Озима пшениця є найважливішою культурою в Україні та багатьох країнах земної кулі. Її широке розповсюдження зумовлено значною адаптивністю культури, а також високою харчовою цінністю її зерна. За кількістю поживних елементів зерно пшениці краще задовольняє потреби людини в харчуванні, ніж зерно інших зернових. У зерні пшениці налічується 12–24 % протеїну, 53–58% вуглеводів, приблизно 2 % жиру, а ще мінеральні речовини та клітковина.
Головна місія пшениці — забезпечення населення хлібом та хлібопродуктами — їжею. Тому виведення нових, краще пристосованих до теперішніх кліматичних умов, сортів і збільшення їхнього генетичного потенціалу у виробничій сфері є першочерговим завданням для селекціонерів будь-якого часу.
У цьому напрямку особливо результативно працює команда Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (далі «Інститут»), під орудою керівника Інституту, відомого у світі генетика-селекціонера, Героя України, академіка НАН України Володимира Васильовича Моргуна.
Щороку, з метою популяризації національної селекції та насінництва хлібних злаків і технологій їхнього обробітку, традиційно на полях Інституту відбувається міжнародна науково-практична конференція «День Поля», в якій беруть участь десятки висококваліфікованих фахівців з провідних установ і сільськогосподарських підприємств нашої країни, колеги з інших держав.
Цього року, зважаючи на умови воєнного стану в державі, всі стадії конференції було проведено безпосередньо на полях Інституту та Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (далі «Дослідне виробництво») у селищі Глеваха Фастівського району Київської області.
У роботі форуму взяли участь майже 100 учасників, серед яких представники органів виконавчої влади, вчені, керівники та спеціалісти закордонних і українських агрохолдингів, насінницьких підприємств, фермерських господарств.
Також активну участь брали іноземні компанії: «Сингента» (Швейцарія), «Байєр» (Німеччина), «Індіго Агрікалче» (США), «Агрісол/Валагро» (Україна/ Італія), агрохолдингу Agroprosperis Group (Україна-США), Укрпромінвест-Агро, які мали можливість, як кажуть, зблизька, ознайомитися із селекційними доробками Інституту — сортами золотих київських пшениць, що є важливим внеском у зміцнення продовольчої незалежності нашої держави, особливо в період повномасштабної війни.
Пленарну частину конференції відкрив вітальним словом Сергій Ярославович Коць, заступник директора ІФРГ НАН України з наукових питань, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, який від імені академіка НАН України Володимира Васильовича Моргуна побажав учасникам міжнародного форуму продуктивної роботи та чудових вражень від спілкування.
До його привітань долучився голова Фастівської районної державної адміністрації Київської області — Владислав Володимирович Литвин, який привітав усіх учасників заходу зі святом хліба і хлібороба, та закликав практиків у скрутний воєнний час тісніше співпрацювати з наукою. Він зауважив, що аграрії Фастівського району вже сьогодні готові до таких дій. А отже, головне завдання конференції звернути увагу на проблемах, з якими зіштовхуються очільники та спеціалісти сільськогосподарських підприємств.
Сергій Коць, заступник директора з наукових питань ІФРГ НАН України, відкриває Міжнародну науково-практичну конференцію «День поля-2024»
Крім того, учасники цієї зустрічі мають можливість поспілкуватися з науковцями, познайомитися з новими сортами пшениці озимої селекції Інституту, технологіями їхнього обробітку та заздалегідь замовити високоякісний вітчизняний посівний матеріал, вироблений у Дослідному виробництві.
Голова Фастівської районної ради Віктор Петрович Веремейчик побажав учасникам конференції повного колосу та легкої ниви! Він розповів про стан речей в аграрній сфері Фастівщини, зазначивши, що зараз район за аграрним потенціалом став одним із лідерів у Київській області.
Віктор Петрович також висловив надію, що шлях від показу нових сортів і до їхнього вирощування на полях Фастівського району буде значно коротшим, і Київська область стане одним із головних аграрних регіонів України.
Основна доповідь конференції «Внесок Інституту фізіології рослин і генетики НАН України у забезпеченні продовольчої безпеки країни», з якою виступив член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Руслан Андрійович Якимчук, була присвячена новим сортам пшениці озимої та особливостям їхнього вирощування.
