The language of the source text is Ukrainian.
Точність рішень та прогнозованість результатів: інноваційний підхід до контролю здоров’я птиці — від реактивного до проактивного.
Бактеріальні та вірусні агенти мають здатність до мутацій, що призводить до появи нових штамів із відмінною антигенною структурою порівняно з класичними патогенами. На сьогодні РНК-віруси визнані одними з найбільш мінливих. Це зумовлено їхньою схильністю до реасортації та точкових мутацій під час реплікації, що є природним еволюційним процесом. Вірус хвороби Гамборо належить до РНК-вірусів, тому протягом останніх років було виявлено значну кількість нових патогенних штамів, незважаючи на застосовані програми імунопрофілактики.
За останні роки в лабораторії Hipra Diagnose проведено численні дослідження з секвенування геномної ділянки, відповідальної за експресію білка VP2 (ключового структурного компонента вірусу). Внаслідок цього в європейських та азійських країнах ідентифіковано новий штам вірусу хвороби Гамборо під назвою UnitedKingdom2019 (UK2019). Філогенетичний аналіз повного геному цього патогену показав, що він є реасортантом сегментів А та В від високопатогенного (геногрупа G3) та класичного вірусу (геногрупа G1) відповідно. Серед патологічних змін спостерігалося незначне запалення бурси, зокрема набряк та гіперемія. Ймовірно, цей штам спричиняє субклінічний перебіг хвороби Гамборо за неефективних програм контролю.
Основними проявами такого перебігу є хронічна імуносупресія, яка сприяє розвитку вторинних бактеріальних інфекцій, а також уповільнення приросту маси тіла. Ці фактори надалі негативно впливають на продуктивність.
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІМУНОКОМПЛЕКСНИХ ВАКЦИН
Метою дослідження стала оцінка ефективності імунокомплексних вакцин проти штамів вірусу хвороби Гамборо, що викликають субклінічну форму захворювання.
Для цього 70 бройлерів було розподілено на групи: 1 — вакциновані (n = 5), 2 — вакциновані та інфіковані на 28-й день (n = 10), 3 — вакциновані та неінфіковані (n = 10); 4 — невакциновані (n = 5); 5 — невакциновані та інфіковані (n = 10); 6 — невакциновані та неінфіковані (n = 10); 7 — контрольна група для відбору крові (n = 10). Інфікування варіантним штамом вірусу хвороби Гамборо UK2019 проводилося інтраокулярно на 28-у добу життя курчат. Патологоанатомічне дослідження здійснювалося на 28-й та 33-й день. Оцінювалися клінічні ознаки протягом усього періоду спостереження, рівень антитіл — на 0-й та 28-й день за допомогою ELISA (CIVTEST AVI IBD). Додатково досліджувалися макроскопічні зміни у селезінці та бурсі птахів; маса тіла та добовий приріст; співвідношення маси селезінки та бурси до загальної маси тіла; мікроскопічні зміни у бурсі курчат віком 33 дні.
Результати імуноферментного аналізу (ІФА) показали високий рівень материнських антитіл до вірусу хвороби Гамборо. У групі невакцинованих курчат на 28-й день материнські антитіла були відсутні, тоді як у групі вакцинованих вони знаходились в межах 3–6 тис. Це свідчить про формування належного рівня гуморального та клітинного імунітету, а також про здатність конкурувати за місця прикріплення з польовим вірусом.
До моменту інфікування у групі вакцинованих курчат спостерігалося зменшення співвідношення маси бурси до маси тіла порівняно з невакцинованими птахами, що пояснюється розмноженням атенуйованого вакцинного вірусу хвороби Гамборо у цьому органі. Крім того, після зараження курчат контрольної групи співвідношення маси бурси до маси тіла було меншим, ніж у вакцинованих, що вказує на реплікацію польового вірусу та пригнічення утворення В-лімфоцитів. Натомість у селезінці інфікованих курчат виявлено ознаки набряку та спленомегалії, на відміну від вакцинованих. Це свідчить про активну роботу імунокомплексу та формування адекватної резистентності до зараження варіантними штамами вірусу хвороби Гамборо.
Мікроскопічні зміни дозволяють оцінити якісний та кількісний клітинний склад у бурсі досліджуваних курчат навіть за відсутності видимих патологоанатомічних відхилень. Гістологічне дослідження виявило значне виснаження фолікулів бурси у інфікованих курчат, а також численні інфільтрати гетерофілами та мононуклеарами, що вказує на розвиток імуносупресивного стану. Крім того, спостерігався набряк міжфолікулярної строми внаслідок запального процесу.
Отже, клінічні прояви та патологічні зміни, спричинені штамом UK2019, були значно менш вираженими порівняно з типовими високопатогенними варіантами. Отримані результати узгоджуються з науковими даними щодо реасортантних штамів та попередніми дослідженнями їхньої патогенності.
Загалом, перебіг інфекції відповідав очікуванням для варіантних штамів вірусу хвороби Гамборо. Проведені дослідження підтвердили, що вакцина Гамбохетч® забезпечує надійний захист птиці від зараження, зокрема щодо ступеня ураження бурси Фабриція та селезінки.