>
Фото: Ігор Зварич Посуха на Львівщині, червень 2026
Захід України, який зазвичай відзначається достатнім рівнем зволоження, цього року стикається з нестачею вологи. Які умови спостерігаються станом на червень 2026 року, в якому стані перебувають посіви ранніх та пізніх культур, та які прогнози щодо врожаю за таких обставин, діляться експерти місцевих агропідприємств.
Нестача опадів — проблема, що триває з ранньої весни
За інформацією Ярослава Мазуренка, очільника департаменту аграрного виробництва компанії «Волинь-Зерно-Продукт», серед регіонів діяльності компанії найбільш складна ситуація спостерігається на Волині, південних районах Рівненщини, північних районах Тернопільщини та частині Львівщини.
«Ситуація надзвичайно важка. Є ділянки, де з початку березня випало лише 44 мм опадів (зокрема, Млинівська ділянка на Рівненщині). Це сумарно за березень, квітень, травень і червень. Для розуміння: лише березнева норма становить близько 40 мм, а травнева та червнева норми сягають майже 100 мм кожна. Отже, дефіцит вологи є колосальним. Такого не пригадують навіть найстарші жителі», — зазначив він.
Як повідомляє Latifundist.com, фермер Ігор Зварич з Дрогобицького району Львівщини описує аналогічну картину. Його господарство розташоване неподалік Карпат.
«Моя зона завжди характеризувалася стабільно високим рівнем зволоження. В середньому щомісяця випадало близько 100 мм опадів», — зазначає аграрій.
Однак цього року, за словами Зварича, з 1 квітня випало максимум 50-60 мм. При цьому опади розподілялися нерівномірно: в одному населеному пункті дощ пройшов, в іншому — ні.
Андрій Патрило, провідний агроном компанії «Гудвеллі Україна» (яка обробляє землі в Івано-Франківському та Калуському районах Івано-Франківської області), в коментарі для SuperAgronom.com повідомив, що останній дощ у регіоні пройшов 23 червня. Найбільша кількість опадів (19 мм) зафіксована біля м. Галича, тоді як у районі Калуша випало лише 8 мм. Це були останні локальні опади перед різким підвищенням температури до 30 °C, а наразі температура повітря в області сягає 38 °C.
«Хоча початок червня не був надмірно зволоженим, загалом вологість була оптимальною. Перша та друга декади були навіть досить сприятливими, адже з 10 березня по 25 травня опадів практично не було. Цей сезон є зовсім нетиповим для регіону. Якщо проаналізувати рівень зволоження з 1 січня до 20 травня, то випало 90 мм опадів, що навіть не становить місячної норми…», — поділився фахівець.
Дмитро Кисельов, заступник директора з аграрного розвитку компанії «Західний Буг», у коментарі для Latifundist.com розповів, що на полях компанії у Львівській, Чернівецькій, Тернопільській та Волинській областях з березня до кінця червня випало лише 19-52 мм опадів.
Олександр Холод, генеральний директор Vitagro Partner, погоджується, що для Волині та Рівненщини це аномальна ситуація. Однак він закликає не поширювати це спостереження автоматично на весь Захід України.
«Це, безумовно, аномалія для Волині та Рівненщини. Проте я не бачу критичного стану по всьому Заходу України. На Тернопільщині та Львівщині ситуація виглядає дещо кращою. По Хмельниччині ситуація значно сприятливіша — як щодо вологи, так і загалом щодо стану посівів», — зауважує він.
Ранні зернові: легше збирати, але важче сприймати результати
Спека та посуха прискорили дозрівання ранніх культур. Сухе стебло полегшує збирання, але дефіцит вологи негативно впливає як на обсяги врожаю, так і на якість зерна.
Ярослав Мазуренко:
«Озимий ячмінь у нас ще більш-менш врятувався, оскільки весна була прохолодною. Це дещо допомогло рослинам не загинути завчасно. А от пшениця вже повністю збіліла — приблизно на два тижні раніше, ніж зазвичай.
