Фото: SuperAgronom.com Яйця клопа шкідливої черепашки на остюках пшениці
Економічний поріг шкідливості (ЕПШ) окреслює межу чисельності шкідливих організмів, бур’янів чи проявів хвороб рослин, за якої стає виправданим застосування заходів захисту. Однак, ЕПШ не завжди надає повну картину поширення шкідника на полі.
Зміни клімату, що виявляються в Україні останніми роками прискореним наростанням суми ефективних температур на початку весни, призводять до швидкої активізації шкідників на посівах сільськогосподарських культур. Тому, спираючись виключно на ЕПШ, можна легко зробити хибні висновки.
Точну інформацію щодо часу появи шкідників на полі надає сума ефективних температур (СЕТ). У поєднанні зі знанням видового складу шкідників, це дозволить прогнозувати появу певних видів до досягнення економічного порогу шкодочинності.
Ранні шкідники зернових: терміни появи
До ранніх шкідників зернових культур (пшениці, жита, ячменю тощо), які виходять із зимівлі при досягненні температури 8-10°C, належать хлібна жужелиця, злакові мухи (шведська, гессенська), цикадки, попелиці, п’явиці. Вони з’являються на рослинах озимих зернових невдовзі після відновлення вегетації.
Пізніше, коли температура повітря досягає 12-14°C, з’являються пшеничний трипс, клоп шкідлива черепашка, елія гостроголова та жук кузька.
Таблиця: ЕПШ та СЕТ для шкідників зернових культур
Ґрунтові шкідники: прихована загроза для посівів
Особливу увагу слід приділяти ґрунтовим шкідникам, які становлять приховану небезпеку для посівів. Совки, дротяники, хрущі завдають проблем багатьом культурам.
Якщо на полі спостерігаються ознаки відставання рослин у розвитку, раптове в’янення, зрідження посівів у післясходовий період за відсутності абіотичних факторів та хвороб, слід розпочати ґрунтові розкопки для виявлення шкідливих комах.
Як правило, розкопки проводяться у два етапи: рано навесні для визначення чисельності перезимувалих шкідників та під час вегетації культури.
Методика проведення розкопок
Стандартні параметри:
- 50×50 см (0,25 м²)
- 8–16 ямок залежно від площі поля
- шаховий або діагональний метод відбору проб
На полі, у шаховому порядку або вздовж двох діагоналей, відбираються ділянки розміром 50 х 50 см (0,25 м²).
При площі поля до 10 га необхідно викопати 8 ямок, що становить 2 м². Потім підраховується кількість шкідників у кожній ямці, сумується і ділиться на два для визначення середньої кількості ґрунтових шкідників на 1 м².
При площі поля від 11 до 50 га викопують 12 ямок.
При площі від 50 до 100 га кількість ямок збільшується до 16.
При площі понад 100 га, на кожних наступних 50 га необхідно викопати ще 4 ямки.
Така кількість ямок на полі необхідна для нівелювання варіативності мікрокліматичних та едафічних факторів, щоб отримати максимально достовірні дані.
Одне поле може мати різні типи ґрунтів, що впливає на чисельність ґрунтових шкідників. Наприклад:
- Піщані та супіщані ґрунти, будучи легкими та швидко прогріваючись, створюють сприятливі умови для переміщення, розвитку та зимівлі багатьох ґрунтових шкідників, таких як дротяники (личинки коваликів), личинки хрущів та нематоди.
- Глинисті та важкі ґрунти, що довго прогріваються навесні та погано аеруються, обмежують чисельність шкідників, але можуть сприяти розвитку грибкових інфекцій.
- Торф’янисті ґрунти, багаті на органіку, є чудовим середовищем для розмноження таких шкідників, як лучний метелик, совки та дротяники.
- Чорноземи, завдяки високому вмісту гумусу та оптимальній волого- і повітропроникності, забезпечують ідеальні умови як для росту рослин, так і для активної життєдіяльності різноманітних шкідників (білани, личинки травневого хруща тощо).
За глибиною розкопки поділяються на:
- мілкі — до 10 см (для виявлення пупаріїв мух та дрібних шкідників),
- звичайні — 45-50 см (для більшості ґрунтових шкідників),
- глибокі — на 65 см і глибше (проводяться на хмільниках, посівах цукрових буряків, де шкодять довгоносики, які локалізуються у глибоких шарах ґрунту).
Ґрунт під час розкопок слід викидати на брезент або поліетиленову плівку і ретельно перебирати кожну грудку, фіксуючи видовий та кількісний склад виявлених шкідників.
За необхідності слід вказувати стадію та вік личинки.
Слід зазначити, що для ґрунтових шкідників характерна сезонна міграція між шарами ґрунту: на зиму вони опускаються в глибші шари, а з настанням тепла піднімаються до поверхні.
Таблиця: Сума ефективних температур та ЕПШ ґрунтових шкідників
Озима совка: періоди небезпеки
Озима совка в Україні має дві генерації. Самка відкладає від 470 до 2200 яєць, з яких через 10 днів вилуплюються гусениці. Масовий літ шкідника починається через 11-14 діб після заляльковування.
