Рокамболь — це велетенська рослина, яку також називають слонячим чи гігантським часником. Вона справді значно більша за усі відомі нам часникові культури. При цьому, на смак вона трохи м’якша за звичний часник, але не менш цінна як харчова культура.
Ця рослина популярна та широко використовується в промислових масштабах у Європі та країнах Азії. В Україні це досить рідкісний вид, проте останніми роками його все частіше можна побачити на дачних ділянках та городах. Щоб зібрати справді вражаючий врожай рокамболю, потрібно небагато. А саме: забезпечити йому родючі ґрунти, додати трохи добрив під час висаджування, а також проявити трохи турботи та уваги під час догляду — і рокамболь віддячить вам великими, здоровими головками. Чи справді все так просто, наша редакція з’ясувала у Володимира Мережка, людини, яка привезла його до України та заснувала «Клуб виробників рокамболю».
Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, про себе…
— Після завершення школи я вступив до Київського національного торговельно-економічного університету, який тоді називався Торгово-економічним інститутом. Моя спеціальність не була пов’язана із сільським господарством, тому до того, як прийти в цю сферу, я змінив чимало професій. Проте, я добре знайомий з агровиробництвом, оскільки мав досвід управління агрохолдингами. Я вирощував усі основні культури, тому чудово знаю їхній потенціал. Я завжди розмірковував над тим, чому в хорошому агрохолдингу з одного гектара можна отримати 500 доларів, а от фермер, який має невелику ділянку землі та обмежені ресурси порівняно з великими господарствами, не може досягти таких прибутків, хоча й працює дуже наполегливо. І я вам скажу, чому. Під час роботи в агрохолдингу мені доводилося спілкуватися з пайовиками, які здавали нам землю в оренду. Я завжди запитував їх, скільки вони заробляють на власних городах. Ніхто з них не міг дати чіткої відповіді. Причина в тому, що наші люди, які працюють на землі, абсолютно не вміють отримувати прибуток від її обробітку. Їх цьому ніхто не навчав, а самі вони з різних причин не мали змоги навчитися. Ще під час роботи в агрохолдингу моєю метою було навчити таких людей обробляти землю так, щоб добре заробляти. Але далі ідеї це не пішло… На сьогодні я з упевненістю можу стверджувати: я можу навчити дрібних фермерів та звичайних селян отримувати гарні прибутки завдяки вирощуванню екзотичної рослини — рокамболю.
Де ви познайомилися з цією рослиною?
— Рокамболем я займаюся вже п’ять років поспіль на своїй присадибній ділянці площею 10 соток. І мені цього цілком достатньо! Першу головку рокамболю я привіз із Флориди, США, де придбав її за 7 доларів, а потім розмножив. Так з’явився «Клуб виробників рокамболю». Наразі в Україні не надто багато людей знають, що це за овоч. Люди виявляють інтерес і цікавляться. Це важливо. Поки все тільки починається, воно має свою цінність. Зараз в Україні є, можливо, близько 40 зацікавлених осіб — і це покупці мого екзотичного овоча. Вони розуміють, як вирощувати цю культуру, яку вона має цінність і як на ній заробити.
Ми маємо аграрну країну, і практично кожен її мешканець володіє 5–10 сотками землі. Цю культуру я рекомендую висаджувати на невеликих площах, оскільки вирощувати рокамболь у агрохолдингах буде складно, адже великі обсяги потребують значних інвестицій. Вартість рокамболю, звісно, чимала. Головка цієї цибуле-часникової рослини коштує 350 грн, а зубець — близько 30–35 грн. Тому я пропоную вирощувати його на площі 10 соток, і для селянина цього буде достатньо. Навіть, на початковому етапі, вистачить і однієї сотки.
Для висаджування рокамболю на 1 м² потрібно 20 зубців (в рядку — п’ять, таких рядів — чотири). З цього обсягу ми отримаємо 20 головок рокамболю. Якщо кожна буде важити 100 г, ми отримаємо 2 кг. А з однієї сотки — мінімум 200 кг. Тож підрахуйте: якщо його навіть продати за ціною часнику (36 грн), а він коштує значно дорожче — від 300 грн і вище, то скільки ми отримаємо в підсумку… Тому, я вважаю, будь-який дрібний фермер чи просто селянин на своєму городі може отримати непогані прибутки завдяки вирощуванню рокамболю. ?