Наскільки це остаточно вплине на врожай, поки сказати важко. Але ми вже прогнозуємо, що по пшениці можемо недоотримати близько 20% від запланованого. Плани були амбітними. Минулого року ми зібрали 10 тис. га пшениці з рекордною для нас урожайністю — 9,2 т/га. Зазвичай у зоні Полісся та Лісостепу ми отримуємо близько 7,5-8 т/га. Цього року, якщо говорити обережно, може бути близько 7 т/га. Але все ще залежить від того, чи підуть дощі найближчими днями.
У зоні ризику наразі перебуває приблизно 80-85% пшениці. Це не локальна проблема, а загальна тенденція для Волинської та Рівненської областей.
Якщо найближчими днями підуть дощі, вони вже не зможуть повністю виправити ситуацію. Пшениця вже втратила густоту. Дощ може дещо покращити масу тисячі зерен, на що ми дуже сподіваємося. Але посіви вже рідкі: міжряддя просвічуються, хоча зазвичай у цей період їх не видно. Пшениця вже має жовто-білий відтінок.
Ситуація з ріпаком також непроста, хоча не така критична, як з пшеницею. Ріпаку у нас традиційно багато — майже 20% у структурі посівів, близько 10 тис. га. Навесні він дещо постраждав від заморозків, але загалом виглядав краще, ніж торік. Ми розраховували досягти планових показників, але через нинішню спеку, можливо, матимемо зниження на 5-10%. Існує ризик зменшення маси тисячі насінин, але поки що ми сподіваємося, що втрати не будуть надто значними.
Натомість яра пшениця та ярий ячмінь виглядають дуже погано. У нас їх небагато, але стан посівів плачевний.
Фактично найближчі два тижні будуть вирішальними для пшениці та ріпаку. Ми дуже очікуємо дощів, оскільки вони ще можуть трохи змінити ситуацію.
Збір урожаю цього року точно розпочнеться раніше. Гадаю, у нас він стартує приблизно 10-12 липня. Зазвичай ми починаємо ближче до 20-х чисел липня, тобто цього року — орієнтовно на 10 днів раніше».
Олександр Холод:
«На заході України ми дійсно спостерігаємо аномальні температурні режими. Особливо це відчутно на півночі Волині та частині Рівненщини. Більше того, вже видно вплив спеки на налив зерна в колосі — як у озимих, так і в ярих зернових.
Щодо ранньої зернової групи — пшениці та ячменю — основні ризики зараз полягають у недозаповненні зерна та нижчій масі тисячі. Це зона ризику, але поки що не катастрофа. З іншого боку, через стрес може підвищитися вміст білка, тому по пшениці ми можемо отримати більше продовольчого зерна.
По ріпаку ми зараз бачимо, що природна десикація може відбутися сама по собі. Однак, знову ж таки, за прогнозами на найближчі дні для західних областей передбачаються дощі, тому я думаю, що ситуація має дещо покращитися. Можливо, зараз буде різкий стрибок температури, а потім — повернення до попередніх значень.
Жнива на заході України можуть початися трохи раніше, але я б не драматизував. Перша декада липня — це вже нормальний період для початку жнив. Так, можуть бути зрушення на 5-10 днів, але для мене це не виглядає як катастрофічне зміщення. Останні 5-7 років ми спостерігаємо такі коливання термінів постійно.
Звісно, у деяких господарствах може бути значний недобір урожаю. Якщо господарство звикло отримувати 8-10 т/га пшениці, а цього року збере 5 т/га, для нього це буде шоком. Але якщо дивитися ширше, я поки не бачу ознак великої проблеми. Зазвичай, коли ситуація катастрофічна, ми це дуже швидко відчуваємо: фермери починають просити про відтермінування платежів, змінюється динаміка розрахунків, виникають проблеми з оплатами. Наразі таких ранніх сигналів немає».
Андрій Патрило:
«Днями було зафіксовано температурний рекорд — +38 °C. Зараз ми якраз збираємо озимий ячмінь. Нижча вологість, звісно, сприяє збиранню — стебло сухе. Але й зерно надто сухе. Середня вологість наразі становить 10,6% — це типово для Одеси, Миколаєва, але не для Прикарпаття.
