Конференція BTU Soil Health
Ґрунт перетворюється з простого фону для врожаю на актив, що потребує інвестицій для збереження майбутньої продуктивності та прибутковості. Як агрокомпанії інтегрують біопрепарати з хімічними засобами захисту рослин, готуються до євроінтеграції, оптимізують витрати завдяки точному землеробству та впроваджують альтернативні технології? Ці та інші питання були предметом обговорення на щорічній міжнародній конференції з відновлення родючості ґрунтів BTU Soil Health, нещодавно організованій біотехнологічною компанією BTU.
Зростання населення проти зменшення родючих земель
Під час війни дискусії про ґрунти відходять на другий план. Державна увага зосереджена на розмінуванні та безпеці, тоді як системний моніторинг стану земель в Україні припинився п’ять років тому, зазначає генеральний директор та співзасновник групи компаній BTU, к. с.-г. н. Владислав Болоховський.
Владислав Болоховський
гендиректор та співзасновник BTU
«Ми усвідомлюємо: якщо не розпочати діяти зараз і не привертати увагу до цих проблем, ніхто інший цього не зробить»
З початку повномасштабного вторгнення Україна втратила 19% посівних площ, понад 5 мільйонів гектарів орних земель не використовуються, а станом на березень 2024 року потенційно замінованими залишаються 139 тисяч кв. км, нагадує керівник BTU.
Водночас, проблема забруднення ґрунтів внаслідок воєнних дій все ще недооцінена на світовому рівні. На міжнародних форумах, таких як Eurosoil-2025, обговорюється стан ґрунтів, але вплив війни згадується рідко. Саме Україна накопичує унікальний практичний досвід їх відновлення і може поділитися ним зі світом, підкреслив Владислав Болоховський.
Для українського агробізнесу ця тема давно вийшла за рамки теорії, переходячи до конкретних рішень, що стосуються балансу між економікою та екологією. Президент «МХП Еко Енерджі» та голова правління спілки Global 100% RE Ukraine Олександр Домбровський наголошує: відновлення ґрунтів – це не лише про довкілля, але й про бізнес.
Олександр Домбровський
президент «МХП Еко Енерджі»
«Необхідні більш дбайливі методи обробітку ґрунту, зміна технологій для збереження земельних ресурсів та їх капіталізації через додану вартість. Це бізнес-кейси, в які ми інвестуємо вже сьогодні»
За його словами, це бачення було сформоване засновниками конференції понад шість років тому і сьогодні лише посилюється глобальними тенденціями. Населення планети перевищило 8,25 мільярда осіб, тоді як площі орних земель скорочуються: лише за неповний 2025 рік світ втратив близько 30 мільйонів гектарів сільгоспземель через деградацію, ерозію та кліматичні чинники.
Очистити поле від мін — не означає зібрати та продати врожай
Проблеми фермерів не закінчуються після розмінування полів, зауважує Сергій Сальніков, керівник сервісно-технологічного відділу Ukravit. Ґрунти на прифронтових та деокупованих територіях можуть залишатися забрудненими важкими металами — цинком, міддю, кадмієм та іншими, які частково потрапляють у рослини і готову продукцію. Тому Ukravit Institute досліджує ланцюжок їхнього перенесення, адже аграрій у такій ситуації ризикує своїм капіталом: урожай може виявитися нереалізованим.
Рівень накопичення шкідливих елементів залежить від вибраної культури, характеристик ґрунту, ґрунтових вод та багатьох інших факторів, додає він.
Сергій Сальніков
керівник сервісно-технологічного відділу Ukravit
«Наприклад, злакові, кукурудза чи зернові поглинають більше міді або цинку, і їхній вміст може перевищувати фонові значення. В соняшника, наприклад, є питання щодо вмісту кадмію. Але це все потребує окремої оцінки, адже кожне поле і кожна вирва — це унікальна ситуація, яку необхідно вивчати»
На найбільш уражених ділянках Сергій Сальніков рекомендує рекультивацію та висадку культур, не призначених для споживання людиною — сидератів або енергетичних культур. Водночас, таких земель небагато: на більшості полів з поодинокими вирвами, після обстеження саперами та отримання наукового висновку, можна працювати повноцінно. Однак навіть у цьому випадку агрохімічний аналіз допоможе уникнути збитків — і не “втратити сезон” через формально засіяну, але проблемну ділянку.
