Ярий ячмінь: оцінювання сортового різноманіття в Україні.

Ячмінь – одна з найстаріших хлібних культур, яку культивують у всіх аграрних зонах планети. Популярність ячменю визначається великою кількістю його корисних якостей. Завдяки чудовій пристосовності він росте у важких умовах: у горах і степах, при великій вологості або засухах. З цієї причини питання вивчення сортових багатств ярого ячменю є важливим аспектом агрономічних досліджень, оскільки від його рівня залежить продуктивність господарювання та прогрес різних сфер економіки на основі цієї культури. 

Ярий ячмінь культивують в Україні для різних завдань, основними з яких є пивоварний та фуражний напрямки.

Пивоварний ячмінь є однією з ключових основних культур для пивоваріння. В Україні виготовлення пива демонструє безперервний розвиток, тому вітчизняні броварні компанії потребують надійного забезпечення першокласною сировиною. Пивоварний ячмінь вирізняється спеціальними вимогами до якості зерна: значний вміст протеїну, добрі технологічні параметри (клейковина, вага 1000 зерен, проростання тощо), що дозволяє виробляти високоякісний продукт.

Ячмінь для броварства має велике значення для зростання економіки,оскільки пивоварна індустрія є однією з найбільших у державі, зокрема на місцевому ринку, а також для експортних операцій. Протеїни зерна визначають харчові властивості споживчого та кормового ячменю, саме вони впливають на солодові особливості пива. Протеїни ячменю складають приблизно 8–20 % ваги зернівки.

Іншим важливим напрямком застосування ячменю є кормовий напрям, оскільки ячмінь є важливою частиною раціонів для різноманітних видів тварин. У кормовиробництві ячмінь використовується як для годування свійських тварин, так і як компонент у комбікормах. Кормовий ячмінь зазвичай має гіршу якість у порівнянні з пивоварним, але його висока поживна цінність забезпечує добрий набір ваги у тварин.

Ще римський літописець Пліній старший (23–73 рр. н.е.) стверджував, що ячмінь був головним продуктом харчування римських гладіаторів, він надавав силу м’язам та запобігав огрядності. Високі поживні особливості зерна ячменю відмічав і славетний лікар стародавнього світу Гіппократ. Ячмінь застосовувався в їжу в стародавньому Єгипті, Греції та Римі. У багатьох куточках світу, таких як Африка, Тибет, Китай, Корея, Японія, ячмінь ніколи не втрачав свого значення як харчовий продукт. Ячмінь сьогодні – це ключове джерело здорового способу життя сучасної людини.

Перлову та ячну крупу роблять із зерна склоподібного великозернистого дворядного ячменю. В середньому зерно ячменю містить 12 % протеїну, 64,6 % безазотистих екстрактивних елементів, 5,5 % клітковини, 2,1%жиру, 13% води, 2,8 % золи. 

З зерен ячменю отримують борошно, яке використовують як добавку до пшеничного або житнього борошна при випіканні хліба. Через низьку якість клейковини хліб із чистого ячмінного борошна має невеликий об’єм та швидко стає черствим. З зерен ячменю виготовляють замінники кави та солодові екстракти, які використовують у кондитерській, алкогольній та фармацевтичній індустріях.

Інтерес до ячменю як харчового продукту у світі особливо збільшилась за останні 10–15 років у зв’язку з останніми клінічними, харчовими та біохімічними вивченнями зернових продуктів із ячменю, проведеними в визнаних лабораторіях передових країн світу. Ці вивчення продемонстрували надзвичайно високу харчову цінність зерна ячменю і, насамперед, його можливість бути профілактичним засобом проти трьох найнебезпечніших хвороб минулого століття: ішемічної хвороби серця, діабету і навіть раку товстої кишки.

В Україні площа засіву ячменю ярого за останні десятиліття мала певні зміни у бік скорочення, але нещодавно це пов’язано з кризою, яка була викликана військовою агресією. Відповідно до відомостей Державної служби статистики України, площа посіву ячменю ярого у 2014 р. складала приблизно 1979,8 тис. га, а у 2024 р. − 839,3 тис. га (рис.1). 

ис 1. Динаміка площі засіву ячменю ярого, 2010–2024 рр., тис. га
Сумарний збір ячменю ярого в Україні також має значні зміни в залежності від погодних умов і площ засівів, але в середньому держава збирає близько 2,9–5,1 млн т зерна кожного року. Основою збільшення врожайності ячменю ярого і збільшення сумарних зборів з мінімальними витратами є впровадження нових технологій і високопродуктивних сортів. Врожайність ячменю ярого останніми роками трохи покращилася і становить в середньому 2,8–4,1 т/га (рис.2). 