Руслан Якимчук, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України презентує сорти пшениці озимої селекції Інституту фізіології та генетики рослин НАН
Варто зауважити, що за відносно короткий час селекційний процес досяг разючих успіхів. Узявши від народної селекції на початку ХХ століття сорти злаків з урожайністю 7 ц/га, на сьогодні науковці вивели сорти злаків із генетичним потенціалом понад 100 ц/га.
З чого починається новий сорт? Ви маєте рацію: він починається із задуму селекціонера. Хтось сказав: якщо селекціонер за своє життя дав людям бодай один хороший сорт, він може вважати себе щасливим – зазначив Руслан Андрійович. — А в творчому доробку академіка Моргуна близько 200 сортів і гібридів сільськогосподарських культур, які занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. На основі найсучасніших досягнень молекулярної генетики, селекції та біотехнології науковцям Інституту вдалося розробити теоретичні засади та способи виведення високопродуктивних, з високою якістю зерна та стійких до стресових факторів середовища сортів пшениці озимої з урожайністю понад 100 центнерів зерна з гектара.
Владислав Литвин, голова Фастівської РДА, Давид Коновалов, директор ДСВ ІФРГ НАН України, Віктор Веремейчик, голова Фастівської районної ради
Доповідач висловив сподівання, що шлях від демонстраційних посівів нових сортів і опрацювання елементів технологій їхнього обробітку до впровадження їх на полях – буде все коротшим і Україна стане хлібним кошиком усієї Європи.
У довоєнний час сорти пшениці озимої селекції Інституту займали площу посіву в межах 2 млн га, що становить 30 % усіх посівів цієї культури в Україні, а кожна третя хлібина виготовляється із сортів пшениці, виведених академіком Володимиром Васильовичем Моргуном.
Ареал застосування сортів селекції Інституту досить широкий – від Львівського Полісся до Степів Донеччини та далеко за межами країни. Валовий збір зерна з цих посівів щороку цілком задовольняє потреби України в продовольчому зерні, що є значним внеском у забезпечення продовольчої безпеки країни та зміцнення її експортного потенціалу.
Серед уже відомих на особливу увагу заслуговують такі універсальні сорти інтенсивного типу, як Подолянка, Богдана та Снігурка. Вони гарантують стабільно високі врожаї зерна в усіх природно-кліматичних зонах України, мають чудову посухо- та зимостійкість. Головна їхня перевага – висока виробнича надійність. Перелік сортів можна продовжити й доволі відомими новинками – Городниця, Київська 17, Софія Київська, Щедрівка Київська та інші.
Також великий інтерес у агровиробників мають високоінтенсивні сорти, які за оптимальних умов вирощування та енергонасиченої технології сприяють отриманню рекордних урожаїв. Це сорти Астарта, Фаворитка та Новосмуглянка. Цього року їхній перелік поповнили зовсім нові сорти – Київська 20, Джамала та Астарта Нова, які вдало поєднують високу продуктивність із якістю зерна.
У зв’язку з нестійким експортом аграрної продукції Інститут активно впроваджує новий напрям селекційної діяльності – виведення сортів, зерно яких має високу хлібопекарську якість. До цієї групи належать Здоба Київська та Донор Київський, які відрізняються унікальною якістю зерна, основне призначення якого спрямоване на виробництво хлібобулочних виробів високої якості та екстра якісного борошна, зокрема і для експорту. Слід відзначити унікальність сорту пшениці озимої Донор Київський, зерно якого містить 17,0–18,0 % білка високої якості.
В Інституті успішно працює «Клуб 100 центнерів», який став своєрідною міркою новітніх агротехнологій. Сьогодні зусилля селекціонерів Інституту спрямовані на підвищення посухостійкості та зимостійкості пшениці озимої, зміцнення імунітету проти основних хвороб, зокрема, вірусних, збільшенні якості зерна та застосуванні сучасних біотехнологічних методів селекції. Адже наше завдання нести добро людям і бути лідером у цій благородній справі.