2025 рік: фокус на біопрепаратах та європейських стандартах в агро
Більшість українських аграріїв поки що не повністю усвідомлюють масштаб змін, які принесе впровадження вимог ЄС, підкреслює Владислав Седик, експерт з регуляторних питань. Особливу увагу привертає Регламент ЄС 1107/2009, згідно з яким близько 100 діючих речовин засобів захисту рослин, дозволених в Україні, будуть заборонені.
Владислав Седик
експерт з регуляторних питань
«Це ситуація, коли вся технологія вирощування зазнає змін. Через такі масові переходи випадають не просто окремі компоненти технологічного ланцюга, а цілі технології. Наприклад, випадає вся група ґрунтових гербіцидів, і виникає питання: хто знає, хто готовий, хто вже проводить дослідження, як буде адаптуватися технологія?»
У сільському господарстві зараз ухвалюється така кількість нових нормативних актів, що іноді ставиться під сумнів доцільність вирощування окремих культур. Як приклад, Владислав Седик навів одну з балтійських країн, де після заборони десиканта фермери заявили, що вирощування ріпаку для них втратило економічний сенс.
Перехід на європейські агрохімічні стандарти може призвести до втрати третини врожаю та половини експорту. Чи зможе Україна впоратися з такою інтеграцією?
Водночас, перехід на європейські технології рослинництва спонукає аграріїв шукати препарати, дозволені в ЄС, серед яких дедалі більшу роль відіграватимуть рішення біологічного походження.
Україна вже займає значну частку ринку мікробних стимуляторів у Європі, розповідає Манель Сервера, managing partner and chief commercial officer DunhamTrimmer, компанії, що досліджує глобальний ринок біологічних рішень в агро. За його оцінками, до 2027 року Україна матиме 10% європейського ринку в цій ніші. За сприятливих геополітичних умов Україна стане одним із ринків, що найшвидше зростають.
Чому це відбувається? Через необхідність компенсувати зміни клімату при вирощуванні агропродукції, пояснює експерт. Важливо зберігати продуктивність рослин та їх стійкість до різних стресових факторів.
Крім того, європейські торговельні мережі приймають харчові продукти з ще суворішими нормами щодо гранично допустимого вмісту залишкових пестицидів (MRL), ніж це дозволено законодавством. Наприклад, у відомій мережі Lidl допустимий MRL становить лише 33% від рівня, встановленого Єврокомісією.
DunhamTrimmer, chief commercial officer
«Як сільгоспвиробники можуть вирощувати більше врожаю з меншою кількістю залишкових пестицидів? — Застосовуючи біологічні продукти у схемах вирощування»
Біопрепарати на практиці: досвід холдингів та фермерів
Представники агрокомпаній поділилися досвідом практичного застосування біопрепаратів та їх поєднання з іншими компонентами технологій.
Про практичний кейс застосування біопрепаратів, зокрема поєднання бактеріальних інокулянтів з фунгіцидно-інсектицидними протруйниками насіння, розповів Дмитро Зайцев, начальник управління розвитку та інновацій «Контінентал Фармерз Груп».
Науково-дослідний відділ компанії протягом року в лабораторних та польових умовах тестував різні сценарії внесення інокулянтів з метою оцінки сумісності препаратів, вивчення впливу умов застосування та термінів зберігання насіння на життєздатність штамів, а також збереження ефекту в поєднанні з протруйниками. Окрема увага приділялася вивченню впливу азотних добрив на життєздатність бульбочкових бактерій.
ПП Західний Буг шукає оптимальне поєднання біологічних та хімічних препаратів для ефективного контролю фітопатологічного стану ґрунтів, особливо в умовах коротких сівозмін.
Обробки біологічними препаратами допомагають наситити ґрунт мікроорганізмами-антагоністами, які в поєднанні з мінімальним або поверхневим ґрунтообробітком забезпечують суттєве збільшення врожайності культур, а відповідно й прибутку компанії. Андрій Кисельов, старший агроном компанії, стверджує, що вони успішно застосовують таку технологію. Наприклад, вони використовують різні штами триходерми, яка допомагає “прибрати” з ґрунту певний відсоток фітопатогенів, таких як афеноміцес, фузаріум, ризоктонія.
«Пай на 7 років, плювати на землю і хочеш витиснути максимум? Тоді бери плуг», — каже фермер Роман Горобець. А що про оранку думають агрохолдинги?
