Автор статті:Сюзана Григоренко Виконавча директорка НАУ
Світ насінництва невпинно трансформується — інновації стають не просто трендом, а життєво необхідною умовою для виживання галузі. Про найактуальніші досягнення, що визначають майбутнє насінництва — від підводних роботів для зернових сховищ до контрольованих популяцій сирфід, здатних замінювати бджіл у запиленні, — розповідає Сюзанна Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України (НАУ), яка нещодавно відвідала конгрес Euroseeds 2025. На заході були представлені передові технологічні рішення для виробників насіння, селекціонерів та науковців.
Насінництво вже перейшло від допоміжної ролі в агровиробництві до статусу самостійної галузі, від якої залежить прибутковість агробізнесу та продовольча безпека. Більше того, світ швидко змінюється, і саме ті, хто працює з насінням, першими реагують на виклики, пов’язані з кліматом, технологіями та ринком. Це черговий раз підтвердив щорічний конгрес Euroseeds, де збираються виробники, науковці та регуляторні органи для визначення векторів розвитку світового насінництва. Насіннєва асоціація України (НАУ) також брала участь у заході та готова поділитися ключовими тенденціями, які вплинуть як на глобальну, так і на українську галузь.
Робот під поверхнею, комп’ютерний зір, герметичне зберігання
В умовах щорічних змін клімату та ринкових умов, стабільність стає справжнім випробуванням. Згадайте хоча б сезон 2024 року — спека й посуха значно знизили врожайність, і будь-які додаткові втрати під час зберігання лише посилили б збитки. Неналежний контроль умов зберігання міг би призвести до ще більших втрат.
NB: Коли показники температури чи вологості у сховищах виходять за встановлені норми, партія насіння може втратити здатність до проростання буквально за декілька днів. Саме тому якісний моніторинг та збереження — це вже не допоміжна функція, а питання існування бізнесу.
Британська компанія Crover розробила перший у світі робот, призначений для роботи під поверхнею зернового шару. Він вимірює температуру, вологість та рівень CO₂. Такі роботи вже експлуатуються на потужностях провідних компаній.
Цей робот оснащений зондом, який дозволяє брати проби з будь-якої глибини або важкодоступних ділянок насипу. Він самостійно під’їжджає, занурює зонд і передає зібрані дані. Для людини виконання такого завдання потребувало б значно більше часу, а також необхідності пересуватися по зерну для доступу до віддалених місць, наприклад, біля крайньої стінки.
Cgrain Value Sorter з технологією комп’ютерного зору замінює ручне сортування на автоматизований, точний та об’єктивний аналіз. Nox® Bags пропонують просте, але ефективне рішення — герметичне зберігання у середовищі, збагаченому CO₂, без використання хімікатів та фумігації.
Ці системи формують нову парадигму управління якістю — коли зерно перебуває під постійним наглядом, адже людський фактор у подібних процесах є надто витратним.
NB: Для України питання збереження якості насіння набуває особливої актуальності — через перебої з енергопостачанням, нестачу кваліфікованого персоналу та ускладнену логістику. Зрештою, все зводиться до простого: хто контролює якість — той залишається на ринку надовго.
Цифровізація селекції та аналітики
Селекція насіння сьогодні базується не лише на досвіді та знаннях генетиків, але й на цифровій обробці даних. Обсяг цих даних та глибина їх аналізу визначають, наскільки швидко біологи можуть виявляти необхідні ознаки та формувати стійкі гібриди. Аналіз тисяч зразків та параметрів допомагає селекціонеру працювати з більшою точністю.
Одним із прикладів того, як технології змінюють підходи до селекції, є система PhenoLytics — переможець конкурсу InnovAction Stage на Euroseeds 2025. Вона досліджує насіння у 3D-форматі, визначає його внутрішню структуру, життєздатність і прогнозує схожість без пошкодження зразка. Це трансформує підхід до оцінки якості — від вибіркових перевірок до повного, об’єктивного аналізу кожної партії.
Зі свого боку, Breedbio розробила цифрову платформу, яка інтегрує лабораторії, аналітиків і техніків в єдину систему. Вона автоматично обробляє мільйони результатів генотипування, порівнює їх з історичними даними та пропонує рішення для оптимізації програм розмноження.