Чи є ринок збуту рокамболю в Україні?
— Ринку рокамболю в Україні наразі немає, тому я реалізую його разом зі своїми партнерами на різноманітних аграрних виставках, ярмарках, через власний вебсайт та OLX.
Розкажіть детальніше про технологію вирощування рокамболю.
— Спочатку — трохи про розмноження рокамболю. Це багаторічна трав’яниста рослина, яка належить до роду цибулевих. Його надземна частина більше нагадує цибулю-порей, аніж звичний нам часник, оскільки він має велике листя (ширше як 5–10 мм) і товсті стебла, що досягають висоти до 80 см. Квітконос не дає насіння через брак пилку.
Розмножується рокамболь «дітками», бульбочками, зубками. З бульбочок виростає однозубка, а з неї — цибулина, що складається із зубків. У великій цибулині — від чотирьох до восьми зубчиків, залежно від їхнього розміру, тобто чим більші зубчики, то менше їх у головці. А сама цибулина сягає 250–350 г (звичайний озимий часник може вирости до 200 г).
Метод розмноження рокамболю відрізняється від розведення часникової культури тим, що він продукує прикореневі «дітки». Вони «сидять» на підземних стеблах — столонах або ж біля самої головки. Під кожною головкою утворюється щонайменше 3–5 «діток». Але іноді ті з них, що розташовуються на підземних стеблах і зазвичай є короткими, виростають довгими, залишаються в ґрунті після збору врожаю та проростають наступного року, засмічуючи посіви. Як правило, рокамболь починаю висаджувати з 25 вересня по 1 листопада (в Київській області). Зрозуміло, що Україна — велика країна, тому в різних регіонах потрібно висаджувати цю рослину в різні терміни.
Підготовка ґрунту
Перед висаджуванням рокамболю ґрунт обробляємо за системою Овсінського. Що це за система? Головна ідея цієї технології — поверхневий ґрунтообробіток на глибину максимум 5 см. Завдяки такому обробітку землі ми отримуємо відмінно структурований ґрунт із капілярною структурою, утвореною кореневими системами попередньо висаджених культур, а п’ятисантиметровий шар ґрунту, що перемішується з рослинними рештками, слугує мульчею. Це створює сприятливі умови для розвитку як кореневої системи, так і надземної частини рослин, висіяних на ньому. Сукупність цих чинників має велике значення, оскільки така система дозволяє повітрю постійно проникати в ґрунт і осідати або, точніше кажучи, конденсувати в ньому, завдяки різниці температур повітря та ґрунту, величезну кількість вологи, яка міститься в повітрі. А шар мульчі на поверхні поля запобігає пересиханню ґрунту, що посилює фізичні та хімічні процеси в ньому.
Мене часто запитують, який ґрунт потрібен для успішного вирощування цієї культури. Я одразу наводжу приклад ґрунту, на якому висаджую його сам. На своїй ділянці я маю пісок, а це, як ви розумієте, не чорнозем… Тому потрібно цей ґрунт зробити більш родючим. Отже, перед тим, як висаджувати рокамболь, я готую суміш із гною, сапропелю, торфу та попелу. За роки, що займаюся висаджуванням рокамболю, я спробував безліч різноманітних сумішей. Однак саме така суміш створює ідеальні умови для розвитку рослин цієї культури.
Після обробітку ґрунту та приготування суміші я одразу роблю борозну. Потім вручну викладаю в неї підготовлену суміш, у яку висаджую рокамболь на глибину не більше 4 см — для «діток» та 5 см — для зубків. Тому я вважаю, що не має значення, яким буде ґрунт. Головне — підживити його та створити належні умови для рослин.
Після висаджування рокамболю я одразу вкриваю посадку соломою. Це робиться не для захисту від приморозків, а для стабілізації вологості ґрунту. Мульчування проводжу лише в міжряддях, оскільки в рядку розміщена крапельна стрічка. Полив — обов’язковий, бо без нього неможливо отримати гарні результати. Однак поливати щодня не потрібно, зрошення проводжу за високої температури повітря або за відсутності опадів.