Рис 2. Динаміка сумарного збору ячменю ярого 2015–2024 рр., млн. т
Україна є великим виробником пива,тому значна частина врожаю ячменю йде на броварство. Окрім того, ячмінь використовують у виготовленні комбікормів для свійських тварин. Враховуючи також потреби для випуску борошна та крупи, внутрішні потреби досягають приблизно 3–4 млн тонн на рік.
Україна є одним з найбільших експортерів ячменю у світі. Протягом останніх років експорт ячменю в середньому складає 3-5 млн тонн на рік. Головними покупцями українського ячменю є країни Європейського Союзу,Єгипет, Іран та країни Азії. Ячмінь експортується як для кормових, так і для пивоварних потреб, що забезпечує значні валютні надходження для держави. Сортові ресурси ячменю ярого в Україні представлені численними різновидами, які характеризуються стійкістю до хвороб, врожайністю, а також технологічними рисами для різних напрямів застосування. Останнім часом в Україні та за кордоном створено багато цінних сортів ячменю з високим потенціалом врожайності. Станом на кінець 2024 року до Державного переліку сортів рослин, придатних для поширення в Україні, включено 106 сортів ячменю озимого та 181 сорт ячменю ярого. У 2024 році перелік поповнили такі нові сорти ячменю ярого, як Бунчук, Гордій, Губернаторський, Диво Носівщини, Ельф, МІП Сармат, МІП Сонячний, Обрій Поліський, Рагнар, Стінг.
Вибір сортів повинен базуватися, по-перше, на основних характеристиках нашої дійсності – посухо- та жаростійкості, по-друге, на показниках високої врожайності та стійкості сортів до хвороб, зокрема борошнистої роси. 
Для фермера наразі немає проблем з недостачею насіння. Підбір сортів, які найбільш придатні для конкретних ґрунтово-кліматичних обставин, буде основою для отримання великих і стабільних врожаїв цієї культури. За розрахунками науковців та аграріїв, вплив обраного сорту на формування майбутнього врожаю оцінюється від 20 % до 50 %, що є суттєвим показником за культивування культури.
Для пивоварної індустрії кращими сортами вважаються ті, в яких вміст білка складає 9–11%. Для пивоваріння в Україні виведено такі сорти, як Тівер, Сєбастьян, Дорідний, МІП Шарм, Орвел, Юкатан, що мають високі показники якості зерна для пивоварної індустрії. Ці сорти здатні забезпечити стабільний урожай, що відповідає вимогам пивоварів щодо вмісту протеїну, маси 1000 зерен та клейковини. 
У сортів харчових і кормових напрямів накопичення протеїну має становити 13–15%. До сортів ячменю ярого кормового напряму використання належать Галичанин, Дорінка, Шедевр, які мають високу врожайність і здатні забезпечити оптимальні показники вмісту білка для годування тварин. Вони характеризуються добрими адаптивними властивостями щодо різних кліматичних умов і здатні давати стабільні врожаї навіть в умовах засухи.
Наявні також універсальні сорти ячменю, які придатні як для пивоварного, так і для кормового використання. Прикладом таких сортів є Степовий та Сонячний, які мають високу продуктивність та добрі органолептичні характеристики.  

Велика увага у нашій державі приділяється створенню нових сортів у наукових установах, що входять в систему Національної академії аграрних наук України
Нещодавно створено нові сорти ярого ячменю з високим потенціалом врожайності. Проте у виробничому сенсі генетичний потенціал сорту ще далеко не реалізований. Це пов’язано з рівнем ресурсної забезпеченості господарства,частими відхиленнями погодних умов у період вегетації від оптимальних,порушенням агротехнічних термінів виконання агротехнічних заходів та їх невідповідністю біологічним особливостям сортів, що застосовують у господарстві. Тому в таких обставинах перспективними можуть бути технології, які передбачають внесення порівняно невеликих доз мінеральних добрив у поєднанні з висівом за кращими попередниками та забезпечують отримання майже оптимального врожаю.
Велика увага у нашій державі приділяється виведенню нових сортів у наукових установах, що входять в систему Національної академії аграрних наук України. З-поміж них потрібно виділити такі: Селекційно-генетичний інститут − Національний центр сортовивчення та сортознавства, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла, Інститут кормів та сільського господарства Поділля та інші.
Основний метод селекції, який використовують в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН при виведенні нових сортів ячменю ярого, є внутрішньовидова гібридизація за еколого-географічним і генетичним походженням сортів із подальшим направленим добором елітних рослин.
Так правильний вибір батьківських форм для гібридизації, дослідження селекційного матеріалу і добір з урахуванням реакції на погодні обставини дали змогу створити тут низку сортів ярого ячменю. У Державному Реєстрі сортів рослин,придатних для поширення в Україні, станом на кінець 2024 року нараховується 12 сортів ячменю ярого селекції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН: Барвистий, Тівер, Арістей, Айріс, Сірінг, Айжан, Діантус, Брант,Сіон, Барвін, Амадей та Рагнар.

