тології в Українському гідрометеорологічному інституті ДСНС України та НАН України
Сфера агробізнесу та кліматичні зрушення — поняття нерозривні. Дуже часто, коли обговорюють зміни клімату, їх сприймають виключно як екологічну дилему, що чекає на людство в майбутньому. Проте кожному з нас варто усвідомити, що кліматичні зміни стануть одним із ключових факторів, що впливатимуть на агросектор. Вже сьогодні ми спостерігаємо трансформації як у світовому ландшафті, так і в умовах ведення агродіяльності. Основне питання залишається незмінним: хто ж залишиться у вирішальній боротьбі в умовах нового клімату?
Як кліматолог, я хочу зосередити вашу увагу на важливості температури. Паризька кліматична угода (документ, ратифікований 4 листопада 2016 року) встановлює глобальну мету для понад ста дев’яноста країн, яку можна стисло сформулювати як: «Два градуси. Але краще півтора».
І йдеться не про якесь умовне значення температури — це саме той поріг, за яким людство ще здатне виживати в умовах стрімких змін та пов’язаних з ними ризиків. Водночас, політика, яку проводять провідні країни світу, найімовірніше, призведе до перевищення цієї температурної межі. Якщо проаналізувати динаміку температури за останні роки, стає очевидним, що 2024 рік виявився найтеплішим. Однак, ключовим є факт, що протягом усього року глобальна температура щомісячно перевищувала півтора градуса.
Розмірковуючи про кліматичні зміни в контексті сільського господарства, важливо спрямовувати фокус уваги не лише на середньомісячні температурні показники, але й на розподіл щоденних значень (від минулого до майбутнього). Так, можна помітити, що практично всі щоденні температури зміщуються в бік потепління. Безперечно, слід брати до уваги вплив коливань у Тихому океані на загальний клімат планети.
Середні температури — це значущі показники як для наукової спільноти, так і для аграріїв. Одним із наслідків температурних змін для агросектору, з точки зору фінансових ризиків, може стати надмірна спека. Якщо, наприклад, температури сягатимуть вище 35 ºС, усі зернові культури зазнаватимуть негативного впливу. Відповідно, вже сьогодні необхідно шукати методи та інструменти для їх захисту.
Потенційні загрози також пов’язані з високими температурами взимку, оскільки морозна погода порушує фазу спокою рослин і сприяє поширенню шкідників. Не слід забувати й про дефіцит водних ресурсів: відсутність води (як і глобальна конкуренція за неї) також суттєво впливатиме на агросектор.
Продовольча безпека: тріада системних рушійних сил
У наступне десятиліття на продовольчу безпеку впливатимуть три основні детермінанти:
- Збройні конфлікти як першопричина загроз продовольчій безпеці у двадцяти країнах світу. Наразі приблизно 140 мільйонів осіб перебувають у стані гострої вразливості. Це вже призводить до руйнування агроінфраструктури та перешкоджає гуманітарному доступу.
- Кліматичні екстремуми — ключова причина ризиків у досліджуваному сегменті у вісімнадцяти країнах. Кількість осіб, що перебувають у стані гострої небезпеки, наблизилася до 96 мільйонів. Як результат, температурні шоки, посухи та повені руйнують урожай.
- Економічні шоки — основна причина у 15 країнах. Приблизно 59,4 мільйона осіб перебувають у стані гострої небезпеки. Це запускає механізми продовольчої інфляції, боргового навантаження та нестабільності цін на енергоресурси.
Для держав з низьким та середнім рівнем доходу на душу населення характерна одночасна присутність двох або навіть трьох зазначених чинників. Це вже призводить до системного перевантаження продовольчих систем. Агросектор України, попри повномасштабну війну, залишається на плаву. Однак, це стосується не стільки бізнесу як діяльності, спрямованої на отримання прибутку, скільки стану виживання учасників ринку.
Варто проаналізувати, як аграрний фронт впливає на втрату Україною виробничих потужностей та забруднення територій. Виробництво пшениці скоротилося на 23 млн тонн (на 28% менше порівняно з 2021 роком) та кукурудзи на 30 млн тонн (на 29% менше порівняно з 2021 роком). Близько 84% домогосподарств у прифронтових регіонах змушені перейти на натуральне або напівнатуральне господарювання через брак фінансування та продовольчі ризики.
У 2024 році частка українського соняшнику у світовому виробництві становила 24%, ріпаку — 4,2%, пшениці — 2,8%. Україна, з одного боку, забезпечує глобальну продовольчу безпеку, з іншого – наші активи не захищені від екстремальних кліматичних зрушень. Крім того, протягом тривалого часу агровиробництво відчуватиме наслідки забруднення земель мінами та іншими залишками бойових дій. Особливо це стосується південних та південно-східних регіонів нашої країни. Зазначені ризики вже перейшли з категорії потенційних до категорії реальних. Це зафіксовано в офіційному звіті Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України (Узагальнений звіт з оцінки ризиків та вразливості сільського господарства до зміни клімату від 17.12.2025).
Рослинництво: температурний шок та втрата рентабельності
Нещодавно я мала честь взяти участь у масштабному дослідженні з оцінки вразливості сільського господарства до ризиків, зокрема в галузях рослинництва та тваринництва. Проведений аналіз показав, що найвища вразливість рослинництва спостерігається на територіях країни з більш посушливими умовами.