Не менш цікавою та важливою була доповідь завідувача відділом мінерального живлення рослин Інституту, академіка НАН України Віктора Валентиновича Швартау на тему: «Основи раціональних технологій живлення та захисту пшениці озимої». Доповідач визначив шляхи збільшення ефективності використання добрив, сучасні рішення у контролі хвороб, бур’янів і запобіганні виляганню.
Віктор Валентинович Швартау, завідувач відділом мінерального живлення рослин ІФРГ, академік НАН, розповідає про основи раціональних технологій живлення та захисту пшениці озимої
Він повідомив, що науковці Інституту брали активну участь у розробці системи збільшення продуктивності пшениці озимої за браку ресурсів, яку впроваджено у провідних агропідприємствах Київської, Черкаської, Вінницької, Полтавської та інших областей. Це впровадження дало змогу отримати додаткову сільськогосподарську продукцію, а основи оптимальних технологій викладено у виданні «Клуб 100 центнерів».
«Інститут для наших партнерів пропонує не лише сорти та насіння, а й технологічний супровід їхнього вирощування. Ці рішення є основою аграрного виробництва в Україні під час війни та в період післявоєнної відбудови, мають виняткове значення для забезпечення продовольчої незалежності держави та збереження ролі України, як одного із гарантів продовольчої безпеки світу», — зазначив доповідач.
І з цими словами неможливо не погодитися!
Особливу зацікавленість учасників конференції викликала доповідь член-кореспондента НАН і НААН України Олександра Ілліча Рибалка, в якій він розкрив важливість нового напряму селекції, що передбачає створення продукції для збалансованого харчування. Увагу гостей було звернено на необхідності вирощування не лише високоврожайних якісних сортів пшениці озимої, ячменю і спельти, а й таких, що містять у зерні низку корисних для організму людини нутрієнтів, здатних запобігти виникненню тяжких захворювань та продовжити життя.
Олександр Ілліч Рибалка, член-кореспондент НАН і НААН України, доповідає про актуальні напрями селекції зернових колосових культур
Одним словом, хліб майбутнього, крім поживних властивостей, матиме ще й лікувальні властивості.
Після завершення пленарної частини Руслан Якимчук на демонстраційному полі ознайомив учасників конференції із відомими сортами та лініями-кандидатами у сорти пшениці озимої, яких було представлено понад 110. Він давав детальну характеристику кожного сорту, відповідав на численні запитання хліборобів. А побачити було що, навіть тим, хто займається насінництвом не один десяток років. Сорти Інституту мають великий попит в усіх областях України.
Кожен учасник міжнародної конференції мав можливість побачити кращі сорти київських пшениць, серед яких особливий інтерес викликали сорти-новинки з високою продуктивністю, якістю зерна та стійкістю до посухи — Астарта Нова, Звенигора, Вежа Київська, Ювілейна Патона та Вижниця. Насичений інформацією огляд тривав довше, ніж було заплановано, запитань і дискусій щодо нових сортів і застосування окремих елементів технології було багато, особливо коли доповідач говорив про особливості селекційної справи, яка, крім спеціальних знань, потребує багато терпіння, точності, кропіткої роботи та везіння.
Адже через руки селекціонера проходять десятки тисяч колосків, перш ніж новий сорт дійде до хлібної ниви. Використовуючи нові високопродуктивні сорти та сучасні технології, аграрії зможуть забезпечити гідний достаток нашої країни. Оскільки площі під пшеницею практично не збільшуються, то досягти збільшення її виробництва можливо лише завдяки підвищенню врожайності.
В продовженні заходу за круглим столом вдалося поспілкуватися з його учасниками.
Директор ПП «Веселий роздол» Вознесенського району Миколаївської області Михайло Олександрович Молдованенко зазначив, що з Інститутом почав працювати нещодавно, на полях свого господарства під врожай наступного року вже вибрав собі декілька сортів і подякував академіку Моргуну за його творчу працю, за смачний запашний хліб з київських пшениць на столі.
Далі розмову продовжив директор ТОВ «Прилуцький хлібодар» (Чернігівська область) Сергій Олександрович Козинний: «Сорти пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України на наших полях були одними з найкращих. Я дуже задоволений обраним для сівби сортом пшениці озимої Здоба Київська, яка за якістю зерна є унікальним для борошномелів та хлібопекарів. Хочу відмітити й високу врожайність сорту пшениці озимої Дарунок Поділля.
