Деградовані ґрунти, або Чому чверть земної поверхні непридатна для землеробства
За останні 40 років 30% орних земель у всьому світі втратили продуктивність. Збитки від цього обчислюються мільярдами доларів на рік. Близько 20% с/г земель України вже зазнали суттєвої деградації, а решта знаходиться під загрозою. Прогнозується, що до 2050 року обсяги деградованих ґрунтів можуть збільшитись до 95% усіх світових земель. Отже, це серйозна проблема для всього людства.
Як зупинити деградацію земель та які основні меседжі повинні почути агровиробники, розбирались на II Міжнародній онлайн-конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості», організованій компанією БТУ-ЦЕНТР. Latifundist.com обрав найцікавіші моменти із презентацій спікерів у одному матеріалі.
Проблематика українських чорноземів
Хоча деградація ґрунту є природним процесом, за останні десятиліття він значно прискорився на українських землях. Цьому сприяє безліч чинників, зокрема неощадне використання земель агровиробниками. У 2019 р. міжнародна група вчених оцінила глобальні втрати від деградації ґрунтів у $8 млрд (!). Саме тому відродження родючості ґрунтів, не лише українських, — це не тільки національний виклик, а й глобальна проблема, на яку потрібно реагувати всьому світу. Таку думку висловив голова правління ГС Global 100% RE Ukraine, заступник голови правління МХП Олександр Домбровський.
Голова комітету з відродження родючості ґрунтів ГС «Органічна Україна», кандидат с.-г. наук, генеральний директор групи компаній БТУ-ЦЕНТР Владислав Болоховський зазначив, що дуже важливо об’єднуватися і створювати партнерства для вирішення таких глобальних питань як деградація ґрунту. Саме тому 2 роки тому було створено профільний комітет, який має на меті сформувати свідоме ставлення до ґрунтів як до цінного і незамінного ресурсу, сприяти раціональному використанню властивостей ґрунтів, впроваджувати різні системи обробітку, застосовувати органічні добрива та препарати у правильній кількості.
За оцінками The Food and Agriculture Organization (FAO), близько 20% с/г земель України вже зазнали суттєвої деградації, а решта знаходиться під загрозою. Дегуміфікація, зниження вмісту поживних елементів, фізична деградація, ерозія, пестицидні забруднення — все це призвело до того, що за останні 130 років українські землі втратили 30% гумусу. Україні необхідно раціонально використовувати властивості ґрунтів, впроваджувати різні системи обробітку, застосовувати органічні добрива та препарати в правильній кількості.
Владислав Болоховський
генеральний директор групи компаній БТУ-ЦЕНТР
«Важливо обрати доречного виробника добрив, який підтримає вашу ініціативу зі збереження ґрунтів так само, як і ми. Компанією БТУ-ЦЕНТР розроблено близько 67 препаратів, 54 з яких вже мають органічну сертифікацію. Цього року ми запустили 4-ту лінію, це дозволить безперебійно забезпечувати агровиробників якісними препаратами та підвищуючи стандарти якості в галузі. Сьогодні понад 24% українських агропідприємств використовують нашу продукцію — а це близько 4 млн га щорічно».
Щодо світових тенденцій, за словами Владислава Болоховського, 25% усієї земної поверхні світу — деградовані ґрунти. Планета втрачає 24 млрд т родючих земель. Якщо така тенденція продовжиться, то до 2050 р. деградованих ґрунтів буде 95%. Європейський союз для стабільного майбутнього обрав стратегічний «зелений курс» економіки, який передбачає зменшення використання хімічних пестицидів на 50% до 2030 р., а також збільшення на 25% обробітку органічного землеробства.
В Україні рівень розораності один із найвищих в Європі — 53%. Наприклад, у сусідній Польщі цей показник становить 36%, у Німеччині — 34%, США — 17%. А це своєю чергою призводить до шалених економічних наслідків. За приблизними оцінками Національної академії аграрних наук, Україна щорічно недоотримує близько 40 млрд грн прибутку. Саме тому наша країна приєдналась до програми «Сталого розвитку» і до 2030 р. планує збільшити кількість органічних земель до 3 млн га.
Дослідження стану ґрунтів
Комерційна директорка БТУ-ЦЕНТР Тетяна Хоменко зазначила, що спеціалісти компанії протягом кількох місяців готувалися до конференції. Провели ґрунтовне соціологічне опитування 250 господарств, які застосовують традиційну технологію вирощування, 35 господарств — органічну технологію вирощування, а також 11 господарств, які використовують технології no-till, strip-till, mini-till та 10 аграрних холдингів України. Мета опитування — дізнатися, чи знають агровиробники про стан своїх земель.
Результати дослідження показали, що агрохімічний аналіз ґрунту лідирує в агровиробників — 45% опитаних регулярно роблять аналіз на кількість поживних речовин у ґрунті. І лише 2% опитаних господарств проводять мікробіологічний аналіз.
Тетяна Хоменко
комерційна директорка
БТУ-ЦЕНТР
«Це надзвичайно мало, якщо говорити про покращення біорізноманіття в ґрунті. Отримані показники максимально важливі для того, щоб знайти причину та вирішити проблему деградації ґрунтів».
Усі компанії, що взяли участь в опитуванні, помічають зменшення родючості земель після застосування різних технологій. Тетяна Хоменко наводить цифри опитування, котрі говорять, що 51% респондентів спостерігає процеси деградації на своїх ґрунтах. Серед аграрії, які обробляють землю за традиційною технологією, виснаження ґрунтів помічають 65%. Серед агрохолдингів — 50%. Деградацію ґрунту спостерігають 44% опитаних агропідприємств, у яких дотримуються органічної технології, і 5% господарств, які використовують ресурсоощадну технологію.
Тетяна Хоменко
комерційна директорка
БТУ-ЦЕНТР
«80-100% опитаних помічають зменшення родючості ґрунту. Є над чим задуматись та куди рухатись».
За результатами опитування, найбільше зменшення родючості ґрунту спостерігається в Східній та Північній Україні (Чернігів, Суми, Харків, Донецьк, Луганськ). Частково — у Центральній (Кропивницький, Миколаїв) та Західній Україні.
Практичний досвід агрохолдингів
Шляхами оптимізації азотного живлення культур. З такою проблематикою, за словами заступника керівника науково-дослідного відділу «Кернел» Михайла Журби, компанія працює вже 5 років. У фокусі — кукурудза, озимий ріпак та озима пшениця.
У першій схемі використовується інгібітор з фіксованими нормами внесення КАСу. Другий варіант — з різними нормами КАСу і використанням інгібіторів.
У «Кернел» побачили, що в другому варіанті з використанням інгібітору з різними нормами в динаміці за фазами АВСН зберігається як амонійна, так і нітратна форми азоту, а активність денітрифікації суттєво зменшується.
Водночас загальна активність дихання — CO2 — на рівні. За словами Михайла Журби, з цього можна зробити висновок, що інгібітори не чинять сповільнювального, токсичного впливу, як на мікроорганізми, які знаходяться в ризосфері, так і на саму рослину. При цьому спостерігається суттєве збільшення врожайності.
Михайло Журба
заступник керівника
науково-дослідного
відділу «Кернел»
«Зростання врожайності порівняно з контрольним варіантом — у середньому від 0,24 до 1,5 т/га, що є економічно вигідним та рентабельним».