Засоби захисту рослин
Хімію на своїх посівах я не використовую зовсім. Лише перед висаджуванням протруюю насіннєвий матеріал від хвороб і шкідників препаратом Максим XL 035 FS. І цього достатньо. Завдяки цій захисній обробці рослини рокамболю мають чудову вегетацію.
Тому я не розумію, навіщо, за відсутності проблем на рослинах, вносити хімікати. Мої посадки рокамболю завжди виглядають чистими від хвороб. Якщо навіть з’являються якісь симптоми захворювання, я спочатку ретельно вивчаю причину, а потім вже вирішую, чим і як її позбутися.
Бур’яни у посіві також присутні, хоча завдяки мульчі їх не так вже й багато. Тому, коли сходи бур’янів проростають, ми видаляємо їх вручну. Це нормально, коли бур’яни ростуть на землі — це свідчить про її життєздатність. Якщо їх немає, от тоді варто хвилюватися…
Щодо шкідників. Їх у ґрунті дуже багато, але якщо це не шкодить рослині, то, знову ж таки, навіщо застосовувати хімію? Адже в ґрунті мешкають не лише шкідники, а й багато ентомофагів, які їх контролюють. Якщо ж шкідники починають завдавати шкоди рослинам, ми намагаємося проводити захист лише в тому місці, де вони з’являються.
На мою думку, якщо насіннєвий матеріал якісний і добре підготовлений до висаджування, то про які хвороби та шкідники можна говорити? Тому насамперед потрібно звертати увагу на насіння, яке ви висаджуєте в ґрунт.
Збирання
Рокамболь, висаджений восени, можна збирати наприкінці червня, а той, що висадили під зиму, — наприкінці липня. Зрозуміти, що час збирати рокамболь, нескладно. Якщо листя у верхній частині рослини почало жовтіти, а нижні стали сухими, — це саме час. Відкладати цей процес не варто, адже цибулина продовжує всихати, зубки звільняються від лушпиння і поступово заглиблюються в ґрунт. Те саме відбувається і з «дітками»-цибулинками. А далі не доведеться довго чекати гнильних процесів, які можуть вражати денце цибулини.
Очищати рокамболь потрібно вручну, знімаючи землю, що прилипла до овоча. Видаляти корінці та обрізати бадилля слід вже після висихання самої цибулини.
Зберігання
Після очищення рокамболь слід просушити. Для цього можна з’єднати по кілька головок у пучки або заплести їх у косу і розвісити в добре провітрюваному місці. Потім можна ще залишити цибулини на відкритому просторі під сонцем, щоб подовжити термін їхньої придатності.
Після повного висихання потрібно перебрати цибуле-часник, щоб відібрати для зберігання лише здорові плоди. Зберігати цей овоч можна в приміщенні з температурою 10–12°С, розмістивши його в ящиках.
Рокамболь, на відміну від зимових сортів часнику, чудово зберігається — практично всю зиму, аж до квітня. Ця культура має високу врожайність, яка приблизно в три-чотири рази перевищує врожайність традиційних сортів часнику. ?
Розкажіть коротко про застосування рокамболю, особливості вживання в їжу.
— На смак рокамболь нагадує одночасно і цибулю, і часник. Гострота дещо приглушена, завдяки чому досягається приємне поєднання смакових якостей. Запах м’який, ненав’язливий. При цьому всі кулінарні властивості овоча збережені, і рокамболь чудово доповнює будь-які страви, куди традиційно додають цибулю та часник.
Вживати його можна як у свіжому, так і в маринованому вигляді. Їстівними є як цибулина, так і листя. Рокамболь слугуватиме чудовою приправою для м’ясних страв, салатів. Його також використовують у консервуванні. Він придатний для всіх видів термічної обробки.
Щодо користі, то рокамболь володіє всім спектром лікувальних властивостей звичайного часнику, крім того, цей овоч містить велику кількість вітамінів, ефірні олії, аскорбінову кислоту та багато інших корисних елементів.
Цікавтеся, пробуйте, експериментуйте — і заробляйте!
І. Катеринчук, канд. с.-г. наук
журнал «Пропозиція», №9, 2020 р.