Подібні інструменти роблять процес селекції більш прогнозованим і керованим, зменшуючи вплив випадкових чинників.
В українських реаліях подібні рішення надають можливість прискорити процеси. Інтеграція цифрових систем дає суттєву перевагу приватним та університетським лабораторіям, які прагнуть вийти на рівень міжнародних партнерств. Це реальний шанс скоротити розрив у швидкості селекційних процесів, особливо у створенні гібридів, стійких до високих температур та дефіциту вологи.
Мухи-дзюрчалки — новий формат запилення
Запилення — це процес, без якого отримання якісного насіння є неможливим. Проте традиційні запилювачі, насамперед бджоли, стають дедалі більш вразливими до високих температур, пестицидів та кліматичних коливань. Цю проблему взялася вирішувати компанія Polyfly, яка працює з контрольованими популяціями мух-дзюрчалок — природних запилювачів, здатних ефективно функціонувати як у теплицях, так і на відкритому полі.
Ключова перевага цих комах — їхня стабільність. Вони не залежать від сезону, рівня освітленості чи температури так, як бджоли, і здатні запилювати навіть за похмурої або прохолодної погоди. Для виробників насіння овочевих і плодових культур це має велике значення, адже в таких культурах якість насіння безпосередньо залежить від повноти запилення. Там, де природна активність бджіл знижується, дзюрчалки фактично беруть на себе основне навантаження. Крім того, личинки цих комах є природними ворогами попелиці та гусені, зменшуючи кількість шкідників без потреби у хімічних обробках.
NB: Для України ця технологія є особливо привабливою. По-перше, значна частина виробництва насіння овочів і квітів зосереджена саме у закритому ґрунті, де традиційні запилювачі працюють не завжди ефективно. По-друге, останні роки продемонстрували, що кліматичні коливання — це не виняток, а постійний фон. І наявність стабільного, передбачуваного механізму запилення стає елементом технологічної безпеки виробництва.
У країнах Західної Європи подібні рішення також набирають обертів, але там вони здебільшого інтегруються в загальну політику сталого землеробства. В Україні ж це питання є більш практичним — зменшити ризики невдалого запилення, стабілізувати врожайність та зберегти якість насіннєвого матеріалу навіть у складних умовах сезону.
Автономний моніторинг і цифрові теплиці
Все більше агровиробників переходять на тепличне вирощування — не лише для продовження сезону, але й для зменшення впливу погоди та забезпечення стабільної якості. Системи поливу, освітлення чи вентиляції давно автоматизовані, але саме візуальний контроль рослин залишався ручним і потребував значних зусиль. Цю частину процесу ефективно вирішує технологія CorvusDrones.
Автономні дрони регулярно здійснюють обльоти теплиць, фіксуючи фази росту, цвітіння, дозрівання та розпізнаючи ознаки захворювань — ще до того, як вони стануть помітними для людини. Всі зібрані дані зберігаються у хмарному сервісі, де система аналізує динаміку росту, прогнозує розвиток і формує рекомендації. Технологія усуває слабкі місця тепличного виробництва — дефіцит робочої сили, неточність ручних оглядів, перевитрати ресурсів та ризики для врожаю, які часто виникають, коли проблему виявляють запізно.
У теплицях, де вирощується розсада, така технологія здатна суттєво підвищити операційну ефективність. На цьому етапі рослини є найбільш вразливими до будь-яких відхилень — зміни вологості, освітлення чи температури. Автоматичний моніторинг допомагає виявляти стрес або початкові ознаки захворювань ще до того, як це стане видимим людському оку. Таким чином, виробник зможе уникнути втрати частини розсади та зберегти однорідність партій, що безпосередньо впливає на якість майбутнього врожаю.
Український контекст
За останнє десятиліття в Україні було збудовано та модернізовано десятки насіннєвих заводів, оснащених системами точного калібрування, делікатного сушіння та оптичного сортування. Хоча у нас ще не створено робота, що працює під поверхнею зерна, і мухи-дзюрчалки ще не розводяться, технології, які ще вчора здавалися футуристичними, сьогодні вже допомагають українським фермерам працювати точніше, екологічніше та ефективніше. Українські компанії роблять впевнені кроки й готові мислити стратегічно, зосереджуючись на життєздатності насіння та збереженні генетичного потенціалу.