Які ж загрози очікують нас у найближчій перспективі? Від чого страждатиме сільське господарство загалом і окремі сорти рослин зокрема? Насамперед, це спека. Через потенційний температурний шок, тобто високу ймовірність виникнення екстремальної спеки, вирощування сільськогосподарських культур може призвести до втрати рентабельності у трьох аспектах:
Окремої уваги потребує питання майбутнього сценарію щодо водних ресурсів України. Уже сьогодні спостерігається певний «водний парадокс». З одного боку, агровиробництво значною мірою потерпає від посухи, з іншого — у теплішому кліматі кругообіг води прискорюватиметься. Відповідно, зростатиме інтенсивність злив та паводків. Так, до 2050 року від злив та паводків страждатиме дві третини території нашої держави, а деякі місцевості зазнаватимуть одночасно і посухи, і злив.
Узагальнивши зазначене в єдиній матриці ризиків для рослинництва за регіональним розподілом, можна констатувати наступне:
- критичні ризики посухи очікуються на Півдні та Сході країни. Високий ризик — до 8 балів — спостерігається вже сьогодні. Найближчими роками може також зростати випаровування та посилюватися навантаження на іригаційні системи;
- критичні ризики злив і паводків прогнозуються на Заході, у Центрі та на Півночі України. До 2050 року під високим ризиком — 6,5–7,5 бала — перебуватиме дві третини території нашої держави. Також високим є ризик фізичного пошкодження посівів, вимивання ґрунтів та затримки розвитку через надмірне зволоження.
Світлана Краковська, завідувачка лабораторії прикладної кліматології в Українському гідрометеорологічному інституті ДСНС України та НАН України
Клімат вже трансформується. А ваш бізнес?!
Клімат стрімко змінюється — пропоную сприймати цю тезу як доведений факт. Два питання, які нині є визначальними для агросектору, звучать так: «Що робити з цими змінами?» та «Як оперативно адаптувати бізнес до нових реалій?». У контексті пристосування до змін правил гри для агробізнесу, важливо не лише прийняти та зафіксувати фінансові збитки, а й розробити стратегію захисту рентабельності. Розглянемо кілька ключових способів адаптації:
Агрономічна адаптація — збереження вологи та ґрунту
Нова генетика полів — перспективні культури
Цифрові рішення для управління кліматичними ризиками
І третє ключове питання: «Як учасникам агроринку досягти фінансової стабільності?». На моє переконання, це можливо шляхом розподілу кліматичних ризиків:
- Індексне агрострахування. Механізм має базуватися на прив’язці виплат до об’єктивних кліматичних індексів, таких як температура, опади тощо, а не лише до факту втрати врожаю.
- Кліматично орієнтовані кредити. Пільгове фінансування — наприклад, зелені облігації, ESG-кредити — для впровадження технології Low-till та систем зрошення.
- Інтегровані державні програми. Фіксація обов’язковості кліматичного ризик-аналізу для доступу до субсидій та фінансової підтримки, зокрема відповідно до вимог міжнародних донорів.
Трансформація замість реагування
Зміна клімату — це не примха, не данина моді й не шаблонна фраза. Це наша реальність. Не маю сумнівів, що майбутнє — за адаптивними учасниками ринку. Саме здатність пристосовуватися до зміни клімату зможе зробити агровиробників конкурентоспроможними та захистити від потенційних фінансових загроз.
Вже сьогодні нам необхідний The New Grain Order, тобто глобальне переосмислення аграрного ринку з урахуванням трьох складових:
Ті, хто вже зараз інвестує свої зусилля та фінансові ресурси в адаптивність, у довгостроковій перспективі отримають суттєву перевагу. Говорячи медичною мовою, профілактика певного захворювання обійдеться вам значно дешевше порівняно з лікуванням.
З урахуванням ризиків — екстремальної спеки, екстремальних злив та тривалої посухи — матрицю кліматичної адаптації агробізнесу як конкурентної переваги на ринку можна зафіксувати так:
- Генетика: що висівати? Тритикале, стійкі гібриди, сорго, посухостійка соя, сорти з міцним стеблом.
- Агротехнології: як обробляти? Вентильовані ферми, затінення; Low-till, краплинне зрошення, покривні культури, дренаж.
- Фінанси та дані: як захистити? Супутникові дані температур; індексне страхування від посухи, дрони для локалізації збитків.
До 2030 року найефективніша стратегія для агробізнесу — трансформація замість реагування. Вікно для превентивних дій закриється, і закриється дуже швидко. Короткострокові витрати на проактивне втручання, фінансування перехідного періоду, відмову від антибіотиків, забезпечення безпеки торговельних шляхів або інвестування у стійкість до кліматичних змін будуть суттєво меншими порівняно з довгостроковими економічними та людськими втратами від бездіяльності.
Сільське господарство більше не може функціонувати в режимі «гасіння пожеж» — настав час формувати архітектуру системної стійкості. У новому зерновому порядку виживають не найбільші, а найбільш адаптивні. А інтеграція кліматичних ризиків у бізнес-стратегію — це інвестиція у ваше майбутнє. Тож мріємо та сіємо!
Записала Юлія МАНЬКО