Гусениці VI віку зимують на глибині 10-25 см, витримуючи температури до -11°C на поверхні ґрунту. Рекомендовано проводити розкопки для виявлення озимої совки з квітня, перед фазою кущення озимих зернових, фіксуючи гусениць, які перезимували у верхніх шарах ґрунту.
ЕПШ для озимої совки становить 2-3 гусениці/м².
Осінні розкопки на озиму совку слід проводити у вересні-жовтні для оцінки чисельності шкідника, що йде на зимівлю.
Дротяники і хрущі: багаторічний життєвий цикл
Особливості:
- цикл розвитку 3–4 роки,
- шкідливість проявляється постійно в ґрунті,
- складний контроль інсектицидами.
Формування одного покоління у дротяників триває 3-4 роки. Протягом цього періоду личинки в ґрунті проходять три віки, завдаючи шкоди кореневій системі рослин.
Економічний поріг шкодочинності дротяників
- для озимої пшениці — 5-8 екз./м²,
- для соняшнику — 3-5 екз./м²,
- для сої — 4-8 екз./м²,
- для цукрових буряків — 1,5-2 екз./м²,
- для картоплі та томатів — 5 екз./м²,
- для кукурудзи — 3 екз./м².
Осінні розкопки на дротяників рекомендується проводити тричі: у передпосівний період, у фазі 2-5 листків у кукурудзи, після збирання врожаю.
Травневий хрущ також має багаторічний цикл розвитку, коли формування одного покоління триває чотири роки. Личинка проходить чотири віки. Імаго з’являються на поверхні ґрунту при сумі ефективних температур 250–350 °C.
Економічний поріг шкодочинності травневого хруща:
- для озимої пшениці — 1-3 екз./м²,
- для кукурудзи та соняшнику — 2-5 екз./м²,
- для цукрових буряків — 0,5-1 екз./м²,
- для картоплі — 1-2 екз./м²,
- для суниці — 0,5-1 екз./м².
Характерною рисою хрущів є те, що їхні личинки віддають перевагу ґрунтам із більш лужною реакцією (pH 6-8), а їхній масовий літ спостерігається за температури ґрунту на глибині 10 см 9-14°C.
Шкідники кукурудзи: критичні фази розвитку
Фази ризику:
- 1–3 листки — шкідники сходів,
- 3–8 листків — активне живлення,
- викидання волоті — генеративні шкідники.
Ранні шкідники сходів кукурудзи — це сходні (паросткові) та шведська мухи, появу яких варто очікувати за суми ефективних температур 120-180°C. Найбільшу загрозу вони становлять рослинам у фазі 1–3 листків. Великої шкоди на початкових стадіях розвитку також завдають дротяники, попелиці та цикадки.
У фазі активного росту (3-8 листків) найбільше шкодять злакова попелиця, кліщі, цикадки та західний кукурудзяний жук.
Таблиця: ЕПШ та СЕТ для шкідників кукурудзи
Бавовникова і кукурудзяна совки, стебловий метелик та західний кукурудзяний жук завдають шкоди на генеративних стадіях розвитку кукурудзи, від викидання волоті до формування качанів.
Терміни внесення інсектицидів по кукурудзі
Орієнтири:
- 120–200°C СЕТ — перші шкідники сходів,
- 250–400°C — личинки ґрунтових шкідників,
- 500+°C — діабротика (масовий розвиток).
Західний кукурудзяний жук: особливості життєвого циклу та моніторинг
Життєвий цикл діабротики частково відбувається у ґрунті. Шкідник зимує у фазі яйця, а його вихід починається в травні-червні.
Для моніторингу імаго шкідника можна використовувати жовті клейові пастки (12 штук) або феромонні (1 пастка на 5 га посіву).
Для моніторингу личинкових стадій кукурудзяного жука застосовують розкопки, проте вони є більш специфічними, ніж для дротяників чи хрущів.
Щоб виявити діабротику в ґрунті, необхідно викопати по одній рослині в 10 місцях та ретельно оглянути кореневу систему. Личинки локалізуються біля ризосфери.
Ефективний захист посівів неможливо побудувати лише на основі ЕПШ. У сучасних умовах точне планування інсектицидних обробок повинно базуватися як на фактичній чисельності шкідників, так і на їх температурному розвитку (СЕТ), що досягається шляхом регулярного моніторингу полів.
FAQ
Як визначити появу шкідників на полі?
Через суму ефективних температур та регулярні польові обстеження (розкопки, пастки).
Що таке ЕПШ?
Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) — це рівень чисельності шкідників, перевищення якого призводить до втрат врожаю, що перевищують вартість заходів захисту.
Що таке СЕТ?
Сума ефективних температур (СЕТ) — це показник накопиченого тепла за певний період, що розраховується як сума середньодобових температур, від яких віднімається значення біологічного мінімуму (порогу розвитку) для конкретної культури або комахи.