Щодо ріпаку, ми бачимо, що врожайність цього року буде кращою, ніж минулого, головним чином тому, що зима була м’якою — сніговий покрив був достатнім, і сильних морозів не було. Завдяки цьому волога накопичилася, і ріпаку її було достатньо. А от для зернових, особливо пізніх посівів, коли у них починалося додаткове кущення, вологи вже було недостатньо — тому що коренева система в них менша. Отже, як пшениця, так і ячмінь скинули пагони. Бездощів’я до кінця травня також вплинуло на формування колоса. Відповідно, результати нижчі від очікуваних.
Так, для ячменю бюджетна урожайність становить 8 т/га. Ми планували отримати близько 9,5 т/га. Перші зібрані поля ячменю показали 8,7 т/га. Тобто, загалом врожай для нас є позитивним. Хоча натура зерна значно нижча, ніж минулого року. Якщо минулого року по ячменю ми мали натуральну вагу 670-680 г, а окремі дворядні сорти досягали 700 г, то зараз ми почали обмолот шестирядного ячменю, і натура становить в межах 590-600 г.
Хоча пшениця у нас зараз на стадії наливання зерна, і якщо наприкінці тижня підуть дощі, то ця волога ще додасть до врожаю».
Пізні культури — сподівання на прогнозовані дощі
Наразі посуха суттєво не вплинула на пізні культури. Тим більше, що прогнози обіцяють завершення аномальної спеки та довгоочікувані опади.
Проте, як зазначає Ярослав Мазуренко, для кукурудзи, соняшнику, сої ключовими будуть липень і серпень. Він зауважує, що вже зараз спостерігається, наприклад, абортація нижніх бобів сої, оскільки почалося перше цвітіння. Тому для ярової групи ситуація ще не є остаточною, але стартові умови дуже складні, наголошує він.
Ігор Зварич зауважує, що на Львівщині дощ зараз критично необхідний кукурудзі та сої. Кукурудза в його господарстві перебуває у фазі 8-10 листків, і рослини вже починають в’янути.
«Якщо найближчим часом дощі не пройдуть, існує ризик, що кукурудза просто згорить. Зараз дощ є вирішальним саме для кукурудзи та сої. Хоча б 50 мм у липні було б чудово», — сподівається фермер.
Водночас Андрій Патрило зазначає, що завдяки певному накопиченню вологи в ґрунті та зусиллям, спрямованим на її збереження, отримали добрі сходи кукурудзи та сої, які надалі розвивалися непогано. І нинішні умови ще не встигли негативно позначитися на рослинах.
«Посіви наразі перебувають у досить хорошому стані. Потенціал є. Принаймні, ситуація не така, як минулого року. Бо тоді було холодно, але опадів було достатньо, і посіви були пізніми. Цього ж року навпаки — терміни сівби були вчасними, і сходи також отримали оптимальні. Отже, зараз як кукурудза, так і соя відповідають своїм фазам розвитку», — розповів він.
Він додав, що соя розпочала активне цвітіння. Кукурудза також протягом наступних 10 днів розпочне викидати волоть. І температури цілком достатні для розвитку.
«Якщо прогнозовані дощі пройдуть, то ця спека й незначна посуха для пізніх культур поки що не є аномальними», — зауважив Андрій Патрило.
Так само Олександр Холод не спостерігає катастрофічних наслідків для посівів пізніх культур.
«Я не помічаю панічних настроїв серед фермерів щодо пізніх культур. Для соняшнику та кукурудзи ключовим буде липень, період цвітіння. Якщо тоді спостерігатимуться високі температури, це може мати негативний вплив. Але поки що ми просто спостерігаємо. По сої загалом ситуація нормальна. Є навіть клієнт у Львівській області, який, після збирання ранньої зернової групи, планує ще посіяти сою. Він, навпаки, радіє такій погоді, бо соя встигне накопичити теплові одиниці й може дати непоганий урожай», — каже він.
Він додає, що зараз аграрії мало що можуть змінити за допомогою агротехнічних заходів. Далі все залежить від погоди — від наявності вологи та швидкості зниження температури.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com