Аграрний сектор, зокрема його насіннєва галузь, розвивається завдяки рішенням, які щоденно приймають українські землевласники. З метою аналізу цих тенденцій, Насіннєва асоціація України (НАУ) провела оперативне дослідження. Результати опитування висвітлюють критерії вибору насіннєвого матеріалу, переваги щодо сортів та гібридів, а також очікувані ризики та стратегії подальшого розвитку.
До участі в дослідженні долучилися понад 100 фахівців аграрної сфери з усієї України, охоплюючи керівників господарств, агрономів та менеджерів. Такий широкий географічний та професійний охват дозволив отримати репрезентативну картину поточних настроїв та підходів, що формують сучасний насіннєвий ринок.
Сюзана Григоренко, виконавча директорка НАУ
Походження насіння
Серед різноманітних аспектів аграрної діяльності, опитування зосередилося на питаннях, пов’язаних із насінням. Одне з ключових питань стосувалося використання насіння вітчизняної селекції. Майже 54 % опитаних повідомили, що віддають перевагу українському насінню.
Проте, таке твердження потребує уточнення. Для багатьох аграріїв, фактичне місце виробництва насіння є більш значущим фактором, ніж його селекційне походження. Коли господарство придбає насіння, виготовлене на українських підприємствах, воно сприймається як вітчизняний продукт, навіть якщо його генетична основа є іноземною.
Важливо підкреслити, що якість виробничих процесів не менш впливає на кінцевий урожай, ніж генетичні характеристики. Це особливо критично для великих обсягів посівного матеріалу, призначеного для значних площ. Українські насіннєві заводи давно заслужили репутацію одних із провідних у Європі, забезпечуючи високу схожість, однорідність та чистоту своєї продукції.
Згідно з результатами опитування, 39 % респондентів вважають насіння українського виробництва цілком конкурентоспроможним, тоді як лише 8,9 % повністю не погоджуються з цим. Ці дані відображають як практичний досвід, так і патріотичні погляди. Однак, аграрії одностайні в думці: для забезпечення стабільності аграрного виробництва та адаптації до специфічних умов, Україні необхідний розвиток потужної власної селекції.
Гібриди
Конкретний перелік гібридів, обраних учасниками опитування, надає більш точне уявлення про їхні вибіркові критерії, ніж загальні міркування щодо вітчизняної чи зарубіжної селекції.
Різноманітність згаданих гібридів свідчить про те, що вибір залежить як від кліматичних умов, так і від виробничих цілей. Серед найчастіше згадуваних варіантів:
Кукурудза: П9361, П0217, П9889 та П9610 (ТОВ «КЕРРА АГРІСАЄНС УКРАЇНА»). Серед популярних також були відзначені ДКС3939 та ДКС3972 (бренд «Декалб»). У відповідях фігурували ДМС Крок, ДМС Форсаж (Науково-виробниче фермерське господарство «КОМПАНІЯ МАЇС») та МК 3131 (ТОВ «ГЕНЕКС УКРАЇНА»).
- Соняшник: найчастіше обирали P64LE25 (бренд «Піонер»), P64LP130 (ТОВ «КЕРРА АГРІСАЄНС УКРАЇНА»), Сувекс («КВС»), Сурест і СИ ТЕОС («Сингента»).
- Пшениця озима: РЖТ Реформ (РАЖТ 2н) і Артист («Дойче Заатфеределунг АГ»).
- Ячмінь: КРІССІ («КВС»), Одіссей («Лімагрейн»).
- Ріпак: Домінатор і Дактарі («Дойче Заатфеределунг АГ»), Арізона («Лімагрейн»).
- Серед відповідей також згадувалися компанії «Нові-Сад» (Сербія) та німецька DSV.
Новинки
Інтерес українських аграріїв до нових сортів та гібридів залишається високим. У 2025 році 88% опитаних планували експериментувати з новинками. Навіть на невеликих земельних ділянках фермери продовжують пробувати та порівнювати різні варіанти. Головним стимулом для пошуку нових рішень є мінливі погодні умови.
Змінюються і джерела інформації. Традиційний підхід «як у сусіда» поступається місцем професійним каналам — профільним заходах, консультаціях від дистриб’юторів. Суттєвий вплив мають також робочі візити регіональних менеджерів.
Демонстраційне тестування стає стандартною практикою. Господарства висаджують нові гібриди на невеликих ділянках, спостерігаючи за їхнім розвитком протягом сезону. Такий метод дозволяє оцінити врожайність та стійкість в конкретних умовах перед тим, як масштабувати використання.
Підробки
Кожен другий респондент відзначив, що стикався з контрафактною продукцією на ринку. Ця статистика не означає, що половина всього насіння є підробкою, але свідчить про значний масштаб проблеми.
Окрім традиційних підробок під відомі бренди, активно розповсюджуються «анонімні мішки» — насіння без офіційного маркування. Продавці пропонують їх як «аналог оригіналу за нижчою ціною», однак якість залишається непідтвердженою.
Війна загострила цю ситуацію. Кількість фальсифікаторів зросла через ослаблення контролю та зміщення державних пріоритетів. Виявлення порушників у воєнних умовах ускладнене.
Тому більшість фермерів надають перевагу перевіреним каналам збуту. Вони купують насіння у офіційних дистриб’юторів чи представників, або замовляють безпосередньо з вебсайтів міжнародних виробників.
Технології
Респонденти підкреслюють, що в певних регіонах з 2022 року залишається надзвичайно важливим і критичним завданням розмінування, що вимагатиме значних часових ресурсів.
Також аграрії відзначили, що підвищити рентабельність аграрного бізнесу можуть два ключові технологічні напрямки.
Перший — це цифровізація: GPS-навігація, супутниковий моніторинг, використання дронів, IoT-технології, дистанційне керування технікою та методи точного землеробства.
Другий — впровадження інноваційних агротехнологій. Фермери переходять на технологію Strip-Till, застосовують змінні норми висіву та використовують покривні культури для підтримки родючості ґрунту.
Саме ці напрямки визначатимуть траєкторію розвитку українського агросектору в найближчі п’ять років.
Висновок
На думку виконавчої директорки НАУ Сюзани Григоренко, українські аграрії демонструють себе як обачні новатори. «Вони обережні, але відкриті до нових рішень. Для них пріоритетними є врожайність, прибутковість та спрощені виробничі процеси. Дефіцит робочої сили стимулює перехід до автоматизації. Водночас, у сфері насінництва, запити чіткі: висока якість продукції, доступ до передових світових розробок та підтримка вітчизняних селекційних проєктів. Основний принцип простий: генетика стала спільним досягненням науки, тоді як якість виробництва — це сильна сторона України».
Насіннєва асоціація України