А від хліборобів нашого товариства — низький уклін і щира хліборобська вдячність науковцям Інституту за титанічну працю їхніх рук і розуму».
Богдан Моргун, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України з вітальним словом на дослідних полях ІФРГ
Одним із поважних гостей був директор АФ «Гранат» (Одеська область) Анатолій Іванович Артеменко: «Працюючи в сільському господарстві понад 20 років, лише у 2023 році отримав у важких умовах Одеського Степу врожай пшениці на рівні 9–10 т/га. Сорт Малинівка — це просто диво».
«Чи багато сортів пшениці озимої потрібно Україні? Це питання хвилює кожного, хто так чи інакше пов’язаний із зерновиробництвом. Одним воно цікаве з погляду одержання максимального врожаю, іншим для досягнення найвищої якості під час переробки на борошно, — з цієї фрази почав свій виступ директор ТОВ «Білоцерківхлібопродукт» Іван Петрович Шилов. — Аграріїв обіцянками не заманити. Бо й справді: хто хоче працювати – той працює і в складних умовах воєнного стану. Хліб має стати рушієм не лише для села, а й для економіки загалом», — запевнив доповідач.
Також усіх присутніх привітав доктор біологічних наук, член-кореспондент Національної академії наук України Богдан Володимирович Моргун. «Сьогодні я побачив багато знайомих облич, людей, з якими співпрацюємо десятки років, — зазначив він. — Це означає, що аграрії продовжують цікавитися нашими сортами, а особливо новинками. Тож сподіваємося, що наша селекційна робота перетвориться на гарні врожаї у господарствах-партнерах».
На закінчення конференції директор ДСВ ІФРГ НАН України Давид Віталійович Коновалов висловив слова щирої подяки всім учасникам конференції і ще раз наголосив, що сорти пшениці озимої, які пропонує Інститут, є одними з найкращих. «За насінням київських пшениць до нас звертаються аграрії з усієї України. Інститут і Дослідне виробництво вже почали реалізацію насіння під врожай 2025 року. В асортименті всім відомі сорти, які вже широко використовуються у виробництві: Астарта, Городниця, Софія Київська, Здоба Київська, Фаворитка, Снігурка, Богдана, Подолянка, Новосмуглянка, Щедрівка Київська та Київська 17.
Іван Шилов, директор ТОВ «Білоцерківхлібопродукт » ділиться з колегами досвідом вирощування сортів пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України
І нові сорти, які пропонуємо виробнику: Синтетик 240, Київська 19, Київська 20 та Джамала, — сказав Давид Коновалов. — Ми завжди раді новим замовникам і готові задовольняти всі їхні потреби у високоякісному посівному матеріалі. Агрономам варто пам’ятати золоте правило: зекономлена копійка на насінні — втрачена гривня на врожаї. Хочете бути прибутковим — сійте якісним насінням!
Київські пшениці – надійна опора в агробізнесі для хліборобів України.
Анатолій Іванович Артеменко, директор АФ «Гранат» та завідувач відділу науково-технічної інформації та маркетингу Володимир Васильович Вакуленко на дослідному полі ІФРГ НАН України
Я хочу, щоб якнайшвидше закінчилася війна і в Україні запанував мир, стабільність і спокій. Ми, хлібороби, хочемо мирного неба над полями, щоб вирощувати хліб, годувати Україну і весь світ та будувати добробут. Наш девіз “Не треба боятися перспективи, треба її використовувати”. Хліб — це наша мирна зброя!»
Придбати високоякісне насіння пшениць озимої пшениці можна безпосередньо в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України (ІФРГ НАН України) або в Дослідному сільськогосподарському виробництві ІФР НАН України [email protected]
Звернувшись до науковців Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, ви матимете змогу не лише придбати високоякісне насіння кращих сортів озимої пшениці, а й отримати повний консультативний супровід – від підготовки ґрунту до збирання врожаю. Разом ми сильніші! Ми працюємо з Вами, для Вас та процвітання України!
Давид КОНОВАЛОВ,кандидат сільськогосподарських наук,директор ДСВ ІФРГ НАН України