 

Надійний вибір для аграріїв

Веселопільський (Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН)
Веселопільський — це високоврожайний сорт ярого ячменю, який характеризується стійкістю до посухи та ураження грибковими недугами. Його зазвичай культивують у степових і лісостепових зонах, де кліматичні умови можуть бути досить жорсткими. Окрім високої врожайності, цей сорт вирізняється чудовою якістю зерна, що робить його затребуваним як серед аграріїв, так і серед переробних підприємств.
Основні характеристики: висока посухостійкість, врожайність до 50–55 ц/га.
Ідеальні умови культивування: лісостеп, степові зони.
Переваги: стійкий до хвороб, високий рівень адаптації до складних обставин.

Сєбастьян («Сейет Плантефоредлинг І / С», Данія)

Себастьян — сорт, який відрізняється високою продуктивністю та стійкістю до збудників основних недуг ячменю. Цей сорт придатний для культивування у різних регіонах, особливо в умовах помірного клімату. Він популярний у броварній сфері завдяки високій якості зерна.
Основні характеристики: врожайність до 60 ц/га, висока якість зерна.
Ідеальні умови культивування: помірний клімат.
Переваги: ідеально підходить для пивоваріння, висока врожайність.

Рамір («Заатен Юніон», Німеччина)

Сорт Рамір характеризується своєю стійкістю до основних грибкових хвороб і посухи. Його культивують переважно в регіонах із посушливим кліматом. Завдяки високій якості зерна, Рамір придатний як для кормових, так і для продовольчих завдань. Цей сорт часто обирають аграрії, які хочуть отримати стабільний урожай навіть у складних кліматичних умовах.
Основні характеристики: стійкість до хвороб, посухостійкість, врожайність до 50–55 ц/га.
Ідеальні умови культивування: посушливі зони.
Переваги: адаптований до посушливих умов, стійкий до захворювань.

МІП ШАРМ  (Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла)   

Високоврожайний сорт ячменю ярого пивоварного напряму. Характеризується оптимальним поєднанням великого потенціалу врожайності, пивоварної якості та комплексу інших цінних господарських ознак: середньоранній (на відміну від пізньостиглих західних сортів, колоситься та дозріває на 5–7 діб раніше); посухостійкий (перевищує аналоги за врожайністю у посушливі роки на 0,7–1,5 т/га); середньонизький (висота рослин 65–70 см) з міцною соломиною, що забезпечує високу стійкість до вилягання (8–9 балів); дуже висока стійкість до борошнистої роси
Ці сорти ярого ячменю представляють собою надійний вибір для аграріїв, які шукають стабільні врожаї та опірність до хвороб. Кожен із них має свої переваги, що дозволяє обрати оптимальний варіант залежно від клімату та потреб фермерського господарства.

Одним із останніх результатів напрацювань селекціонерів інституту – сорт Рагнар, який занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2024 році. Цей сорт переважає усереднену врожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п’ять попередніх років,у зоні Степу на 0,96 т/га (+26,3 %), у зоні Лісостепу – на 0,24 т/га (+4,6 %), у зоні Полісся – на 1,0 т/га (+23,9 %). Найвищі показники врожайності за роки випробування отримано на Тернопільській філії УІЕСР – 8,21 т/га у 2023 році, Львівській філії УІЕСР – 7,05 т/га та Тернопільській філії УІЕСР – 7,26 т/га у 2024 р. Тривалість періоду вегетації становить 84–90 діб. Сорт має середній вміст протеїну у зонах Степу (12,8 %), Лісостепу (12,9 %) та Полісся (12,6 %) із масою 1000 зерен 47–51 г. Сорт є стійким до обсипання та посухи (8–9 балів). Особливістю сорту є висока стійкість проти ураження основними хворобами: борошнистою росою – 8–9 балів, бурою іржею – 8–9 балів, гельмінтоспоріозом − 8 балів. Рекомендовані зони вирощування сорту – Степ, Лісостеп і Полісся. 

Перспективи розвитку сортових ресурсів ячменю ярого в Україні пов’язані з впровадженням нових високопродуктивних сортів, які зможуть краще пристосуватися до змін кліматичних умов, а також із прогресом агротехнологій. Одночасно розвиток сортових ресурсів ячменю ярого потребує постійного вдосконалення агротехніки та селекційної діяльності для досягнення високих результатів в умовах мінливого клімату. Важливими напрямками є покращення стійкості сортів до хвороб та шкідників, а також збільшення якості зерна для пивоварних і кормових потреб. Окрім того, розвиток органічного виробництва може стати важливим фактором підвищення конкурентоспроможності українського ячменю на зовнішніх ринках.

І. Засядько, Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *