грибкових інфекцій. Він зберігає ягоду цілою та привабливою на кущі, і подовжує її товарний вигляд після збору, що критично важливо для свіжого ринку та експорту. Цей уже добре відомий в Європі засіб підтвердив свою ефективність і на українських полях — він дозволяє зберегти врожай та робить ягідний бізнес більш передбачуваним і конкурентним.
Висновки
Попит на ягоди зростає — споживач готовий щодня платити за суперфуд на своїй тарілці. Але разом з цим зростає і ціна помилки.
Якщо виробник хоче грати в довгу та заробляти стабільно, він має мислити стратегічно та своєчасно ухвалювати правильні бізнес-рішення — від селекції до захисту та маркетингу. Це варто робити вже зараз. Низька собівартість, кліматичні переваги та науковий потенціал України дають нам шанс стати рушієм інтелектуального ягідництва в Європі.
Володимир ВОЄВОДІН, керівник відділу управління проєктами ТОВ «БАСФ Т.О.В.»