Стресові фактори найгостріше проявляються на півдні. Олександр Гож, головний агроном ПП «Барбет», наводить приклад гороху на Херсонщині: весняний приморозок до -7°C пошкодив посіви у всіх, але наслідки були різними. На полях, де рослини вже зазнали хімічного стресу від гербіцидів, культура не відновилася — врожайність склала лише 2–3 ц/га. У «Барбет», де застосовують менш стресові технології, зібрали близько 11 ц/га.
В органічному виробництві ставка робиться на роботу з ґрунтом, підібрану під зону сівозміну з часткою бобових до 20%, покривні та сидеральні культури, а також біопрепарати (зокрема, Екостерн і ГраундФікс), що допомагають накопичувати поживні речовини.
Розбивка полів нейромережею та білки з комах — реальні кейси роботи на землі
В одному масиві врожайність кукурудзи може відрізнятися вдвічі: на одних полях — 8 т/га, на сусідніх — понад 12 т/га. Ще більша різниця може бути в межах одного поля. Саме ця неоднорідність стала відправною точкою для переосмислення підходів до управління технологіями виробництва у «Кернел», розповідає Євгеній Сапіженко, заступник директора агробізнесу з інноваційного та цифрового розвитку.
У холдингу давно зробили ставку на точне землеробство — як інструмент підвищення врожайності та маржі з гектара. Для вивчення ефекту від цього, три роки тому запустили пілотний проєкт «Полігони точного землеробства» на 27 800 га з картуванням врожайності та порівнянням результатів точного землеробства зі стандартною технологією (середня норма на поле).
Євгеній Сапіженко
замдиректора Агробізнесу «Кернел» з інноваційного та цифрового розвитку
«В результаті ми дійшли висновку, що досі маємо значні невикористані резерви та потенціал у точному землеробстві. Середній економічний ефект за три роки на всіх культурах склав у середньому $10/га, проте окремі поля та зони мали ефект на рівні $50. Також, зі зрозумілих причин, культури в сівозміні по-різному реагували на змінні норми»
Так у «Кернел» прийшли до концепції юнітів — ділянок, однорідних за всіма доступними шарами на 85–90%. Вони формуються з урахуванням рельєфу, багаторічних індексів вегетації, яскравості ґрунту та історичних карт врожайності. Другим рішенням, що випливало з цього проєкту, була розробка функціоналу для закладання та оцінки дослідів у власній FMS DAB.
Отримані дані та результати на рівні юніта, поряд із результатами виробничих дослідів та дрібноділянкових дослідів на стаціонарних R&D станціях, використовуються для формування рекомендацій під кожен юніт. Результати накопичуються протягом сезонів — і це дозволяє ітеративно покращувати роботу моделі.
Індустріальна інсектологія може стати економічно обґрунтованим інструментом відновлення родючості ґрунтів, особливо в умовах зниження вмісту гумусу та деградації структури орних земель. Про це заявив Сергій Мельничук, радник голови правління МХП з наукових питань, професор.
За його словами, промислове вирощування комах варто розглядати не лише як джерело альтернативного протеїну та жиру для кормової галузі, а як складову системи управління родючістю. У процесі вирощування личинок утворюється зоокомпост — концентрована органічна речовина, яка завдяки високоактивному мікробіому сприяє відновленню ґрунтової мікрофлори, поліпшенню структури, зростанню вмісту гумусу та вологоутримувальної здатності ґрунту.
Сергій Мельничук
радник голови правління МХП з наукових питань
«Личинкова маса комах за 11 діб вирощування продукує більше органічної речовини, ніж каліфорнійський черв’як за пів року. Комахи не замінюють вермікомпостування, але дають змогу значно швидше повертати органіку в ґрунт у промислових масштабах»
Наприкінці першого кварталу 2026 року МХП планує запустити індустріальний пілотний завод із виробництва білка та жиру з комах. Протягом 2026 року компанія розраховує отримати першу партію органічних добрив обсягом близько 1000 тонн. За оцінками фахівців, систематичне внесення таких добрив може зменшити залежність від мінеральних добрив, покращити агрофізичні властивості ґрунту та позитивно вплинути на стабільність урожайності.
Окрім використання в агровиробництві, отримані добрива розглядаються як інструмент рекультивації та ремедіації ґрунтів, зокрема на землях, що зазнали деградації внаслідок бойових дій.
Костянтин Ткаченко, Олексій Козаченко, Latifundist.com